Попри воєнний стан, запорізький металургійний завод “Дніпроспецсталь” відновив виробництво на 55 відсотків.
Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на матеріал Суспільного.
Запоріжанка Олена Зубкова працює контролеркою на заводі “Дніпроспецсталь” 35 років. Каже: чекала, коли підприємство відновить роботу:
“Це дуже важливо. Для покращення нашого повсякденного життя. Для покращення матеріального стану для себе, для своєї родини”.
З 2008 року працює на “Дніпроспецсталі” Віктор Бондаренко. Прийшов сюди після навчання у тоді ще Запорізькій державній інженерній академії:
“У реаліях скрутної сьогоденності ми працюємо сім днів на тиждень. 24 години на добу. Виконуємо виробничу програму. Опрацьовуємо замовлення. Підтримуємо економіку Батьківщини”, — каже головний диспетчер електрометалургійного заводу “Дніпроспецсталь”.
Електрометалургійне підприємство не працювало від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну три місяці. Наприкінці травня тут почали відновлювати потужності.
“На жаль, ми зараз ще не можемо усіх робітників залучити до виробничого процесу, але більша частина працює. І люди отримують соціальні гарантії, заробітну платню, повну, або хтось ще частково”, — розповідає голова правління приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” Сергій Кійко.
Під час повітряної тривоги працівники йдуть до бомбосховищ. Голова Запорізької ОВА Олександр Старух розповідає, що на початку війни посадовці збиралися з керівниками всіх підприємств, а також окремо збиралися із заступниками, які відповідають за техніку безпеки.
“На кожному великому підприємстві, а ви знаєте, що коли вони будувались — “Дніпроспецсталі” 90 (років — ред.) від першої плавки — бомбосховища є на них всі. Причому, на більшості з них бомбосховища проти ядерного удару”, — каже Старух.
Збільшити обсяги виробництва наразі заважають логістичні проблеми, каже Сергій Кійко:
“Підприємство експортоорієнтоване. Ми дуже багато експортуємо продукції. І також підприємство є імпорт орієнтовано на сировину. Десь дві третини сировини — імпортне. Тому логістичні проблеми передусім обмеження логістичних шляхів, заборона роботи портів. Це дуже великий спектр проблем, які відчуваються на підприємстві”.