У 2017 році військова авіація досить швидкими темпами відновлювала свій парк, у льотчиків значно збільшувався загальний наліт
Авіаційна промисловість України увійшла в пік своєї форми після початку нульових – всі наявні ресурси були кинуті на проведення першого, середнього або капітального ремонту не тільки літаків, але і вертольотів. При цьому основні типи літаків і вертольотів – винищувачі типу Су-27, МіГ-29, літаки ударної авіації типу Су-25, навчально-тренувальні Л-39, бойові вертольоти Мі-24 і транспортно-десантні Мі-8 – частково пройшли в тій чи іншій мірі модернізацію. Причому важливим елементом стало заміщення запчастин російського виробництва на аналогічні вітчизняні або західні. В результаті в порівнянні, наприклад, з 2011 роком до кінця 2017 року приріст за рівнем справності авіапарку склав більше 300%!
Загальна кількість “поставлених на крило” в цьому році літаків і вертольотів з різних причин назвати неможливо. Спробуємо проаналізувати відомості з відкритих джерел по окремим підприємства авіаційної галузі.
Київське ДП “Завод 410 ЦА«продовжувало “забіг”» з ремонту парку Ан-24/26, розпочатий ще в 2015 році. Цього року на підприємстві був виконаний капітальний ремонт як мінімум двох машин: навчального штурманського Ан-26Ш і транспортного Ан-26 (“Рятунчік”) зі складу 15-ї бригади транспортної авіації.
Провідним підприємством по ремонту і модернізації вертольотів типу Мі-8 (які складають основу нашої армійської авіації) поступово стає Державне підприємство “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”.
За 2017 рік його фахівці модернізували і передали для армійської авіації, НГУ і ДСНС 9 Мі-8МТ. Причому в ході капітального ремонту на вертольотах змінюють деталі російського виробництва і виконують цілий комплекс доопрацювань з метою поліпшення характеристик, доводячи їх до рівня сучасних експлуатаційних вимог. Тут і установки нових метеолокаторів, нової супутникової навігаційної системи і системи зв’язку західного зразка.
До речі, саме на “Авіаконі” проводиться модернізація вертольотів типу Мі-24, і в 2017 році одна машина Мі-24ПУ-1 була передана в війська.
Ще одним напрямком роботи є відновлення парку морської авіації – так, за 2017 року було відновлено і передано в 10-ту окрему морську авіаційну бригаду ВМС України, яка базується в Миколаєві, відразу три вертольоти Мі-14 (нагадаємо, у нас на озброєнні всього чотири машини цього типу). Також не можна не сказати, що ці роботи стали новими для інженерів і робітників заводу, так як до 2014 року капітальним ремонтом машин цього типу займалося ДП “Севастопольське авіаційне підприємство”. Надходження оновлених вертольотів в значній мірі посилило бойові можливості морської авіації.
Крім поточних і капітальних ремонтів вертольотів, запорізьке підприємство “Мотор-Січ” займається продовженням ресурсів авіадвигунів власного виробництва. Так, в 2017 році запорожці провели подібні роботи на 16 літаках Ан-26 (-30), 2 Ан-24, 1 L-39 і 3 Мі-8 ПС ЗСУ.
Крім того, до війська стали масово поступати легкі гелікоптери Мі-2МСБ, які модернізуються на Вінницькому авіаційному заводі (належить до складу “Мотор-Січ”). За деякими даними до кінця року у ПС та НГУ передано як мінімум дві машини цього типу.
Для літаків аналогічні роботи проводить луцький “Мотор”, який в 2017 році відремонтував двигуни для 4 МіГ-29 і 6 Су-27 (таким чином підтвердилась кількість відремонтованих машин для ПСУ). До кінця року стало відомо про контракти на проведення середнього ремонту розвідника Су-24МР і вперше за всі роки незалежності – транспортного літака Іл-76МД.
