Україна виступає активним гравцем на світовому молочному ринку. Проте оскільки її вплив незначний, вітчизняні виробники інтегрують на себе основні тенденції, а не встановлюють їх.
У 2016 році загальний обсяг експорту основних молочних продуктів знизився на 10% в тоннах і на 11% у грошовому вираженні. Водночас виробники й далі диверсифікують географію експорту молочних продуктів — збільшили частки до Азії й Африки, відкрили нові ринки збуту молочної продукції. Спостерігалося також подальше скорочення експорту сирів, збільшення експорту не згущених молока та вершків.
За даними Pro‑Consulting, із січня по квітень 2017‑го Україна експортувала молока й не згущених вершків на $1,6 млн. Зокрема, в Саудівську Аравію було відправлено молока на $233 000, у Грузію — на $478 000, а в Молдову — на $761 000.
І все ж певні досягнення є. Про це свідчать оцінки Економічного дискусійного клубу: за січень‑травень цього року експортовано молокопродуктів 249 000 т, що майже вдвічі більше за аналогічний період 2016‑го. За підсумками першого кварталу 2017 року Україна ввійшла в п’ятірку найбільших світових експортерів масла.
За даними Pro‑Consulting, у січні‑травні поточного року експорт масла зріс у 3,2 раза, масла продали за кордон на $7,4 млн. Основними споживачами продукту є Марокко, Молдова й Казахстан. Товар став одним із основних у зовнішній молочної торгівлі України й драйвить ринок у цілому, вважає аналітик Інфагро Максим Фастєєв. Він прогнозує, що Україна отримає 10–20% європейського імпорту товару, потіснивши США. Нині країна посідає 5‑ту сходинку після Нової Зеландії, ЄС, Америки й Білорусі. Як зазначають у FAO, експорт молока за перший квартал 2017‑го зріс на 82% проти того самого періоду 2016 року, проте був нижчим, ніж у першому кварталі 2015 року.
Українські молочники стають своїми не лише на ринках ЕС. Аналітик з АВМ Яна Музиченко зазначає, що за торік для нас стали відкритими такі ринки, як Бангладеш, Єгипет, Китай, Саудівська Аравія, ОАЕ та Марокко. Як повідомили у FАО, Україна для себе визначила пріоритетні ринки таким чином: Близький Схід і Північна Африка; Південно‑Східна Азія та Китай; Субсахарна Африка.
«У кожному із цих регіонів є різні сегменти споживачів. Небагаті країни цих регіонів потребують недорогих продуктів, які не треба зберігати охолодженими. Багаті цікавляться дорогими та якісними продуктами, навіть якщо це сировина. Найголовніше, що наші виробники починають орієнтувати своє виробництво на конкретних споживачів, а не намагаються продати те, що вони виробляли раніше», — зазначає Андрій Ярмак, аналітик FАО.
Як пояснив Максим Фастєєв, виробники зіткнулися з тим, що експортні ціни не покривають собівартість виробництва, тоді й інвестиції у якість і асортимент не виправдовуються. Сьогодні провідні компанії намагаються змінити цей тренд (через торгові заборони з РФ) — якість, визнання товару й бренду, відповідно, поліпшені контрактні умови. «Ця робота приносить поки що невеликі, але відчутні успіхи — продаж вершкового масла у ЄС, нарощування обсягів реалізації сухої сироватки в Китай, активна робота на ринках Північної Африки та Південно‑Східної Азії. Наступні кроки — робота над експортом кінцевого продукту, створення прецедентів прямих продажів», — каже він.
Щодо розвитку ринку, то експерти єдині в тому, що зберегти й посилити свої позиції на ринку зможуть лише високоефективні молочні господарства, здатні забезпечити жорсткий контроль якості продукції. А два чинники — довгостроковий кредит й експортне кредитування дозволили б збільшувати виробництво якісного молока не на 10% щороку, а на 25–30%, уважає Ярмак.
Ось тільки розраховувати на них особливо не доводиться, продовжує думку Анатолій Дідура, заступник директора компанії «Куликівське молоко». За його словами, для банкірів гравці молокопереробного сегмента перебувають у червоній зоні, тобто з великим ризиком для кредитування. А спеціальних програм з фінансування немає. В таких умовах гравцям лишається підвищувати конкурентоспроможність шляхом підвищення якості, впровадження інновацій та енергоефективного виробництва та пошуку нових ринків збуту.