Досвід бойових дій показує, що військовій авіації необхідна широка мережа сучасних військових аеродромів на всій території країни, а також «запасні» аеродроми на окремих ділянках автомобільних трас.
Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на Крылья.
З початку створення Збройних Сил України, частини військової авіації активно скорочувалися разом з аеродромної мережею. З майже 100 військових аеродромів, які були на початку 90-х років, на сьогодні в Україні залишилося близько чверті. Але і вони потребують капітального ремонту.
Коли почалася російська агресія в Криму і на Сході України, Командування Повітряних Сил ЗС України зіткнулося з тим, що на певних напрямках для виконання завдань в повному обсязі авіації не вистачало підготовлених аеродромів. Один з небагатьох аеродромів, який на початку літа 2014 року прийняв бойову авіацію, знаходився недалеко від міста Дніпропетровська (Дніпро). За радянських часів тут був військовий аеродром винищувального авіаційного полку, який використовувався і цивільною авіацією. З початку нового тисячоліття аеродром став суто цивільним. З тих пір його допоміжні будівлі перейшли в сферу управління Міністерства інфраструктури, а злітно-посадкову смугу, диспетчерський пункт і будівлю радіолокаційного ретранслятора ближнього маяка контролювала приватна авіакомпанія. На початку листопада 2015 Кабінет Міністрів України підписав розпорядження про передачу цього аеродрому зі сфери управління Міністерства інфраструктури та авіакомпанії під контроль Міністерства оборони України. Однак довгий час не з вини Збройних Сил це рішення не виконувалося.
– На сьогодні ще тривають судові засідання, але я впевнений, суд прийме позитивне рішення, і незабаром аеродром і його інфраструктура буде повернута оборонному відомству, – говорить начальник інженерно-аеродромного управління логістики Командування ЗС полковник Павло Яворський. – Це діючий аеродром, і кошти, необхідні на його утримання, відносно невеликі. Набагато більше доведеться витратити при поверненні в державну власність аеродромів, які тривалий час не експлуатувалися.
Аналіз досвіду бойових дій показує, що військової авіації вкрай необхідна широка мережа сучасних аеродромів на всій території країни. Тому вже з 2015 року фахівці Повітряних Сил почали «повертати до ладу» ті з них, які військові багато років тому передали в комунальну власність місцевих органів самоврядування. Тепер щороку відновлюють по кілька таких аеродромів. Спочатку повертається авіаційна комендатура, техніка, обладнання. Потім фахівці відновлюють злітно-посадкову смугу, будівлі, казарми, встановлюють сучасну апаратуру. За кілька місяців ще недавно «мертвий» аеродром оживає і приймає транспортники, винищувачі, штурмовики, навчально-тренувальні літаки. Так було, наприклад, у 2016 році в Чернігові та у 2017 році в Умані. Є відповідні плани і на поточний рік.
Навіть найміцніший аеродромний бетон – не вічний, а льотні поля державної авіації України капітально не ремонтували з часу свого створення. Кілька років тому було прийнято рішення про якісне поліпшення державних аеродромів. Як пілотний проект був обраний військовий аеродром в Озерному (Житомирська область). За попередніми розрахунками, це буде коштувати 700-800 млн гивень. Вже почалася розробка проектної документації. Планується, що вже восени розпочнеться безпосередня реконструкція аеродрому.
Ще наприкінці 2015 року Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про відновлення і створення аеродромних ділянок доріг оборонного значення. Це рішення затверджено Указом Президента України.
– Зі свого боку ми повинні визначити ділянки автомобільних трас, які в подальшому будуть грати роль «запасних» аеродромів, і розробити технічні вимоги до кожного з них, – каже полковник Павло Яворський. – На сьогоднішній день вже визначені такі ділянки, підготовлений проект відповідної постанови Кабміну. Далі – справа Міністерства інфраструктури. Нюанс полягає в тому, що сьогодні майже всі основні автомобільні дороги України будуються, ремонтуються і обслуговуються тільки після концесійного конкурсу. Концесіонери – відомі міжнародні корпорації. Безперечно, вони мають можливість підготувати ділянку автотраси, яка буде використана як аеродром. Але це потрібно заздалегідь обговорити, виділити на роботи кошти.
За часів незалежності України тільки одного разу, на початку 2000-х, пара винищувачів МіГ-29 приземлялася і злітала з ділянки автомобільної дороги. Хоча за радянських часів на території нашої держави була певна кількість таких ділянок, на сьогодні всі вони потребують ремонту і реконструкції. Під час практичної фази навчань «Небесний щит 2016» літаки МіГ-29 і Су-24М успішно здійснили імітаційну посадку на певну ділянку автомобільної дороги сполученням Київ – Чоп, тепер прийшов час для реальних посадок. Далеко не кожен відрізок автомобільної дороги може стати польовим аеродромом. Вимоги до ВПП досить-таки жорсткі: не менше 2,5 км ідеальної дороги – ділянка рівна, без тріщин, значно вища, ніж на звичайній автостраді, несуча здатність асфальту тощо. Крім того, на кінцях ділянки вздовж дороги повинні бути розташовані місця для розміщення літаків та автомобілів обслуговування і обов’язково – якісна об’їзна дорога. І це тільки кілька основних загальних вимог. Є додаткові вимоги до кожного конкретного ділянці, який в перспективі повинен стати польовим аеродромом. Наприклад, треба демонтувати рекламні щити, перенести пішохідні переходи, прибрати автозаправну станцію.
Такі суттєві поліпшення аеродромів державної авіації України проводяться вперше за чверть століття. Тому є підстави сподіватися, що через кілька років українська військова авіація отримає якісно нову аеродромну мережу.