9.5 C
Alba Iulia
Середа, 4 Серпня, 2021

Огляд правового поля для дронів в Україні

  • Зобов’язання, взяті Україною за міжнародними договорами, включаючи Договір про асоціацію між Україною та ЄС,  вимагають від України прийняття законів, що відповідають вимогам спільного повітряного простору.

    Український бізнес (аграрний, логістичний, медійний і т.д.) та військові бачать значну цінність у цих машинах. Більш того, зростаючи на міжнародному рівні, виробники технічних та програмних елементів та послуг бажають представити свої конкурентні продукти за кордоном.

    Про це повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на VoxUkraine.

    Європейська агенція з безпеки польотів докладає зусиль аби врегулювати використання дронів у спільному європейському просторі. Більш того, міжнародна група експертів працює над розробкою стандартів для БПЛА, включаючи безпечну інтеграцію малих та великих БПЛА у повітряний простір та аеропорти. Хоча Україна і не є членом цієї організації, вона, як частина міжнародного повітряного простору, зобов’язана забезпечувати безпечні умови для цивільної авіації. Більш того, як майбутній член об’єднаного європейського неба, Україна має запровадити нове законодавство у відповідності з європейськими стандартами.

    Варто зазначити, що у сучасному законодавстві існує дефініція БПЛА, але їх використання не є окремо врегульованим і частково описується у якості частини широкої групи цивільної та комерційної авіації, відповідно до нормативно-правового регулювання повітряного простору. В цілому, спеціальні регулятивні документи щодо польотів БПЛА, сертифікації, атестації операторів, а також інтеграції у сферу управління повітряного руху, відсутні.

    На даний момент БПЛА підпадають під регулювання наступних нормативно-правових актів: Повітряного кодексу України, Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні, Положення про використання повітряного простору України, Правилами польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України. «Безпілотне повітряне судно» визначається там як повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном

    Такі БПЛА мають перебувати у Реєстрі цивільних повітряних суден України. Однак, БПЛА, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності. не потребують реєстрації.

    Як і іншим цивільним повітряним суднам, зареєстрованим БПЛА заборонено здійснювати польоти у певних зонах, а саме: захищених (урядові будівлі, промислові об’єкти), з обмеженим доступом (військові, прикордонний контроль, дослідницькі станції й т.п.) чи зарезервованими для інших літальних об’єктів. Користувачі, зацікавлені у специфічних зонах, мають надсилати запит до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

    Підсумовуючи, можна сказати, що є чітке обмеження використання дронів на великих висотах, де вони можуть порушити узгоджені маршрути літаків та інших повітряних суден. На противагу, дрони, що важать менше ніж 20 кілограмів, не потребують реєстрації чи будь-якого дозволу на польоти від державних органів. Більш того, немає обмеження на використання дронів у містах для особистих потреб, окрім як у стратегічно важливих для держави зонах з обмеженим доступом.

    У травні 2016 року In May of 2016, Державна авіаційна служба України оприлюднила  проект Концепції положення та процедур по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден авіації загального призначення, спортивних, аматорських та безпілотних літаків. Хоча підготовка проекту Положення мала завершитися до кінця 2016 року, її було відкладено більш ніж на рік. Тим не менш, зміст даного проекту демонструє, що законодавець має за мету помістити всі БПЛА у чітке правове поле.

    Документ складається з наступних частин:

    •         Класифікація та реєстрація БПЛА;
    •        Навчання та сертифікація персоналу;
    •        Медичні вимоги до операторів, інтеграція БПЛА до загальної системи повітряного руху;
    •         Ліцензування та сертифікація операторів БПЛА для комерційного використання, страхові питання;
    •        Моніторинг та забезпечення безпеки діяльності БПЛА.

    Дані положення дублюють відповідні норми Резолюції Європейського парламенту з безпечного використання так званих «дистанційно пілотованих літальних систем (ДПЛС)», що відомі як «безпілотні літальні апарати (БПЛА)», у сфері цивільної авіації. З іншої сторони, схоже що Проект відповідає Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, що зобов’язує держави забезпечувати безпечні умови для цивільних повітряних суден у зонах, де використовуються дрони.

