ГАЕС складається з двох водойм на різній висоті. Коли в країні є надлишок електроенергії, вона крутить турбіни й воду перекачують знизу догори. А під час пікових навантажень воду спускають у нижню водойму, вона крутить ті ж турбіни і дає додатковий струм.
Цю ГАЕС зводять ще з 1983 року. Будівництво періодично зупиняють, проекти змінюють відповідно до нових потреб країни. Наразі воду качають три гідроагегати. Всього їх буде сім.
Нині завершують будівництво четвертого гідроагрегату. Його запуск коштуватиме Україні майже 4,5 мільярдів гривень.
За підрахунками Укргідроенерго — державної компанії, яка опікується роботою дев`яти станцій на річках Дніпро та Дністер — робота агрегата щороку економитиме Україні 350 тисяч тонн вугілля. За їхніми оцінками, четверта лінія окупиться менш ніж за три роки.
Попри це, в ГАЕС чимало критиків.
По-перше, це екологи. На їхню думку, будівництво гідроакумуляційних електростанцій погано впливає на біорізноманіття природи й погіршує якість питної води. Енергетики ж зі свого боку наголошують: природі шкодить будівництво будь-яких енергетичних об`єктів. Тому треба вирішувати, як зменшити негативний вплив, а не уникнути його.
Застороги щодо добудови Дністровської ГАЕС має й молдовський уряд, адже для них Дністер — джерело прісної води. Саме тому Україна та Молдова намагаються узгодити, як користуватися Дністром разом. В Укргідроенерго вже написали відповідні правила, нині їх аналізують в ООН та ОБСЄ. Також готується українсько-молдовський проект “Співпраця та управління транскордонними водами річки Дністер”.
Ми плануємо, що до кінця року ми погодимо ці правила. І зрозуміло, що вони будуть легітимними тоді, коли їх погодять обидві сторони — українська та молдовська сторони, — розповів Громадському генеральний директор ПрАТ Укргідроенерго Ігор Сирота.