9.5 C
Alba Iulia
Вівторок, 22 Червня, 2021

Як у Франківську розробляють унікальні прилади для газової галузі

  • Проректор з наукової роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професор Олег Карпаш має понад півсотні авторських розробок і патентів. Науковець розповів КУРСу про головні виклики у нафтогазовій галузі і про винаходи, що їх у відповідь на ці виклики розробляють науковці кафедри енергетичного менеджменту та технічної діагностики факультету нафтогазопроводів ІФНТУНГ.

    Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на «Курс».

    Очевидне неймовірне: УЗД свердловин

    – Пане Олеже, ваше перше авторське свідоцтво у 1978 році стосувалося ультразвукового контролю труб у нафтогазових свердловинах. Метод був запатентований у Німеччині, Франції та Англії. В чому його суть?

    В 60-70-х роках минулого століття була дуже велика аварійність з бурильними трубами. В різьбових з’єднаннях виникали корозійні тріщини – так проявлялася “втома” металу. При постійному великому навантаженні руйнівні процеси швидко розвивалися і це призводило до великих втрат – доводилося ліквідувати свердловини. Йшлося про найглибші і найпродуктивніші свердловини глибиною 3-4 км – втрати були дуже великі.

    Науковці тодішнього Івано-Франківського інституту нафти і газу тривалий час думали, як знайти пошкоджену трубу і витягнути її так, щоб свердловина залишилася робочою. Над рішенням працювала група талановитих раціоналізаторів Центральної науково-дослідної лабораторії інституту – Мигаль, Криничний, Чистяков. Залучили і мене. Ми придумали спосіб контролю різьбових з’єднань без розбирання – просто над гирлом свердловини. То був революційний винахід, ним користуються дотепер.

    – В чому полягала його революційність?

    В його основі лежав ультразвуковий, тепер це називається акустичний, метод контролю. Теоретики і практики нафтогазовидобутку не одразу повірили, що дефект у кілька міліметрів можна виявити ультразвуком.

    У 1980 році гуру в акустичному контролі, що займався контролем мостових та залізничних конструкцій в СРСР, Анатолій Гурвіч приїхав до Івано-Франківська, щоб побачити нашу розробку. Ми доповідали про неї на конференції у Львові, а він так до кінця і не повірив. Приїхав, сів у лабораторії, взяв дефектоскоп, взяв пристрій для контролю – подивився, як він працює, і кричить: “Очевидне неймовірне!” З його важкої авторитетної руки розробка нашої групи отримала поширення і в будівельній галузі. Установками, які випускалися на основі нашої розробки, були оснащені практично всі бурові нафтогазові підприємства Радянського Союзу.

    – А як визнали УЗД-розробку за кордоном?

    Після отримання авторського свідоцтва ми вдосконалили винахід. Наша лабораторія стала головною організацією в СРСР із засобів контролю бурового і нафтогазового обладнання. Ми випускали свої установки до середини 1990-х років, поки остаточно не занепали економічні зв’язки в межах колишнього СРСР.

    Постачали їх і за кордон – в Сирію, Ірак, Кубу, Лівію. Наші спеціалісти їздили налагоджувати та обслуговувати це устаткування. А в Німеччині, Англії і Франції винахід був запатентований і також реалізований на виробництві – їхніми силами.

    Підвищення видобутку: безпечна акустика

    – Ви й далі працюєте в цьому напрямку – з ультразвуковою діагностикою? Яка теперішня специфіка досліджень і розробок?

    Один з головних теперішніх викликів – це інтенсифікація нафто- й газовидобутку. Мій старший колега Ярополк Бажалук запропонував використовувати електромагнітні хвилі, щоб підвищити видобуток нафти й газу. Ультразвук – це також електромагнітні хвилі, лише інші частоти. І ми почали робити такі пристрої.

    Працюють вони так: на потрібну глибину ми спускаємо генератор імпульсів і посилаємо хвилі вглиб землі, регулюючи їх частоту та інтенсивність. Це так звана геодинамічна дія на пласт. Імпульси руйнують закупорки в каротажі – в тих умовно кажучи венах і судинах, які є в землі, так збільшується приток нафти і газу. На поверхні землі цього ніхто не відчує – технологія безпечна для життя.

    Розробкою зацікавилися американці, запросили нашу групу для демонстрації позитивного ефекту – давайте, кажуть, беріть свій пристрій, приїздіть, показуйте, ми готові купити.

