Вперше за 23 роки на полігоні “Повурськ” на Волині фронтовий бомбардувальник СУ-24М здійснив пуски по наземним цілям керованими авіаракетами Х-29Л і Х-29Т.
Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на depo.ua.
“Польоти виконував льотний екіпаж Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння і військової техніки у складі льотчика-випробувача полковника Сергія Чижа і штурмана-випробувача підполковника Віталія Шуляка”, – йдеться в повідомленні Міноборони.
За роки війни на Донбасі актуалізувалися питання вдосконалення засобів ураження високозахищених об’єктів супротивника. Тому в інституті взялися за модернізацію ракети Х-29 класу “повітря-поверхня”. Щоб зрозуміти, як і що модернізувати, провели ряд випробувань.
Отже, Х-29 – ракета малого радіуса дії, яку почали виробляти ще в СРСР, в 1980-му. Розробили ракету в московському КБ “Вимпел”. Виготовляли на декількох підприємствах. В тому числі, на ДАХК “Артем”.
Ракета створена для ураження укріплених цілей. Зокрема, мостів, залізобетонних споруд, бетонних злітно-посадкових смуг, підводних човнів в надводному положенні, кораблів.
Модифікація Х-29Л має лазерну систему самонаведення. Через те, що головка самонаведення значно менше діаметра інструмента, ракета створена у формі пляшки.
Лазер підсвічує ціль, завдяки чому система і фокусується. Головка “транслює зображення на екран в кабіні пілота.
Максимальна дальність – 8-10 км, хоча є випадки успішного використання ракет і на більшу відстань.
Працює з “простими” цілями — при ясній погоді вражає укриття для літаків, промислові споруди, мости, склади.
Х-29Т має телевізійну головку самонаведення “Тубус-2”: відеокамера обладнана системою стеження за цілою й обчислювальним блоком. Останній фокусується на цілі й спрямовує ракету. Система автономна, тому після пострілу літак може покинути бойову зону. Хоча перед пуском ракети пілот повинен підтвердити обрану ціль.
У гарну погоду система може керуватися, в тому числі, тінню від об’єкта. Тому ракета підходить для ураження замаскованих цілей. На відстані п’яти кілометрів може використовуватися для точкових ударів — наприклад, попадання в вікна обраної будівлі. З цієї відстані ймовірне відхилення становить 2,2 метра.
