У протезу немає вітчизняних аналогів, а закордонні недоступні для пацієнтів в Україні, що позбавляє їх останнього шансу на життя.
Український стартап xPand поставив собі за мету зробити аналог транскатетерного протеза аортального клапана, а також системи його імплантації, яка буде коштувати до $5 000 разом з усіма маніпуляціями. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на “Дім інновацій”.
Історія цієї розробки почалася в Німеччині, а саме в Мюнхенському центрі серця, де команда дослідників вирішила створити недорогий протез аортального клапана, орієнтований на ринки країн, що розвиваються. У 2014 році з’явилися перші креслення майбутнього клапана. Але виявилося, що вартість розробки та тестування такого продукту в Європі буде непідйомною.
Тим часом проектом зацікавилася група підприємців в Україні, яка інвестувала в нього більше € 1,5 млн.
Після цього xPand звернувся в бразильську компанію Labcor Laboratorios Ltda, яка спеціалізується на подібній продукції, і замовив їй виготовити прототипи свого клапана, а потім – кілька готових виробів для клінічних випробувань. У грудні 2016 року їх встановили двом пацієнткам на базі клініки для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. На той момент одній жінці було 77, а інший – 79 років і обидві страждали важким аортальним стенозом.
Через півтора року після проведення процедури пацієнти відчувають себе добре і мотивують команду xPand продовжувати роботу над проектом, – говорить керівник стартапу Олександр Талалаєв.
Зараз перед ним стоїть завдання налагодити виробництво таких клапанів в Україні, випробувати їх і отримати всі необхідні дозволи для виходу на ринок.
Умовно протез аортального клапана, над яким працює український стартап, складається з двох частин – металевого стента і стулок, виготовлених з телячого перикарда.
Стент виглядає як трубка довжиною 4 см, зроблена з дротяної сітки. Для його виготовлення використовують нітинол – сплав, на 55% складається з нікелю і на 45% – з титану. У нього є дуже важлива властивість – пам’ять форми. Це означає, що при певних умовах, якщо деталь з нітинолу охолодити нижче 0 ° C і деформувати, то після нагрівання до певної плюсової температури вона повернеться в вихідну форму. Такі стенти протезів серцевих клапанів виготовляють в Німеччині.
Усередині цієї «трубки» закріплені власне три стулки клапана з телячого перикарда – це щось на зразок мембрани, навколишнього серце тварини. У команді стартапу є швачка Наталя, яка в буквальному сенсі руками зшиває такі клапани спеціальної хірургічної ниткою.
Клапани випробовують на спеціальному стенді. Крізь них прокачують дистильовану воду, змушуючи їх відкриватися і закриватися так само, як вони повинні робити в серце. Але якщо серце робить в середньому близько 70 ударів в хвилину, то в такій установці клапан відпрацьовує 900 ударів в хвилину (тобто «б’ється» майже в 13 разів швидше).
Через кожні 50 млн циклів клапан перевіряють – чи не має він пошкоджень і чи може нормально виконувати свою функцію. Якщо все в порядку, тестування продовжують. Сьогодні вже є клапани, які відпрацювали 450 млн циклів – якщо перевести в тривалість людського життя, це буде майже 12 років.