    – Ви готові продати винахід?

    Поки що ми не знайшли ресурсів на цю поїздку. Треба везти установку, а це 150 кг, і мінімум двоє спеціалістів для обслуговування. Крім того, продавати розробки – це не наша ціль, а робити їх на продаж – не наше основне завдання. Ми працюємо на науку – вчимо студентів, готуємо спеціалістів. Розуміємо, що робимо технології, технічні засоби, але як не буде фахівців, то з винаходами нікому працювати.

    Ми концентруємося на двох напрямках. Перший – енергоефективність та енергозаощадження. Тут у нас непочатий край роботи, незважаючи на те, що вже років 10 роботи за плечима. У нас була перша в Україні лабораторія з енергоаудиту. Це спонукало відкрити магістерську програму “енергоменеджмент”. Зараз ми отримали дозвіл і відповідно до нової законодавчої бази готуємо енергоаудиторів. Днями буде перший випуск – перші енергоаудитори отримають сертифікати.

    Другий напрямок – технологічна безпека обладнання і конструкцій довготривалої експлуатації у нафто- й газовидобуванніПроблема в тому, що основні фонди українських видобувних компаній зношені. Ніде за кордоном обладнання так довго без модернізації та заміни не експлуатується. Надійних вітчизняних методів стабілізації і модернізації на цей час немає. Ба більше, немає спеціалістів, які би визначали стан конструкцій і могли прогнозувати ситуацію. Поки що ми єдині в Україні, на жаль, відкрили магістерську програму “технічна діагностика обладнання і конструкцій”. Ніде не готують спеціалістів з технічної діагностики обладнання, при тому, що це дуже важливий аспект будь-якої галузі – фактично це діагностика аварійності.

    – Чому склалася така ситуація? Немає замовників?

    Потреба в таких фахівцях дуже гостра. На підприємства йдуть робити діагностику працівники з технікумів, вони й фізики до пуття не знають. Дуже легковажне ставлення, зважаючи на зношеність фондів. А діагностика, як і в медицині, має супроводжувати всі виробничі процеси, ставити “діагноз” і визначати необхідність “лікування”.

    Для якісного газу в оселях потрібні нові родовища

    – Відомо, що науковці ІФНТУНГ розробили прилад, який може вимірювати якість газу. Яка доля винаходу?

    Два роки тому була хвиля паніки, що споживачам подають газ поганої якості. Тоді до нас звернувся “Іванофранківськоблгаз” і ми разом провели дослідження. Якість газу – це його теплотворна здатність. Ми відбирали різні зразки і виявили, що весь газ за теплотворною здатністю вписується в нормативи. В процесі вирішення дослідження якості газу ми і створили цей прилад. Хоч почали його розробляти в університеті ще з 2009 року.

    – Як працює цей прилад? Де його можна використовувати?

    Прилад під’єднується до газових мереж, відбирає з них порцію газу і визначає коефіцієнт теплотворності. Він невеликого розміру, вміщається у валізу. Можна використовувати для контролю і моніторингу і на газовидобувних підприємствах на виході зі свердловин, і на вході в металургійні комбінати.

    – Чи запатентований прилад? Чи буде впроваджуватися у виробництво? Наскільки він доступний для населення?

    Якби прилад пройшов приймальні випробування, то далі можна було би говорити про впровадження у виробництво.

    – Виглядає на те, що ваш винахід комусь не дуже подобається?

    Газові компанії, з якими ми спілкувалися, кажуть, що це унікальна штука і що вони хотіли би мати прилад в користуванні. Зараз в галузі якість газу контролюється. Дослідження, які ми за цей час зробили з допомогою цього приладу, однозначно будуть затребувані в нафтогазовій галузі. Чи в Україні, чи за кордоном.

    – Чи, працюючи з приладом, ви визначали, що знижує теплотворну здатність газу? Наприклад, взимку в оселях людей?

    Найбільше люди помічають проблеми з газом у зимовий період. І справді, на це є причини. По-перше, газ піднімають зі сховищ, тому у ньому міститься значна кількість вологи. Станції осушки і підготовки не завжди з цим справляються.

