9.5 C
Alba Iulia
Понеділок, 25 Жовтня, 2021

Стало відомо, які саме київські хрущовки можуть першими піти під знесення

  • У Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок. Київрада доручила КМДА вже протягом найближчих двох місяців провести інвентаризацію застарілого житлофонду. Чи зрушиться цей процес в мертвої точки в цей раз

    Київрада доручила КМДА вже протягом найближчих двох місяців провести інвентаризацію застарілого житлофонду. Повідомляє BuildPortal.

    “Це необхідно для прозорого і ефективного процесу реконструкції або реновації”, – повідомили в прес-службі КМДА.

    Йдеться про три тисячі старих будинків.

    “Непридатні для проживання або аварійні – 9 млн квадратних метрів житла, тобто шоста частина будинків”, – зазначила автор рішення столичний депутат Ольга Балицька.

    Тема реконструкції столичних хрущовок спливає не перший раз. У 2017 році називали навіть адреса першої хрущовки, яка піде під відселення — аварійний будинок на вулиці Мілютенка, 23а в Лісовому масиві. Нібито на цю ділянку вже було оформлено дозвіл на нове будівництво у компанії “Спецжитлобуд”. Але продовження ця історія тоді так і не отримала. Зараз в поїдені грибком будинку як і раніше живуть люди і навіть здаються кімнати по 3-4 тисячі гривень на місяць.

    Втім, цього разу все може бути по-іншому. За інформацією “Країни”, питання активно просувають окремі депутати в Київраді, і нібито у них є підтримка в Мінрегіоні.

    Тему хрущовок лобіюють і забудовники. Зараз в Києві діє негласна заборона на розробку нових ділянок і дозволу практично не видаються.

    “Навіть найбільші компанії з” доступом “до столичних чиновників не можуть вирішити питання. Добудовують то, що вже почали, а от з новими проєктами — проблема”, – підтвердив керуючий партнер ARTA Property Management Михайло Артюхов.

    Розглядається кілька схем, в тому числі розселення жителів хрущовок у квартири в малоліквідних новобудовах, які забудовники не можуть продати. Зрозуміло, що це далеко не центр міста. Тоді як “вирішувати питання з хрущовками” (тобто зносити їх і на їх місці будувати щось нове) можуть почати саме з центру, зокрема таких будинків багато на Печерську.

    “Тому мешканцям знадобиться хороша юридична підтримка, щоб не залишитися ні з чим”, – вважає керівник агентства нерухомості Best & Seller Ірина Луханіна.

    Дарниця або Печерськ?

    Інвентаризація застарілого житлофонду, призначеного під знос, власне, вже майже готова.

    Ще в минулому році департамент містобудування та архітектури КМДА назвав житлові квартали, які підуть під реконструкцію. Всього планується відселити 112 тисяч городян.

    “Але кожен повинен пам’ятати, що ніхто не може бути насильно позбавлений права власності на квартиру. Це на всяк випадок. Без згоди конкретного киянина ніяке КМДА не може його виселити або відселити”, – говорить ініціатор рішення про інвентаризацію депутат Київради Ольга Балицька.

    Старий житлофонд, який можуть передати забудовникам, займає близько 400 гектарів. Це, зокрема, такі квартали:

    • в межах вулиць Маршала Гречка і Стеценка (Виноградар)
    • вулиць Воскресенської, бульвару Перова і проспекту Алішера Навої
    • вулиць Попудренка, Гната Хоткевича, Мініна, Червоноткацькій
    • проспекту Лісового, вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема
    • вулиць Російська, Сімферопольська, Ялтинська, Новодарницька.

    За логікою, саме ці будинки повинні йти під реконструкції першими, тому, що стан житлофонду там найгірший.

    Але є ще один список — так званих “перспективних” мікрорайонів, оновити які планується “в майбутньому”.

    Це, зокрема, квартали на бульварі Дружби народів, на Лук’янівці, Повітрофлотському та Голосіївському проспектах. Також багато хрущовок на Печерську — на бульварі Лесі Українки та прилеглих до нього вулицях.

    Як видно, цей перелік більш привабливий для забудовників, через те, що дозволяє отримати об’єкти в центрі міста, який для новобудов зараз практично закритий.

    Не виключено, що забудовники спробують переконати чиновників, що починати реконструкцію потрібно саме з центру.

    Реновація старих мікрорайонів також передбачена в генплані Києва. Зазначено, що до 2025 року планується вивести з обігу 7,8 млн квадратних метрів старого житла. За оцінками експертів, на це знадобиться близько 115-120 млрд гривень.