    Пізніше, у серпні 2016 року, Авіаційна служба підготувала короткі та загальні рекомендації з використання дронів. Якщо говорити коротко, то вони дуже схожі на рекомендації Європейської агенції з безпеки авіації та відповідної служби Сполученого Королівства. Ці положення визначають права та обмеження для операторів дронів.

    Однак, як вже зазначалося, це лише рекомендації й, відповідно, не є обов’язковими для виконання. Враховуючи нинішні світові практики, ці положення швидше за все складуть базу для нового законодавства, що наразі розробляється.

    Тим не менш, лише 3 місяці назад  Концепція регулювання напряму безпілотних повітряних суден була презентована як база для публічного обговорення. В залежності від специфікацій дронів, їхнє використання також матиме чотири різні види вимог для пілотів і умов польоту.

    Ми не знаємо як саме буде виглядати регулювання дронів в Україні у найближчому майбутньому. Однак, ми точно знаємо, що відсутність належного фінансування може бути суттєвим фактором впливу на усю концепцію регулювання БПЛА в Україні. Більш розвинуті системи, на кшталт створення онлайн-бази для відстеження та управління рухом дронів чи технологія «виявлення та уникнення», потребують більших ресурсів.

    Отже, українські служби спробують знайти консенсус з побудови простої, але функціональної системи. З цієї точки зору, логічним для органу регулювання цивільної авіації було б розділити імплементацію регулювання БПЛА на два етапи (реєстрація та інтеграція у спільний повітряний простір).

    Давайте спробуємо передбачити, як українська система буде відповідати на нинішні потреби, враховуючи Концепцію та зарубіжний досвід. Нижче я опишу декілька важливих аспектів регулювання дронів.

    Говорячи просто, дрони йдуть тим же шляхом, який раніше пройшли автомобілі, у розрізі реєстрації. Як було зазначено вище, вага, швидкість та можлива шкода є ключовими параметрами, що визначають необхідні кроки реєстраційного процесу. Я сподіваюсь, що така реєстрація буде створена у вигляді простої, швидкої та зручної онлайн-платформи.

    Станом на сьогодні, прольоти над автомобілями, людьми та під час масових заходів не є прямо забороненими, але, швидше за все, оператори втратять частину таких прав. Більш того, дрони вважаються товаром подвійного призначення. Як результат, кожний імпортований дрон або дрон місцевого виробництва будуть перевірятися на військовий потенціал.  І справді, розвиток технологій демонструє, що на сьогодні межа між військовим та цивільним дроном є тонкою. Зокрема, ми можемо пригадати небезпечне використання дронів у Японії, Іраку та Україні, коли російські дрони  зчиняли диверсії на військових базах використовуючи горючі матеріали для знищення техніки.

    Широкий перелік заінтересованих сторін, що включає у себе виробників, агрокомпанії, Міністерство оборони та правоохоронні органи, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державну авіаційну службу України, дає можливість лобіювання своїх позицій щодо використання дронів. З однієї сторони, враховуючи поточну ситуацію з триваючою війною з Росією та сепаратистами на сході України, Міністерство оборони та Служба безпеки разом з Авіаційною службою будуть лобіювати більш консервативні пропозиції, що можуть перенасичити ринок дронів регулюваннями, включаючи нагляд за БПЛА та їхніми польотами, надто широкі площі та переліки об’єктів, де використання дронів заборонятиметься. На противагу цьому, хоча фізичні особи та бізнес розуміють подібну стурбованість, вони виступатимуть за прості процедури для малих та безпечних дронів і не надто складні регулювання – для більших.

    На відміну від російського, білоруського та тайського досвіду обмежуючого регулювання БПЛА, Україні слід прагнути до збалансованої системи, що стимулюватиме використання та виробництво вітчизняних дронів, але гарантуватиме їх безпечне використання усім заінтересованим сторонам.

