Як троє Харківських фізиків створили хаб для експериментів зі звичайного гаражу

5450
Фото: ukrainer.net
  • Троє фізиків із Харківського університету створили власний простір для експериментів, де відкрили майстерню для охочих займатися інженерією.

    Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Ukraїner

    Студенти-фізики проміняли лабораторію університету на власний простір для експериментів, який за чотири роки існування перетворився на один із перших фаблабів України, а простіше – інженерний коворкінг, відвідувач якого можуть скористатися необхідним обладнанням та інструментами для проведення досліджень, або створення пристроїв та продуктів.

    Засновники «Гараж-хабу» в Харкові Роман Видро, Платон Пугачов та Іван Дмитрієв не планували робити майстерню для всіх охочих. Працюючи над дослідженням, студенти зрозуміли, що їх не влаштовує університетська лабораторія, а потрібний власний простір, де можна більше експериментувати та не бут обмеженими жодними рамками.

    Нам довелося шукати щось своє, не хотілося сидіти в мами на кухні або десь у підвалі якомусь, або в сараї. І ми почали шукати приміщення, але це було дуже дорого. В нас не було ніяких грошей, окрім стипендії. І нас було лише четверо. І ми орендували один гараж. Це був такий, знаєте, як в дитинстві люди будують халабуду, от це була така сама штука, але вже трошки більш серйозно, — розповідає Роман.

    За два роки майстерня збільшилась і до команди приєднався архітектор Дмитро Мельников. З приходом Дмитра засновники винайняли третій гараж. Згодом у гаражах почали займатися не тільки експериментами, а також брати невеликі комерційні замовлення.

    На п’ятому курсі я вже не міг більше це робити, тому що це було досить архаїчно, нас дуже погано вчили тому, що мені було потрібно. І я теж шукав місце, де я можу використати свої знання на практиці. Я працював на рекламному виробництві і мав досвід роботи з лазерами, фрезерами, технологіями виробництва. Але там мені було дуже сумно, тому що мені потрібно було робити просту роботу день за днем і не було ніякого зв’язку між тим, що я роблю, і результатом. Тобто дуже складні якісь схеми, потрібно було щось простіше, потрібна була якась віддача від того, що я роблю, – згадує Дмитро.

    З того часу у майбутньому хабі з’явилися постійні відвідувачі, які приходили працювати на обладнанні майстерні. На здивування хлопців, хабом зацікавилися не лише фізики, але й люди без жодної технічної освіти. Хтось приходив зробити табуретку чи світильник для дому. Хтось — встановити гідроелектростанцію в бачок для унітаза, або просто відпочити від офісної роботи. Щоб не пояснювати новачкам правил роботи з обладнанням, засновники записали курс «Інтро ту гараж».

    У лютому 2017 року, отримавши грант від «Українська ініціатива підвищення впевненості», хаб знайшов нове приміщення. Зараз простір відкритий для співтворчості, де кожен може виявити ініціативу.

    Це такий дуже динамічний процес, коли щось будується раніше, ніж воно проектується. Тому ми приймали рішення прямо на місці. Тому це трохи спонтанно вийшло. Але у нас ніхто не може сказати, що це йому не подобається, тому що це зробили люди і вони це формували, – ділиться Дмитро.

    Зараз «Гараж-хаб» — це простір із багатьма зонами, кожна з яких має свою функцію. Тут є адміністрація, де можна записатися, з’ясувати, коли яке обладнання вільне, отримати певні електронні компоненти чи інструмент для того, щоб робити свої інженерні або арт-проекти. Також у хабі є приміщення окремо для «тихої» та «шумної» роботи.

    Також в хабі є конференційна і лекційна зони, де можна провести невеликий освітній захід на 15-20 людей та лаунж-зона, де можна сісти, відпочити, поспілкуватися.

    Зараз майстернею керують дев’ятеро людей. Серед них — професійний ретушер, програміст, перекладач-референт, психотерапевт, соціолог, радіофізик та люди без спеціальної освіти. Перелік резидентів вкрай різноманітний: студенти, психологи, музиканти, гіпнотерапевти. Головний критерій відбору охочих долучитися до хабу — поділяти його цінності.

    Ми хочемо, щоб всі навколо ставали більш людяними, свідомими і вмілими: чи то групи людей, чи організації, чи наші партнери. І при цьому, щоб був елемент пасіонарності, драйв якийсь, правильно? І для того, щоб все працювало, потрібно, аби люди, які приходять сюди, могли рано чи пізно стати агентами змін. Стати тими, хто будуть впливати на інших і робити їх більш людяними, пасіонарними, свідомими і вмілими, — каже Роман.

    «Гараж-хаб» працює за такими напрямками, як: резидентство, навчання, прототипування, технології. Резиденти можуть працювати з різними матеріалами, моделювати й паяти техніку та сплачують години роботи в хабі. Освітній напрям роботи в «Гараж-хабі» представлено меторством. Ментори допомагають людині, яка бажає щось зробити, стежать за правильним використанням інструментів. Також тут проводять воркшопи для компаній та організацій.

    Окремий напрям роботи — це консультування архітекторів, дизайнерів щодо того, як облаштовувати майстерні, обслуговувати обладнання, втілювати проекти. А ще тут займаються прототипуванням — розробкою моделей проектів та продуктів широкого спектру.


    Про допомогу проекту