9.5 C
Alba Iulia
Понеділок, 14 Червня, 2021

Як створювали комплекс з переробки радіоактивних відходів на Рівненській АЕС

  • Виробництво електроенергії на АЕС супроводжується утворенням радіоактивних відходів (РАВ) різного ступеня активності та агрегатного стану, яке відбувається як безпосередньо при перебігу основного технологічного процесу, так і при здійсненні регламентних та ремонтних робіт. Накопичення РАВ створює додаткові ризики для людей і навколишнього природного середовища і є одним з основних негативних факторів суспільного сприйняття  ядерної енергетики.

    Забезпечення переробки технологічних РАВ АЕС у продукт, що придатний для транспортування і довгострокового безпечного зберігання або захоронення, демонструє суспільству спроможність оператора ядерних установок дотримуватись фундаментального принципу безпеки поводження з РАВ – не перекладання надмірного тягаря на майбутні покоління, і є необхідною умовою для стійкого та безпечного розвитку ядерно-енергетичного комплексу країни.

    Повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на редакцію веб-сайту Uatom.org.

    Про історію створення пілотного комплексу з переробки РАВ (КПРАВ) на майданчику Рівненської АЕС, подальші плани ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо поводження з накопиченими на АЕС РАВ, актуальні питання радіаційної та екологічної безпеки цієї діяльності редакція веб-сайту Uatom.org дізнавалася у фахівців експлуатуючої організації, регулюючого органу та громадських організацій.

    Випробування обладнання КПРАВ (Фото: прес-служби ВП «Рівненська АЕС»)

    КПРАВ на майданчику РАЕС – пілотний проект «НАЕК «Енергоатом»

    З метою зменшення обсягів радіоактивних відходів, що утворюються при експлуатації АЕС, у проекті  Рівненської АЕС було передбачено  комплекс з переробки твердих РАВ. Будівництво та введення в експлуатацію такого об’єкту планувалося здійснити одночасно з енергоблоком №4 РАЕС.

    Внаслідок мораторію на будівництво нових АЕС на території України, що діяв після аварії на Чорнобильській АЕС, – будівництво четвертого енергоблоку РАЕС, як і будівлі для переробки РАВ, було законсервовано і відновилось лише на початку нового століття.

    Енергоблок № 4 РАЕС було введено в експлуатацію у 2004 році. Реалізація проекту з будівництва комплексу з переробки РАВ на РАЕС розпочалась у 2005 році в рамках проекту міжнародної технічної допомоги TACIS за сприяння Європейської Комісії (ЄК), внаслідок обмеженості власних ресурсів експлуатуючої організації та відсутності підприємств-виробників установок з переробки РАВ в Україні.

    Будівля КПРАВ на майданчику РАЕС (Фото: прес-служби ВП «Рівненська АЕС»)

    За словами начальника дільниці поводження з РАВ цеху дезактивації та РАВ Рівненської АЕС Володимира Горбунова, вибір технологічного обладнання та процесів переробки РАВ здійснювався з урахуванням міжнародного досвіду та  рекомендацій МАГАТЕ і ЄК. Технологічна лінія комплексу з переробки РАВ РАЕС включає сім установок. Чотири установки: вилучення (ONET, Франція); сортування і фрагментації ТРВ (Nukem, Німеччина); суперпресування (Nukem, Німеччина) та вимірювання активності (Envinet, Чехія) були поставлені в рамках проекту TACIS коштом ЄК. Три додаткові установки: цементування (Енвітек, Україна), очищення оливи (КТЗ-ЕНЕРГОМАШ, Україна) та дезактивації металу (консорціум Спеценергетікос, Литва-Україна) – за кошти ДП «НАЕК «Енергоатом».

    «Проект комплексу з переробки РАВ на майданчику РАЕС пройшов усі необхідні експертизи, у тому числі із залученням міжнародних експертів з питань оцінки безпеки», – зазначає Володимир Горбунов. – «Промислова експлуатація  установок комплексу забезпечить зменшення обсягів твердих низькоактивних РАВ у декілька разів. Це стосується  РАВ, що утворюються зараз в процесі експлуатації АЕС, тих, що вже були накопичені й перебувають у сховищах, а також майбутніх потоків РАВ, які будуть виникати на етапі зняття з експлуатації РАЕС».

    Маніпулятори установки сортування (Фото: прес-служби ВП «Рівненська АЕС»)

    Завдяки впровадженню інноваційних технологій з переробки РАВ – система поводження з радіоактивними відходами на майданчику РАЕС вийде на новий, сучасний рівень, що відповідатиме міжнародним стандартам й сприятиме підвищенню рівня експлуатаційної безпеки АЕС шляхом зменшення ризиків радіаційного впливу на персонал та навколишнє середовище. При виході на проектну потужність комплекс здатний забезпечити переробку до 4,5 м3 РАВ на добу.

