9.5 C
Alba Iulia
Неділя, 17 Січня, 2021

Українські вчені ведуть унікальну наукову розробку яка дає можливість лікувати складні захворювання шкіри

  • Завдяки антарктичним дослідженням українські вчені зараз здійснюють унікальну наукову розробку, яка в майбутньому може дати низку нових можливостей з лікування захворювань шкіри, захисту від ультрафіолету та адаптації рослин до стресових умов.

    Це спільний проект вчених Національного антарктичного наукового центру МОН та Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. Повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на прес-службу МОН.

    Результати досліджень науковці представили 8 червня 2018 року, під час прес-конференції в Києві. У їх основі – вивчення щучника антарктичного – однієї з двох судинних рослин, що живуть в Антарктиді.

    За словами завідувача біологічного відділу НАНЦ, учасника експедицій на станцію Академік Вернадський Івана Парнікози, походження цієї рослини та можливість її виживання в умовах антарктичного клімату досі загадка.

    Але що ця рослина може сказати нам вже зараз: в Антарктиці дуже сильно змінюється клімат. Навіть метеорологам треба більше часу на обробку своїх даних, ніж щучнику, щоб відреагувати на зміни. Тому для нас його вивчення є цікавим з двох аспектів: як дослідження в межах Антарктики, щоб розуміти, що відбувається в цьому регіоні, так і вивчення його унікальних властивостей. Ми прагнемо зрозуміти, чому він такий винятковий, і спрямувати це на користь людства, – розповів Іван Парнікоза.

    Головною унікальністю щучника є те, що він стійкий до ультрафіолетового випромінювання, а також морозу та посухи. Тому його вивчення є перспективним для пошуку речовин, необхідних для боротьби проти меланоми, створення новітніх сонцезахисних засобів тощо.

    Зокрема, вчені вже встановили, що він витримує таке ультрафіолетове випромінювання, від якого шкіра людини отримала б радіаційний опік. А ще щучник належить до родини Злакових, його найближчий родич – овес. Тому зараз вчені, наприклад, вивчають механізми його адаптації до стресових чинників. Це в майбутньому допоможе методами селекції чи біотехнологій створити такі сорти культурних рослин, які будуть стійкими до низьких температур, нестачі вологи тощо. Одним із головних здобутків українських науковців у цьому проекті є те, що вони навчилися прискорено вирощувати щучник у лабораторних умовах та завершують роботу над технологією його мікроклонування.

    В Антарктиці мало рослин, тому вивозити їх можна у мінімальній кількості лише для досліджень. Але після вивозу щучника ніхто з науковців не міг провести повноцінних досліджень, розмножити його, адже за межами Антарктики ця рослина витримувала не більше року. Однак, маючи великий досвід у сфері клітинних біотехнологій, ми вперше відпрацювали можливість вирощування щучника із зерна, привезеного учасниками українських експедицій з Антарктики. Ми створили в спеціальній лабораторії такі умови – температуру, освітлення тощо – в яких зерна проростають, десь за півтора місяці рослина вже починає кущитися, а за 3 місяці маємо 10-20 рослин. Їхній біохімічний склад повністю відповідає складу тих рослин, що живуть у природі, – пояснив завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН Віктор Кунах.

    Водночас він відзначив, що така швидкість розмноження щучника є досить низькою, щоб отримати матеріал для проведення всіх потрібних досліджень та майбутнього використання розробки у промислових масштабах.

    Раніше для низки інших рослин ми відпрацювали технологію, коли кожна клітина у разі перенесення в спеціальні умови починає інтенсивно ділитися і створює біомасу клітин. Це називається калюс. Такі клітини ростуть у геометричній прогресії. Таким чином, ми можемо за рік отримати з одного граму такої речовини до 100 тон біомаси. Зараз ми впроваджуємо таку технологію і для щучника. Вона, до речі, не лише дозволяє значно прискорювати темпи росту, а й продукувати абсолютно екологічно чисту сировину, яка створюється в збалансованому, стерильному середовищі, – підкреслив Віктор Кунах.

    Очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий наголосив, що подібні розробки, які українські вчені здійснюють вже не перший рік, зараз є світовим трендом та одним із пріоритетних напрямів для інвестицій.

    Це так званий bioprospecting, що передбачає відкриття нових генів чи біологічних речовин та їх комерціалізацію через біотехнології. І дуже важливим джерелом для цих розробок є антарктичні дослідження. На bioprospecting зараз сконцентрований весь науковий світ, що досліджує Антарктику. Але Україна вже декілька років працює в цій сфері, і нам є що показати світові, – зазначив Євген Дикий.

    Він акцентував, що проект українських вчених є яскравим прикладом того нечастого випадку, коли наука переходить в практику в межах одного покоління.

    Нерідко коли ми відправляємо або зустрічаємо антарктичні експедиції, то нас запитують навіщо все це робиться, що буде українцям від цих розробок? І ось цей проект нам показує, як польові експедиційні дослідження на станції Академік Вернадський переходять у фундаментальну науку в Інституті НАН і вже в досить близькому майбутньому орієнтовані на конкретний результат та мають перспективу комерціалізації. Тобто фундаментальні дослідження знайшли одразу прикладне застосування в біотехнологіях і, гадаю, вже за рік-два ми говоритимемо про їх реальне використання в Україні та за її межами, – відзначив керівник НАНЦ.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    У Радомишлі реконструювали спортивний комплекс (фото)

    У Радомишлі на Житомирщині у рамках програми «Велике будівництво» провели реконструкцію спорткомплексу «Динамо», на що було спрямовано...

    США передали Військово-морським силам України 84 човни

    США передали для потреб Військово-морських сил України в рамках Ініціативи сприяння безпеці України 84 човни, моделі яких не уточнюються.

    В Україні заборонили будівництво без дотримання стандартів енергоефективності

    Відтепер в Україні житлові та громадські будівлі не можна будувати без дотримання мінімальних вимог до енергоефективності. Вони є обов’язковими для новобудов, реконструйованих...

    Літаки Ан-26 Збройних сил України відновили польоти

    Транспортні літаки Ан-26 Повітряних Сил Збройних сил України відновили польоти після авіакатастрофи з падінням штурманського літака Ан-26Ш.Передає Національний Промисловий...

    США передали Сухопутним військам партію броньованих HMMWV

    Сполучені Штати Америки передали Сухопутним військам ЗС України партію позашляховиків HMMWV.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на УМП.

    Україна продовжує імпортувати турецькі тепловізійні станції для ПТРК «Скіф»

    У серпні 2020 року ДП СЗТФ «Прогрес» імпортувало з Туреччини 26 тепловізійних камер EYE-LR-S для приладів наведення протитанкових ракетних комплексів ДККБ «ЛУЧ».

    ХКБМ закуповує ряд комплектуючих для виробництва 25 нових БТР-4Е

    Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", яке входить до складу ДК "Укроборонпром", розмістило на сайті ProZorro низку тендерів...

    До навчальних центрів Збройних сил надійшло понад 370 сучасних тренажерів

    Збройні сили України активно оснащують власні підготовчі центри сучасними українськими тренажерами. Наразі, практичний вишкіл майже всіх категорій військових фахівців українського війська відбувається,...

    Зараз читають

    ВМС України створили ракетний дивізіон для озброєння ракетним комплексом «Нептун»

    У Військово-морських силах України створили ракетний дивізіон, що озброїться ракетним комплексом РК-360МЦ «Нептун», нещодавно один з підрозділів...

    На Прикарпатті завершують будівництво моста через річку Луква (фото)

    Капітальний ремонт мосту через річку Луква в с. Боднарів на трасі Н-10 Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці...

    “Антонов” закупив у США системи лебідок для двох літаків Ан-178

    Державне підприємство "Антонов", яке входить до складу ДК "Укроборонпром", продовжує заміщення російських комплектуючих для транспортних літаків Ан-178...

    На дорогах Києва торік було ліквідовано 410 кілометрів тріщин

    Протягом 2020 року на дорогах Києва було ліквідовано понад 410 тисяч погонних метрів тріщин. Цей показник виконаних...