    По-друге, родовища в Україні виснажуються. У перші роки розробки родовище дає першокланий газ, але з часом його якість знижується. Це природно. Ми користуємося сьогодні “старим” газом. Тому і ведеться діалог про те, щоб розробляти нові родовища, бурити нові свердловини та посилювати видобуток. Газ буде кращим, а оселі – теплішими.

    По-третє, у приміщеннях часто бракує кисню. Обігрів дає максимальний ефект, якщо достатньо кисню. А в сучасних оселях вентиляція недостатня, до того ж підвищена вологість – усе це збільшує об’єм спаленого газу.

    Олег Карпаш – Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник газової промисловості України, кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, доктор технічних наук. У його доробку понад 400 наукових публікацій, 50 авторських свідоцтв і патентів, 4 монографії, 10 навчальних підручників, більш як 40 нормативних документів.

    Під кураторством Олега Карпаша в університеті створено низку інноваційних структур: Орган із сертифікації фахівців нафтогазової галузі за вимогами IWCF, Тренажерний буровий центр DRILLSIM 5000, Лабораторія захисту та комерціалізації інтелектуальної власності, Нафтогазовий науково-технологічний парк “Технопарк”, технічний комітет зі стандартизації ТК 146 “Матеріали, обладнання, технології і споруди для нафтогазової промисловості”, Центр трансферу технологій, Центр сталого розвитку.

    Сьогодні під керівництвом Карпаша університет співпрацює з найбільшими нафтогазовими компаніями України та світу: АТ “Укргазвидобування”, ДТЕК Нафтогаз, Schlumberger та іншими.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    Українські десантники отримають сучасні шоломи для стрибків з парашутом

    Українські десантники, які досі стрибають у старих радянських шоломах, отримають новий вітчизняний шолом, що забезпечує такий же...

    В Україні локалізовано виробництво ще одного кулемета 12,7 мм (відео)

    Арсенал великокаліберної стрілецької зброї Збройних сил України поповниться єдиним кулеметом калібру 12,7 мм.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Мілітарний.

    Українські гелікоптери Мі-24 відновлюють польоти після запуску виробництва лопатей в Україні

    Українські ударні гелікоптери Мі-24 повертаються в небо після кількарічного простою через відсутність лопатей головного гвинта.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням...

    Україна та Туреччина знаходяться на фінальному етапі підготовки Угоди про вільну торгівлю

    Україні та Туреччині до укладання Угоди про вільну торгівлю лишилося зробити останній крок, найважливіший та найчутливіший, який вимагає компромісу обох сторін. Українська...

    На Закарпатті ремонтують найдовший шляхопровід регіону (відео)

    У Закарпатській області, в межах смт. Батьово, в рамках ремонту автодороги М-25 "Соломоново" - Велика Добронь - Яноші, йдуть роботи на самому...

    Компанія UKRJET представила БПЛА-камікадзе «Злива» на виставці «Зброя та безпека» (фото)

    Баражуючий боєприпас «Злива» від компанії UKRJET був продемонстрований на міжнародній виставці «Зброя та безпека – 2021».Передає Національний Промисловий Портал з...

    Гелікоптери Збройних сил України модернізують для використання ракет “повітря-повітря”

    Незабаром армійська авіація Збройних сил України може отримати оновлені гвинтокрилі машини, які будуть здатні успішно вести бойові дії вночі, використати високоточне озброєння...

    Україні затвердила Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу

    Рада національної безпеки та оборони на засіданні розглянула та затвердила Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України.Про це секретар РНБО...

    Зараз читають

    “Нова Пошта” відкрила автоматизовані термінали у трьох містах України (фото)

    Щоб зберігати швидкість доставлення при зростанні обсягів відправлень, компанія "Нова Пошта" продовжує відкривати автоматизовані термінали. У травні...

    На трасі Н-31 Дніпро-Решетилівка продовжують масштабне будівництво нового шляхопроводу через залізницю (фото)

    На Полтавщині, в рамках будівництва траси Н-31 Дніпро-Решетилівка, мостовики працюють над зведенням нового шляхопроводу через залізницю в...

    На Закарпатті ремонтують найдовший шляхопровід регіону (відео)

    У Закарпатській області, в межах смт. Батьово, в рамках ремонту автодороги М-25 "Соломоново" - Велика Добронь -...

    В Україні розробляють термобаричні снаряди для систем залпового вогню

    В Україні працюють над створенням 122-мм термобаричними снарядами до реактивної системи залпового вогню (РСЗВ).