    Після отримання Сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 163180820543 про відповідність закінченого будівництвом об’єкта – КПРАВ, Відокремленим підрозділом «Рівненська АЕС» було подано заяву та отримано дозвіл Державної інспекції ядерного регулювання України на введення в експлуатацію нового об’єкту інфраструктури. В рамках Окремого дозволу забезпечено виконання програми комплексних випробувань установок та обладнання, у тому числі «гарячі випробування» на реальних радіоактивних відходах. За результатами випробувань представлено звіт до Держатомрегулювання.

    У процесі промислової експлуатації КПРАВ продукти переробки у вигляді контейнерів із визначеними характеристиками будуть накопичуватися у спеціально-обладнаному сховищі для зберігання радіоактивних відходів на території РАЕС. Надалі упаковки з твердими РАВ будуть перевозитись для зберігання або захоронення на спеціально обладнані сховища комплексу «Вектор» у зоні відчуження.

    Управління установкою суперпресування (Фото: прес-служби ВП «Рівненська АЕС»)

    Плани НАЕК «Енергоатом» на майбутнє

    За словами директора Департаменту поводження з радіоактивними відходами та радіаційної безпеки ДП «НАЕК «Енергоатом» Людмили Близнюкової, системний підхід до вирішення проблем поводження з РАВ впроваджується експлуатуючою організацією шляхом:

    – удосконалення системи управління та організаційної структури поводження з РАВ в експлуатуючій організації та її відокремлених підрозділах;

    – впровадження нових технологій поводження з РАВ;

    – забезпечення функціонування системи обліку та контролю РАВ;

    – удосконалення системи переробки та мінімізації РАВ;

    – забезпечення науково-технічної підтримки робіт у галузі поводження з РАВ;

    – фінансового забезпечення заходів із впровадження комплексів переробки РАВ.

    Політика ДП «НАЕК «Енергоатом» з цього питання, відповідно до затвердженої національної Стратегії поводження з РАВ, базується на створенні при кожній АЕС комплексів поводження з РАВ, які дозволять підготувати відходи до передачі у власність держави на довготривале зберігання та захоронення, суттєво зменшити обсяг РАВ на майданчиках АЕС, раціонально використовувати обсяг проектних сховищ РАВ, зменшити дозові навантаження на персонал та підвищити культуру безпеки.

    У  грудні 2017 року розпочався процес введення у дослідну експлуатацію комплексів з переробки РАВ на Рівненській і Запорізькій АЕС, які будувались з використанням міжнародної технічної допомоги за програмою TACIS.

    Враховуючи, що комплекси з переробки РАВ включають в себе високотехнологічне складне обладнання, перший етап дослідної експлуатації проводився на радіаційно чистих матеріалах – імітаторах РАВ. Після отримання позитивних результатів випробувань – проводиться  етап «гарячих випробувань» на реальних РАВ.

    У  2019 році комплекси з переробки РАВ на ЗАЕС та РАЕС у режимі промислової експлуатації будуть здійснювати переробку як накопичених РАВ, так і тих, що утворюються під час поточної експлуатації АЕС відповідно до проектних характеристик.

    На майданчику Хмельницької АЕС введення в дослідну експлуатацію комплексу з переробки РАВ планується у 2021 році. Наразі триває етап проведення торгів основного технологічного обладнання й розміщення замовлень на його виготовлення.

    На Южно-Українській АЕС введення в дослідну експлуатацію  комплексу з переробки РАВ планується у 2023 році. Наразі проводиться перегляд проектної документації у зв’язку з введенням у дію нових нормативних документів, фінансових показників тощо. Після затвердження проекту буде здійснено закупівлю обладнання та розпочато виконання повного обсягу будівельно-монтажних робіт.

    Будівництво КПРАВ ХАЕС і КПРАВ ЮУАЕС здійснюється за власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом».

    КПРАВ – важливий елемент завершеного циклу поводження з радіоактивними відходами: від їх утворення до захоронення у відповідності до сучасних вимог безпеки, в тому числі  рекомендацій  МАГАТЕ в сфері поводження з РАВ.