Однак на жаль 2017 рік не обійшовся без катастроф – у березні біля Краматорська впав гелікоптер Мі-2 зі складу 18-ї бригади армійської авіації. Крім двох пасажирів, загинув екіпаж у складі трьох людей. А у вересені під час виконання учбового вильоту розбився Л-39 «Альбатрос» 7-ї бригади. Загинуло двое досвідчених льотчиків – підполковник Сергій Бородаченко та старший лейтенант Михайло Ткаченко.
У підсумку, за найскромнішими оцінками, на кінець 2017 року Повітряні сили України мають у своєму розпорядженні приблизно 45 МіГ-29 (включаючи і навчально-бойові варіанти), 35 Су-27, до 25 Су-24 і Су-24МР і близько 25 штурмовиків Су -25 / 25УБ.
Водночас, основою авіації все ж є не тільки техніка, а й льотно-технічний склад, який може ефективно застосовувати цю складну техніку.
І тут все потроху вирівнюється – якщо до анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі через неритмічне постачання авіаційного паливабільш-менш пристойний наліт мала лише обмежена кількість льотчиків зі складу сил негайного або швидкого реагування. Інші або взагалі не літали, або мали не більше ніж десять годин річного нальоту. Однак уже в 2015 році інтенсивність льотної роботи в авіабригадах істотно зросла, і в підсумку до 2016 року середній наліт українського льотчика наблизився до 50 годин (що, звичайно, не відповідає європейській і російській практиці, нам є до чого прагнути). Загальних цифр за 2017 рік поки немає, але судячи з кількості навчань, в яких задіяна авіація, наліт повинен істотно зрости. Зараз навіть навчання рівня рота – батальйон не обходяться без підтримки винищувачів, штурмовиків або на крайній випадок вертольотів. Цим відпрацьовується міжвідомча взаємодія і впевненість піхоти в тому, що її надійно прикривають з повітря. Адже авіація це не тільки вогнева, але і психологічна підтримка.
Причому найбільший наліт (у деяких льотчиків – більше 250 годин на рік) сьогодні у екіпажів транспортної авіації, і сьогодні вони виконують різні завдання в районі проведення АТО. У 2014-2015 роках, перевозячи особовий склад, військове майно і озброєння, вони фактично цілодобово перебували в повітрі. Транспортні літаки Ан-26 і Іл-76 сьогодні у нас літають на гранично малих висотах, як і літаки бойової авіації, відпрацьовують і виконують посадки на грунтових смугах і ділянках автомобільних трас.
Підрозділи бойової авіації практично не “вилазять” з полігонів, відпрацьовуючи польоти на гранично малих висотах, знищення наземних цілей некерованими реактивними снарядами в простих і складних видах маневру, застосування авіабомб і багато іншого.
Вперше за багато років льотчикі-винищувачі почали використовувати на полігонах ракети класу «повітря-повітря». Так, восени під час навчань в Одеській і Херсонській областях льотчики бригад винищувальної авіації використовували ракети Р-73 та Р-27 як по світловим авіабомбам САБ-500, так і безпілотним мішеням типу ВР-3 «Рейс».
Велику увагу нині приділяють підготовці курсантів єдиного авіаційного ВИШу – ХНУПС ім. І.Кожедуба. Так, курсанти 5 курсу льотного факультету відпрацьовують свої теоретичні навички на бойових літаках МіГ-29, Су-25 та Су-27 з використанням керованих засобів ураження повітряних цілей. Курсанти 3-го та 4-го курсів здійснюють підготовку на Л-39, причому курсанти 3-го курсу транспортного фаху проходили другий етап льотної підготовки на двомоторному літаку Beechcraft Model 76. Крім того, відновлена практика відправки випускників транспортного фаху на льотну практику у складі частин ПСУ – у складі екіпажей Ан-24/26.
Таким чином, підбиваючи певний підсумок, можна сказати, що реформування авіаційної складової Збройних сил сьогодні знаходиться на підйомі і командування і раніше робить ставку на авіацію як на один з найважливіших компонентів сил стримування.