При державному сприянні та відповідному фінансуванні Україна до 2026 року здатна вивести на орбіту три власних супутники спостереження (дистанційного зондування землі).
Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Defence Express.
Власне перший з них вже зібраний. Це супутник дистанційного зондування Землі “Січ-2-1”. Наразі проходить перевірка всіх його систем з метою підготовки до запуску.
“Він повністю зібраний і зараз проводяться його електричні випробування, це перевірка систем на їх функціонування. Я можу приблизно сказати, що ми більше половини цих випробувань вже виконали. У нас є затверджений генеральний мережевий графік робіт і ми працюємо згідно з цим графіком. Поки що ми не маємо ніякого відставання”, – розповів в інтерв’ю програмі Security Talks головний конструктор космічних апартів, комплексів та систем КБ “Південне” Костянтин Білоусов.
Паралельно проходять перемовини щодо укладення відповідної угоди про доставлення супутника на орбіту з компанією SpaceX. Зокрема, днями представники Державного космічного агентства та Комітету економічного розвитку успішно завершили черговий етап перемовин з американською компанією.
“Зараз ми можемо говорити про те, що умови контракту попередньо узгоджені і в України відтепер є можливість підписати договір на пускові послуги з легендарною американською компанією. Ціна контракту – $1 млн, що є надзвичайно приємною для України ціною та у восьмеро нижчою за ту, яка була запланована від самого початку”, – повідомив 4 березня голова парламентського Комітету Дмитро Наталуха.
За його словами, “КБ “Південне” може вже до кінця цього тижня підписати контракт” і якщо будуть вирішені технічні питання й підготовлені необхідні документи, то запуск відбудеться до кінця цього року.
Варто відзначити, що функціонал “Січ-2-1” хоч і може бути використаний українськими військовими, все ж є недостатнім для виконання завдань розвідки. Просторова розрізненість апарату лише 8 метрів, що дозволить помітити лише великі об’єкти або скупчення ворожої техніки. Однак він непогано може вирішувати оглядові завдання, оскільки під час спостереження охоплює на землі смугу у 46 км.
Зовсім інші можливості у перспективних українських супутників “Січ-2М” та “Січ-3-О”, що розроблені ДП “Конструкторське бюро “Південне”. Вони мають високу та надвисоку просторову розрізненість відповідно. Так, наприклад, супутник “Січ-3-О” здатен “роздивитися” на землі під час знімання об’єкти розмірами у 0,5 метра, що дозволяє фіксувати будь-яку окрему одиницю техніки або скупчення людей.
“Січ-3-О” вже спроєктований фахівцями КБ “Південне”, однак виготовити та вивести його на орбіту вдасться не раніше 2025-2026 року (при оперативному прийнятті низки необхідних рішень від держструктур та фінансуванні).
Таким чином, в найближче п’ятиріччя Збройні сили могли б отримати власне невелике космічне угрупування розвідувальних апаратів, що дозволило б суттєво наростити спроможності в оперативному виявленні місць дислокації ворожих військ та спостереженню за їх пересуванням.