    Точка зору ядерного регулятора

    «У проектах АЕС другого покоління не передбачалось установок для переробки технологічних РАВ, лише сховища для їх накопичення і зберігання  «навалом», тобто без сортування за фізичними та хімічними властивостями», – розповідає начальник Відділу аварійної готовності та радіаційного захисту Департаменту з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання Тетяна Кутузова. – «В  процесі ліцензування діючих АЕС було включено вимогу мінімізації РАВ у місцях їх утворення, тож експлуатуючою організацією забезпечується послідовне виконання цієї ліцензійної умови».

    Нові проекти АЕС, що реалізуються в різних країнах світу, містять комплексні лінії з переробки РАВ у форму, придатну для кінцевого захоронення, включно з детальною характеризацією упаковок РАВ.

    Наявність достатніх вільних об’ємів проектних сховищ РАВ є однією з умов безпечної експлуатації АЕС. Плани ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо продовження експлуатації енергоблоків, вимоги безпеки АЕС та безпеки поводження з РАВ (разом з принципом не перекладання на майбутні покоління надмірного тягаря поводження з РАВ) стали стимулом для створення комплексів з переробки РАВ на діючих АЕС під час їх експлуатації. В ідеалі, АЕС мали б переробити усі накопичені на майданчиках РАВ до завершення етапу «експлуатація». Такі приклади демонструють АЕС Словацької та Чеської Республік, на яких експлуатуються аналогічні типи реакторів ВВЕР та для яких забезпечення переробки і передачі на захоронення накопичених РАВ було однією з умов для можливості продовжувати експлуатацію таких енергоблоків після вступу країн до ЄС.

    Переробка РАВ на майданчиках діючих АЕС України здійснюється в рамках ліцензій на експлуатацію енергоблоків. Однак, запровадження таких технологій як спалювання, суперпресування, фрагментації та цементування РАВ потребувало спеціальної підготовки персоналу саме для таких виробничих процесів; створення додаткових систем радіаційного контролю на установках та інтеграцію їх до систем радіаційного контролю майданчика АЕС; зміни існуючих підходів до характеризації РАВ, оскільки для обґрунтування безпеки системи захоронення РАВ має значення не лише їх активність під час передачі та перевезення, але й детальний радіонуклідний склад та фізичні характеристики мобілізуючої матриці для розрахунків її локалізуючих властивостей.

    Для персоналу та керівництва АЕС реалізація проектів створення КПРАВ стала додатковим викликом, оскільки потребувала додаткових ресурсів і зусиль для налагодження принципово відмінних від виробництва електроенергії технологічних процесів. Розуміння необхідності цієї роботи вищим керівництвом РАЕС та ДП «НАЕК «Енергоатом» стало додатковою рушійною силою досягнення практичного результату – введення установок в експлуатацію та виробництва перших упаковок РАВ, готових для передачі на захоронення у 2018 році.

    Перед тим, як видати Окремий дозвіл на введення в експлуатацію нового об’єкта інфраструктури – КПРАВ, Держатомрегулювання було проведено комплексне обстеження ВП РАЕС, щоб переконатись у спроможності експлуатуючої організації виконувати безпечно нові для неї технологічні процеси. Усі програми випробувань та документи з обґрунтування безпеки пройшли державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки.

    «Ми пильно стежимо за успіхами ВП РАЕС у цій важливій діяльності для безпеки людей і навколишнього середовища та бажаємо, щоб робота комплексів з переробки РАВ здійснювалась на системній основі відповідно до проекту та заявлених цілей. Для цього, з боку НАЕК «Енергоатом» має бути забезпечене належне і стійке фінансування процесів переробки РАВ (не за «залишковим принципом»), мотивація навченого і підготовленого персоналу належної кваліфікації, своєчасне технічне обслуговування обладнання і безумовно безпека усіх виробничих процесів», – коментує Тетяна Кутузова.

    Неготовність ДСП «ЦППРВ» ДК «УкрДО «Радон» здійснювати приймання  радіоактивних відходів з АЕС на комплекс «Вектор» у зоні відчуження – створює ризик того, що продукти переробки РАВ будуть продовжувати зберігатися на майданчиках АЕС, незважаючи на той факт, що ДП НАЕК «Енергоатом» повністю виконує свої зобов’язання щодо відрахування платежів для наповнення Державного фонду поводження з РАВ. Для уникнення цього ризику потрібно на системній основі посилити співпрацю між операторами – виробником РАВ та спеціалізованим підприємством, що має прийняти відходи у власність держави для захоронення.

    «Ефективність використання коштів Державного фонду поводження з РАВ потребує відповідного аналізу та суспільного контролю для уникнення ризиків того, що вкладені у будівництво сховищ ресурси, дійсно, працюють на цілі безпеки суспільства», – вважає  фахівець.