    Як виселятимуть

    Але в питанні реконструкції хрущовок на перше місце зараз виходять не так гроші, скільки законодавча база. Відповідно до діючого закону від 2006 року для відселення потрібно отримати згоду всіх 100% мешканців.

    “Це практично нереально. Завжди в будь-якому будинку знайдеться хоч одна людина, яка відмовиться з’їжджати. Тому цей закон залишається неробочим”, – пояснив керівник Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Никончук.

    Поміняти законодавство про старий житлофонд намагалися вже кілька разів.

    Законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду” та навіть до типової форми інвестиційного договору на реконструкцію застарілого житла пропонувала КМДА. Але просунути ці документи так і не вдалося.

    Свій законопроєкт на цю тему представило в серпні цього року Міністерство регіонального розвитку.

    Питання хрущовок активно лобіював ексзаступник міністра регіонального будівництва та в минулому великий київський забудовник Лев Парцхаладзе.

    Одне з головних нововведень — зниження цифри по мінімальному числу приголосних на відселення мешканців. Її пропонувалося встановити на рівні 75%. Також в проєкті прописано, що старий фонд можна або зносити, або реконструювати.

    У першому випадку мешканцям спочатку повинні дати нові квартири. Причому, якщо в чинному законі закладено коефіцієнт перерахунку квадратних метрів 1,5 (тобто, замість хрущовки в 50 квадратів, вам повинні дати квартиру в 75 квадратів в новому будинку), то у варіанті від Мінрегіону цю тему обійшли, вказавши, що коефіцієнти мають встановлювати місцева влада.

    Якщо будинки будуть реконструювати, то передбачена схема 70 на 30, тобто, третина робіт — коштом мешканців.

    Але на хвилі зміни влади про проєкт забули. Як будуть розв’язувати законодавчу проблему зараз — стануть просувати вже готовий проєкт або напишуть новий — поки неясно.

    У колах забудовників обговорюється більш жорсткий варіант відселення мешканців, за яким домовленість повинна турбуватися тільки у 51%, а інших стануть виселяти примусово. Також компаніям цікавий коефіцієнт перерахунку квадратних метрів не більше 1,1-1,2. Тобто, замість 50 квадратів в хрущовці можна буде отримати 55-60 квадратних метрів в новому будинку або ж доплатити за велику житлоплощу.

    Але столичні забудовники “підгортають” мешканців хрущовок вже давно. Як мінімум пару років ходять по квартирах, зустрічаються з людьми й “вивчають обстановку”. Так що не виключено, що спроби оновлювати хрущовки будуть і без нового закону.

    В ідеалі забудовники намагаються зібрати згоду 100% мешканців. І це можливо в аварійних будинках, де люди самі просять у влади їх відселити.

    “Там ситуація патова — стіни буквально сиплються. Людям доведеться самим вкладатися в капремонти, адже за новим законом про ЖКГ це тепер повністю їх власність. А таких грошей у мешканців просто немає, бо кожній родині доведеться скинутися мінімум по кілька десятків тисяч гривень”, – розповів представник компанії-забудовника, яка вже вивчає можливість реконструкції однієї з хрущовок.

    За словами глави комітету житлово-комунальної інфраструктури, доброустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДА Олега Попенко, вартість проведення капітального ремонту житлового фонду — близько 250 доларів за квадратний метр.

    Причому кількість що потребує капремонтів хрущовок буде тільки зростати, оскільки в найближчі 3-5 років у них масово закінчуються терміни експлуатації, і вдома просо “посиплються”.

    Наше джерело в будівельній компанії також розповів, що можна попрацювати з “громадською думкою”, тобто переконати сусідів натиснути на незговірливих мешканців.

    Як показує практика недавньої спроби відселення людей з гуртожитків на вулиці Польовій у Києві, в хід можуть йти і інші “аргументи”.

    Нагадаємо: там люди влаштували гучний скандал, опираючись відселенню, нібито за рішенням виконавчої служби. Виселяти їх прийшли спортивного вигляду молоді люди.

    Гуртожиток належить компанії “Київміськбуд-2”, і вона прийняла рішення про реконструкцію об’єкта ще в минулому році. Мешканцям тоді запропонували переселитися в гуртожиток на Туполєва. Але 40 сімей з’їжджати відмовилося і живуть в гуртожитку без опалення і комунікацій.

    Ірина Луханіна не виключає, що будуть спроби відселення людей в більш віддалені райони. Наприклад, у багатьох забудовників є маса непроданого житла в уже зведених новобудовах. Його можуть використовувати як маневреного фонду.

