9.5 C
Alba Iulia
Субота, 27 Листопада, 2021

З 2015 року Збройні сили отримали понад 300 розвідувальних БПЛА “Лелека-100” (відео)

За роки війни на Донбасі українська приватна компанія DeViRo поставила військовим понад 300 одиниць безпілотних апаратів розвідки.

Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Defense Express.

В першу чергу мова йде про відомі машини легкого класу — БпАК “Лелека-100”, який масово експлуатується підрозділами Збройних сил України в зоні проведення ООС.

“За воєнні роки кількість апаратів вже перейшла далеко за 300 виготовлених одиниць. На цей момент, за даними користувачів в особі Міністерства оборони, комплекс “Лелека-100″ це наймасовіший комплекс, який використовується в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил”, – відзначив співвласник “Виробничо-Інноваційної компанії “ДЕВІРО” Денис Чередніченко.

blank
Одне з перших випробувань безпілотника “Лелека-100” у 2015 році

За його словами, апарат, постачання якого в рамках Державного оборонного замовлення почалося з 2016 року, наразі провів до 46% усіх бойових вилетів на Донбасі. З 2018 року БпАК “Лелека-100” перебуває на дослідній експлуатації у Збройних Силах України та готується до прийняття на озброєння.

“Станом на сьогодні “Лелека-100″ успішно пройшла попередні випробування. Я вважаю, що питання постановки на озброєння це швидше за все питання найближчих місяців”, – зазначив Денис Чередніченко.

Дніпровські безпілотники використовуються для ведення розвідки, зокрема, й так званої глибокої, яка проводиться в режимі радіомовчання в будь-який час доби. Подібні рішення, разом з використанням двостороннього цифрового каналу з шифруванням та іншими ноу-хау, дозволяють досить ефективно протистояти російським засобам РЕБ.

Варто відзначити, що БПЛА “Лелека-100” має планер високої міцності, що теоретично дозволяє розглядати його як носія малорозмірних бомбових боєприпасів. Також на базі “Лелека-100” компанією-партнером DeViRo проводяться експерименти по створенню варіанту БПЛА-камікадзе, який отримає простіший та більш дешевий планер.

За словами Дениса Чередніченко, основною причиною, чому подібні БПЛА все ще не поставлені в Збройні сили, є відсутність в Україні відповідних боєприпасів (як невеликих бомбових так і головних частин для ударних дронів).

Не дивлячись на багаторічні анонси по розробці подібних видів озброєння, в нашій країні так і не було створено легальних серійних та прийнятих на озброєння боєприпасів такого класу, а без них розробка безпечних апаратів-носіїв немає сенсу.

Нагадаємо, окрім БпАК “Лелека-100”, у Збройні сили також масово постачалися безпілотники-артрозвідки А1-СМ “Фурія” розробки НПП “Атлон Авіа”. З 2014 року до силових підрозділів України було поставлено понад 100 таких комплексів (складаються з 2-3 БПЛА та однієї станції управління).

blank
Тактико-технічні характеристики українських безпілотних комплексів, що постачаються до ЗСУ (за наявними сучасними даними з сайтів виробників)

Дещо менше розповсюдження у невеликих апаратів-розвідників від приватної одеської компанії Spaitech (БпАК Sparrow) та ВАТ “Меридіан” імені С. П. Корольова (БпАК “Spectator-M1”).

Також українські силовики використовують і більш потужні безпілотні апарати “малого” оперативно-тактичного класу — БпАК АCS-3 виробництва ТОВ “Авіаційна виробнича компанія “Скаетон” та БпАК People’s Drone PD-1 від UkrSpecSystems.

Також на цю тему

Останні новини:

Зараз читають