    Думка громадськості

    На думку представниці громадської екологічної організації «Рівненський Екоклуб» Ольги Лящук, реалізація комплексів з переробки РАВ на майданчиках АЕС – лише тимчасове рішення, адже в Україні досі лишається не вирішеним питання довготривалого зберігання РАВ.

    «Позитивним наслідком спорудження комплексу на РАЕС є зменшення об’єму вже накопичених радіоактивних відходів на майданчику станції. Проте, не вирішуючи питання із довготривалим захоронення РАВ і постійно продукуючи нові відходи, ми, по суті, перекладаємо витрати на майбутні покоління українців», – переконана вона.

    Представник Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» Сергій Денисенко зазначає, що переробка радіоактивних відходів є досить важливою частиною виробничого циклу АЕС. Адже це дозволяє зробити такі відходи більш компактними та безпечними, підготувати їх до тривалого зберігання у захищених сховищах. При цьому ризики процесу переробки навряд чи більші за ризики зберігання неперероблених відходів. Тобто, йдеться про певне зменшення техногенного навантаження на довкілля та підвищення радіаційної безпеки.

    «Отже, із запізненням на кілька десятиліть, наприкінці життєвого циклу діючих енергоблоків, у 2018 році на українських атомних електростанціях розпочинається переробка РАВ. Незважаючи на запізнення, без сумніву, це позитивне явище, особливо з урахуванням співфінансування та контролю з боку фахових європейських структур. Разом з тим, ВЕГО «МАМА-86» продовжує відстоювати бачення майбутнього української енергетики в інших видах, безпечніших за атомну та чистіших за теплову», – ділиться Сергій Денисенко.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    У Черкасах та Запоріжжі розпочався сезон пасажирської річкової навігації

    У Черкасах та Запоріжжі стартував сезон туристичної навігації внутрішніми водними шляхами України.Про це...

    “Іскра” розробляє нову багатофункціональну РЛС “Мангуст” (фото)

    КП "Науково-виробничий комплекс "Іскра", яке входить до складу ДК "Укроборонпром", продовжує працювати над новітньою багатофункціональною РЛС "Мангуст" (або 1Л300).

    У Києві представили компактні українські електромобілі Konyk (фото)

    У Києві в рамках спеціалізованих виставок ComAutoTrans і Автотехсервіс відбулася презентація компактних електромобілів українського виробника.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням...

    Підприємство “Спайтек” покращило оптичну платформу та оновило камеру українського мультикоптера Windhover

    Одеське приватне Науково-виробниче підприємство "Спайтек" (Spaitech) суттєво оновило оптичну платформу свого флагманського мультироторного безпілотника Windhover.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням...

    В Україні налагодили виробництво кулеметів КТ-12,7 на Заводі «Маяк»

    В Україні налагодили ще одне виробництво великокаліберних кулеметів КТ-12,7 калібру 12,7х108 мм.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Мілітарний.

    З порту Ізмаїл баржами по Дунаю відправили партію самоскидів БелАЗ до Сербії (фото)

    Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" здійснило перевантаження на баржі трьох кар'єрних самоскидів марки БелАЗ, які відправляться в Сербію по річці Дунай.

    У Дніпрі запустили найдовший штучний струмок в Україні (фото)

    Одна з найбільш відомих пішохідних вулиць Дніпра, яка має назву Катеринославський бульвар II, вже стала новою візитною карткою міста. Одним зі знакових...

    У Івано-Франківську виконали капремонт автодрезини на замовлення порту «Південний» (фото)

    Івано-Франківський локомотиворемонтний завод виконав капітальний ремонт автодрезини для ДП "Морський торговельний порт Южний". Ремонт тривав протягом чотирьох місяців.Передає Національний...

    Зараз читають

    Тривають практичні випробування нового кулемета КТ-12,7 для БМ «Оплот» (відео)

    Протягом двох останніх тижнів тривають практичні випробування оновленого великокаліберного кулемета КТ-12,7 для БМ «Оплот».

    У Івано-Франківську виконали капремонт автодрезини на замовлення порту «Південний» (фото)

    Івано-Франківський локомотиворемонтний завод виконав капітальний ремонт автодрезини для ДП "Морський торговельний порт Южний". Ремонт тривав протягом чотирьох...

    У Черкасах та Запоріжжі розпочався сезон пасажирської річкової навігації

    У Черкасах та Запоріжжі стартував сезон туристичної навігації внутрішніми водними шляхами України.Про це...

    На виставці “Зброя та безпека” представлять новий український бойовий безпілотник

    Новий український військовий безпілотник ACE ONE презентують на Міжнародній спеціалізованій виставці "Зброя та безпека – 2021", яка...