Корвет проекту 58250 який будується у Миколаєві на Чорноморському суднобудівному заводі знаходиться на етапі готовому до з’єднання секцій корабля.
У цьому році з’явилась інформація про відновлення його будівництва замороженому восени 2014 року по причині перерозподілу фінансування для Збройних Сил України.
Як відомо на початку планувалась серія з цих кораблів у 10 штук, які планувалось побудувати до 2026 року, перші 4 з яких у 2018 року, пізніше терміни скоригували до 2021 року.
Передає Національний промисловий портал, з посиланням на Український мілітарний портал
Головний корабель заклали у 2010 році, але через брак фінансування його будівництво декілька разів призупинялось, останній раз будівництво профінансували наприкінці 2013 року. З окупацією Криму та початком бойових дій на Донбасі будівництво в чергове призупинили.
У жовтні минулого року Командуючий українськими Військо-морськими Силами Ігор Воронченко для видання Думская прокоментував ситуацію з корветом наступним чином:
“Корвет, звичайно, будемо добудовувати. У нього вже вкладено багато коштів, і він реально потрібен. Днями буде нарада в Києві з цього питання, гроші виділяються, через пару місяців відновимо його будівництво. Є проблеми із закупівлею озброєння для нього, але все це можна вирішити. Головне, що є воля керівництва країни на проведення модернізації флоту і закупівлю нових зразків озброєння”
З відео видно, що у корвета вже готові секції до з’єднання, загалом їх у корабля 11 штук:
Проте у загальному відсотку це близько 17% всього об’єму робіт з будівництва корабля, хоча корпус готовий на 80%
По завершенню він має виглядати наступним чином:
Його короткі технічні характеристики:
Водотоннажність: повна: 2650 т
Довжина:
максимальна: 112,0 м
по КВЛ: 100,0 м
Ширина: максимальна: 13,5 м
Осадка: 3,5 м
Потужність: головні дизелі та дизель-генератори
Двигуни: Газо-турбинна установка
Швидкість: не менше 30 вуз.
Дальність
плавання: 4000 миль (14 вуз.)
Автономність: 30 діб
Екіпаж: 110 осіб
Параметри корабля проекту 58250 та можливості дещо переважають загальноприйняті для класу “корвет” стандарти, він має водотоннажність 2650 тон (корвет — 500–2000 т) і може виконувати не дві, а одразу три бойові задачі.
Вартість у еквіваленті 2011 року оцінювалась у 250 млн доларів США, на ньому планувалось встановлювати ряд озброєнь іноземного виробництва, тому ціна незважаючи на велику вітчизняну складову майже не змінилось та і будівництво корпусу у загальному об’ємі вартості це близько 4/5 від усієї суми.
У кооперації у його будівництво залучені 117 підприємств, серед яких 14 іноземних компаній з 8 країн. З якими діють контракти на поставку артилерійської установки середнього калібру, артилерійської установки малого калібру, головних дизельних двигунів, дизель-генераторів та інше.
Щодо озброєння то воно відповідає боротьбі з:
- надводними цілями – на початковому етапі будівництва та розробки проекту французький уряд погодив поставки в Україну протикорабельних ракет Exocet MM40 Block3 (дальність ураження до 200 км) але нещодавно у Україні анонсували розробку вітчизняних протикорабельних ракет які можуть бути встановлені і на цей корабель.
Загалом планується розміщення двох пускових установок із загальним боєзарядом у 8 ракет. Також має бути розміщені артустановки малого калібру(до 40 мм) та гармати середнього калібру(до 100 мм).
- підводними – буде встановлено два торпедних апарати.
- повітряними цілями – буде встановлено зенітно-ракетний комплекс середнього радіусу дії
Готовність проекту зараз становить близько 17%, а корпусні роботи за проектом виконані більш, ніж на 80%.
Про це розповів гендиректор промислово-інвестиційної групи Смарт-Холдинг (володіє Чорноморським суднобудівним заводом, на якому велися роботи) Олексій Пертін.
За словами Пертіна, будівництво корвета відстає від запланованого графіка, оскільки держава повністю припинила фінансування. «Незважаючи на те, що в бюджеті 2017 року гроші у Міноборони України є, фінансування все одно не відновлюється», — обурюється керівник холдингу.
Пертін запевняє, що згідно з оцінками фахівців, програма будівництва корвета — це якісний і хороший проект: «Могли б подібні корвети продати в інші країни, тому що є запити. Час йде, ми можемо втратити гроші, які вже оплачені як передоплата іноземним партнерам. А це гроші держбюджету. Приїздять швейцарці, італійці. Вони всі чекають – буде корвет чи ні».
Голова промислово-інвестиційної групи зазначив, що зараз виникли розмови про зміну підрядника, що, звісно, важко уявити, оскільки в країні немає іншого такого майданчика, який міг би прийняти цей проект.
Держава повинна відмовитися від вибіркового підходу, наголошує Пертін: «Тому що у нас дуже часто в тендерах виграє, наприклад, Ленінська кузня (з лютого 2017 року – Кузня на Рибальському, належить президенту Петру Порошенку – НВ Бізнес). Тобто у нас не бізнес-складова на чільному місці, не державна необхідність, а чиїсь приватні інтереси. Держава банкує – кому давати замовлення і гроші, а кому не давати».