    Проблемна ситуація склалася у США і викликала велику стурбованість у державних чиновників через можливе пошкодження об’єктів власності та здоров’я людей. Наприклад, такі компанії як  Unmanned Risk Management, CoverDrone та AIG почали надавати страхові послуги операторам дронів. Отже, необхідність страхувати дронів не буде новинкою для ринку. Схоже, що держава надасть свободу сторонам у формуванні положень таких договорів, зокрема щодо втрати або пошкодження БПЛА та відповідальності за шкоду, спричинену третім особам.

    Загалом, умови страхування можуть варіюватися у залежності від рівня потенційного ризику для БПЛА (низький, середній, високий). За умови надання страхового випадку важливими фактами можуть бути: стан здоров’я операторів, проведення передпольотної перевірки, доступність журналу польотів. Більш того, не менш важливим є розгляд внесення положення про зламування чи крадіжку.

    Очевидним є те, що наразі приватне життя має невеликий рівень визначеності та захисту, враховуючи урядові камери, мобільні фото та відео, онлайн-стріми, але дрони мають навіть більше можливостей. проблема дронів відкрила доволі чутливу тему практичного застосування його захисту. Дрони можуть бути непомітними протягом тривалого часу і збирати багато чутливої інформації, включаючи перелік локацій, звуки та, звісно, обличчя людей. Більш того, особа, чиї права було порушено, не має змоги визначити порушника та його наміри. Цікавий приклад відбувся у США, де чоловік дізнався, що дружина його зраджує.

    Такого роду збір та обробка даних приводять до висновку, що межі між стеженням та зоною приватності є на сьогодні невизначеною. Відповідно, хоча б з технічної та юридичної сторони, варто прийняти спеціальні норми регулювання щодо збереження та видалення інформації, обробленої дронами. Державні органи мають надати програми «запитування й видалення», що відповідатимуть на повідомлення громадян та зберігатимуть інформацію не довше звичайно необхідного.

    Враховуючі, що завданням Служби є забезпечення безпечних польотів, ця Державна служба є менш зацікавленою у проблемах приватності та захисту даних, а отже їх не уникнути. Однак, доцільно передбачити, що виробники та оператори дронів скоро матимуть рахуватися з вимогами інших державних служб та регулювань, включно з  Законом України “Про захист персональних даних”, а також Директивою з захисту інформації та Директивою 95/46/ЄC.

    Повертаючись до українських реалій, можливе виникнення наступної ситуації. Журналіст використав свого робочого дрона для запису великої за розміром власності високопосадовця або багатого бізнесмена. Проводячи свій вільний час з сім’єю власник помітив цього дрона і попросив охоронця підстрелити об’єкт через порушення приватності та меж приватної власності. Хто виграє?!

    При адаптації законодавства в Україні слід приділяти увагу прецедентам Європейського суду. Наразі суд визначив, що «діяльність, що провадиться у процесі особистого чи сімейного життя осіб, що з усією ясністю не відносяться до обробки персональних даних, що полягає у публікації в Інтернеті таким чином, щоб ця інформація була доступною для необмеженою кількості осіб» є стеженням та порушенням права на конфіденційність.

    З іншої сторони, релевантний для України Європейський суд з прав людини ствердив, що “зона взаємодії особи з іншими, навіть у публічному контексті, що може підпадати під визначення приватного життя” не буде визначатися як стеження. Отже, журналістська діяльність може чітко відповідати вимогам державного регулювання, окрім випадків зловживання.

    Концепція з регулювання дронів визначає, що правоохоронні органи будуть залучені до моніторингу діяльності БПЛА. За кордоном, в деяких американських містах, поліція використовує дронів для зниження рівня злочинності за допомогою дронів, що патрулюють  міські райони 24 години на день і 7 днів на тиждень. Без сумніву, цілком доцільно використовувати безпілотні судна для природоохоронних агенцій, прикордонних патрулів для фіксування злочинів.