    Піднімуть подвійну ціну

    За словами Андрія Нікончука, забудовникам зараз цікава не стільки реконструкція, скільки знесення старих будинків.

    “На реконструкції багато не заробиш, хіба що можна добудувати пару поверхів. Адже всі комунікації розраховані саме на нинішню кількість квартир. Інша справа — знесення. Він дозволить замість п’ятиповерхівки побудувати будинок у 20 поверхів, і там вже зовсім інша економіка. Крім того, Києву рости вже нікуди — тільки вгору “, – вважає він.

    У хрущовці на Лесі Українки квадратний метр коштує приблизно 1550-1560 доларів. А в сусідньому новобудові — до 3 тисяч. Тобто у забудовника є можливість підняти з кожного квадрата подвійну ціну.

    За словами комерційного директора Svitlo Park Олександра Панфілова, забудовники готові включитися в проєкти по реконструкції, але є велика проблема.

    “Недавній гучний конфлікт з приводу відселення мешканців гуртожитку на вулиці Польовій — яскраве підтвердження, що проблему відселення мешканців поки не можна вирішити, дотримуючись букви закону”, – говорить він.

    За словами Панфілова, забудовникам потрібні чіткі механізми проведення інвестконкурсів, прорахунки за прибутковістю таких проєктів (з урахуванням робіт зі знесення старого житла, розселення мешканців і так далі, це повинно бути не менше 35-40%), механізми з розселення, компенсацій мешканцям, наявність маневреного фонду та інше.

    Не виключено, що компанії спробують дістати під розселення хрущовок і бюджетне фінансування.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    На фоні скорочення імпорту металопродукції збільшилась місткість ринку сталі в Україні

    В січні-вересні 2021 року українськими металургійними підприємствами вироблено 14,49 мільйона тонн металопрокату, що на 5,6% більше, ніж...

    Харківський завод отримав нове життя після приватизації та почав виробництво зарядок для електрокарів

    Після приватизації на занедбаному заводі "Система" почали виготовляти зарядні станції для електрокарів. Компанія продає високотехнологічний продукт по всьому світу та щороку платить...

    «Мотор Січ» отримала замовлення на 25 гелікоптерів Мі-2МСБ – Богуслаєв

    Президент заводу «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв повідомив про замовлення на 25 вертольотів Мі-2МСБ. Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Мілітарний.

    НВО “Практика” представило модернізовану версію БМП з бойовим модулем “Спис” (фото)

    В рамках робочого візиту Секретаря Ради національної безпеки і оборони України до ПрАТ "Науково-виробниче об’єднання "Практика", яка входить до складу ГС "Ліга...

    На Ніжинський елеватор встановлять найпотужніший в Україні теплогенератор вітчизняного виробництва

    На Ніжинському елеваторі встановлять український теплогенератор потужністю 16 МВт, аналогів якому в країні немає. Про це повідомив віцепрезидент і...

    В Одесі замість Іванівського мосту пропонують побудувати автомобільний тунель з публічним простором (фото)

    В Одесі, після публікації проєкту реконструкції Іванівського мосту та обговорення його недоліків, в Асоціації архітекторів з'явилася цікава пропозиція - сконструювати замість шляхопроводу...

    Українська компанія реконструювала 112 кілометрів автотраси в Іраку (фото)

    На початку жовтня в Іраку завершився міжнародний проєкт по реновації головної автомобільної дороги країни - шосе, що з'єднує Багдад і Басру.

    Порт “Південний” придбав обладнання для навантаження вугілля та руди

    Державний морський торговельний порт “Південний” закупив 18 нових грейферів на 29,5 мільйонів гривень. Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Landlord.

    Зараз читають

    На фоні скорочення імпорту металопродукції збільшилась місткість ринку сталі в Україні

    В січні-вересні 2021 року українськими металургійними підприємствами вироблено 14,49 мільйона тонн металопрокату, що на 5,6% більше, ніж...

    Новий асфальтобетонний завод запустять у Маріуполі

    У Маріуполі планується відкрити новий асфальтобетонний завод. Завдяки цьому вдасться удвічі збільшити кількість ремонтів доріг. Про це...

    Boeing готовий опрацювати постачання в Україну винищувачів F-15EX та T-7 з локалізацією складання на ДП “Антонов” – Лось

    Постачання та кінцеве складання американських воєнних літаків в Україні може стати реальністю вже найближчим часом. Американський авіагігант...

    На підприємстві у Новомосковську відкрили новий соєпереробний цех

    У Новомосковську на Дніпропетровщині відкрили новий соєпереробний цех, розташований на заводі з виробництва кормів "АГРО КОМ".