У вівторок, 18 січня, у Києві представили велике дослідження українських стартапів, та визначили бар’єри, які заважають їм рости та розвиватися.
Повідомляє Національний Промисловий Портал.
Дослідження про українську стартап-індустрію провів та опублікував проєкт Polish-Ukrainian Startup Bridge (PUSB), стратегічними партнерами якого є Український фонд стартапів (USF) та Варшавська фондова біржа (WSE). Це дослідження є першим опрацюванням такого типу, яке містить детальний аналіз, зокрема, проблем та викликів, з якими стикаються засновники з України.
Згідно зі звітом, найпоширенішими перешкодами на шляху до успішного розвитку стартапів є обмежений доступ до зовнішнього фінансування та брак коштів для розширення команди. На це вказали 39,2% та відповідно 48,1% учасників опитування.
Зазначається, що найбільш затребуваними та найбільш перспективними проєктами серед українських стартапів є роботи у сфері ІТ-індустрії, розвитку АПК та його цифровізація, стартапи зі стратегією B2C.
Українська стартап-екосистема
Серед опитаних стартапів три чверті працюють на ринку не більше 3 років, а понад 87% – менш ніж 5 років. Найбільше, аж 53,2% молодих підприємств знаходиться у Києві. Це робить столицю держави не лише найбільшим промисловим, культурним та науковим центром, а й центральним місцем розвитку української стартап-екосистеми.
19,6% це проєкти створені за ініціативою одного засновника. 24,7% це результат співпраці трьох осіб, але найбільша частина – 37,3% була ініційована двома засновниками. Серед опитаних суб’єктів господарювання найбільш численна група засновників складається з восьми осіб.
60% стартапів працюють за моделлю B2B (business-to-business) створюючи свої продукти та послуги для інших фірм – субʼєктів господарювання (мікро-, малих, середніх та великих підприємств). Лише 29% опитаних компаній обслуговують клієнтів у сегменті B2C (business-to-customer).
“Українська стартап-сцена відносно молода і дуже динамічно розвивається. Це підтверджує, зокрема, ініціювання у 2019 році Українського фонду стартапів, розвиток бізнес-інкубаторів у великих ІТ-компаніях, таких як Sigma Software Labs, а також додатна щорічна динаміка зросту кількості стартапів на ринку”, – каже Лукаш Вавак, керівник проєкту Polish-Ukrainian Startup Bridge.
Для 84,2% одним із джерел фінансування є власні кошти опитаних підприємств, а для 39,2% – це єдине доступне джерело фінансування. Кожне третє підприємство (31%) на момент дослідження скористалося також підтримкою Українського фонду стартапів. Ще 18,4%отримали фінансування з інших державних грантів.
“Варто зазначити, що більше половини стартапів поки що не приносять жодного доходу. Це робить їх досить сильно залежними від зовнішнього фінансування та надзвичайно вразливими до перешкод розвитку. Це може призвести до відставання від конкуренції та необхідності відступити від виконання стратегічних цілей на користь тих, які приносять миттєвий прибуток”, – каже Вітольд Вілінський, генеральний директор WSE Tech S.A.
Бар’єри та очікувані форми підтримки
Обмежений доступ до зовнішніх джерел фінансування (39,2%), проблема із пошуком клієнтів (18,4%) та бізнес-партнерів (15,8%), а також зайва бюрократія (19%) – ось основні проблеми зовнішнього характеру, які засновники вказують як ті, що мають значний вплив на розвиток їх проєктів.
Своєю чергою, трохи більше 48%. респондентів вказали відсутність коштів на розширення команди як найбільш істотну внутрішньою перешкоду для їх розвитку. На другому місці – труднощі з фінансуванням розвитку вже працевлаштованих працівників (25,9%).
Найкориснішими оцінюються практичні форми розвитку: практичний підхід до навчання, що базується на аналізі реальних прикладів розвитку існуючих компаній і прийнятих ними управлінських рішень (39,9%), коучинг (33,5%) та бізнес-симуляції (30,4%).
Форми більш академічного характеру – лекції, навчання теорії, конференції – засновники оцінюють як найменш корисні. Очікуваною формою підтримки є також усі види діяльності, що сприяють реалізації планів підприємств щодо виходу на зовнішні ринки.
Українські партнери проєкту дуже сильно занепокоєні недооцінкою потреби у співпраці нових стартапів з науковою сферою та університетами. Саме у наукових установах знаходиться великий потенціал серед передових розробок, інноваційних рішень та молодих фахівців, які могли б стати членами команди стартапів та запропонували нові ідеї та шляхи розвитку і тій чи іншій сфері.
Звіт під назвою «UKRAINIAN STARTUP ECOSYSTEM: Facing the challenges, seizing the opportunities» представляє стан екосистеми стартапів в Україні. Його автори зосередилися насамперед на аналізі того, хто такі українські стартапи, в яких галузях вони працюють, з якими проблемами стикаються та яких видів підтримки потребують. Опитування проводилось у листопаді та грудні 2021 року за методом опитування CAWI. Під час реалізації були отримані відповіді від 158 представників українських стартапів.
Про проєкт Polish-Ukrainian Startup Bridge
Головною метою проєкту Polish-Ukrainian Startup Bridge є розширення знань молодих українських підприємців та викладачів про моделі комерціалізації бізнес-ідей у Польщі та можливостей отримання фінансування таких проєктів суб’єктами господарювання з польського ринку капіталу, включаючи венчурний капітал / фонди прямих інвестицій.
Polish-Ukrainian Startup Bridge реалізується Фондом Співпраці та Міністерством Фондів та Регіональної Політики та фінансується програмою польської допомоги Міністерства закордонних справ Республіки Польща.