    Проте, я не вважаю доцільним  швидке впровадження використання дронів для державного нагляду в Україні, в тому числі правоохоронними органами. Використання безпілотників у кримінальних процедурах видається  сумнівним через високий ризик неправильного використання та порушення приватності з корумпованих або політичних мотивів.

    Висновок

    Підсумовуючи, можна сказати що дрони виставили широкий перелік питань до нашого суспільства. Я сподіваюсь, що новий закон або закони не обмежуватимуться лише першим рівнем регулювання, що покриватиме базову реєстрацію, сертифікацію та основні аспекти використання дронів. Якщо Україна хоче змінити положення у цій галузі, їй також слід вирішити відповідні проблеми, включаючи технічні вимоги до дронів, приватність та захист інформації. Україна нещодавно стала предтечою у запровадженні технології блокчейну у системі державних послуг. Тепер можливим є те, що дрони стануть іншим приводом гучно заявити про України усьому світові.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    Авіакомпанія SkyUp до кінця літа отримає ще два літаки Boeing 737-800

    Авіакомпанія SkyUp до кінця літа додатково розширить флот з 12 до 14 літаків шляхом отримання двох Boeing...

    Київський бронетанковий завод проведе на замовлення ЗСУ військовий ремонт БТР-3 різних модифікацій

    ДП "Київський бронетанковий завод", який ходить до складу ДК "Укроборонпром", проведе військовий ремонт бронетранспортерів БТР-3ДА, БТР-3Е1, БТР-3Е1У, БТР-80 та машин на їх...

    Україна не використовує потенціал експорту в країни ЄС на майже 10 мільярдів доларів

    Торгово-економічна частина договору про асоціацію з Євросоюзом є невигідною для України та потребує перегляду - такий висновок міститься в дослідженні, проведеному Державним...

    “Інтерпайп НТЗ” виготовить для “Укрзалізниці” понад 10 тисяч суцільновальцьованих коліс за 318 мільйонів гривень

    Компанія "Інтерпайп НТЗ" виграла тендер в системі Prozorro на постачання АТ "Укрзалізниця" 10,2 тисячі одиниць суцільновальцьованих коліс з УЗК загальною вартістю 318,5...

    Харківський завод спеціальних машин отримав контракт Міноборони на капремонт 110 автомобілів КамАЗ

    ДП «Харківський завод спеціальних машин» (ХЗСМ) отримало контракт Міноборони на капітальний ремонт 110 автомобілів КАМАЗ різних модифікацій за 110 мільйонів гривень

    Скадовський морський порт прийняв перше торгове судно з початку року

    У Скадовському морському порту пришвартувалося перше у 2021 році торгове судно - Berk, яке прибуло під завантаження сільгосппродукцією на експорт.

    Wizz Air Hungary почала літати над Чорним морем під відповідальністю України

    Авіакомпанія Wizz Air Hungary з середи, 28 липня, почала виконувати польоти в Сімферопольському районі польотної інформації (РПІ) над відкритими водами Чорного моря...

    Україна вела переговори з Boeing про локалізацію літаків T-7A

    Колишній керівник ДП «Антонов» Олександр Лось розказав, що Україна вела переговори з Boeing по локалізації літаків T-7A Red Hawk.Про...

    Зараз читають

    Скадовський морський порт прийняв перше торгове судно з початку року

    У Скадовському морському порту пришвартувалося перше у 2021 році торгове судно - Berk, яке прибуло під завантаження...

    «Азовсталь» розпочала виготовляти рейкові скріплення за новими стандартами

    МК «Азовсталь» Групи Метінвест успішно пройшов атестацію на відповідність рейкових скріплень за новими ДСТУ, які виготовляються підприємством....

    “Нова Пошта Глобал” запустила доставлення з онлайн-магазинів Туреччини

    "Нова Пошта Глобал", що входить до групи компаній "Нова Пошта", почала доставляти товари з онлайн-магазинів Туреччини.

    Авіакомпанія SkyUp до кінця літа отримає ще два літаки Boeing 737-800

    Авіакомпанія SkyUp до кінця літа додатково розширить флот з 12 до 14 літаків шляхом отримання двох Boeing...