
Старший науковий співробітник кафедри хімії високомолекулярних сполук КНУ ім. Т. Шевченка, доктор фізико-математичних наук Микола Давиденко винайшов фотопровідні полімерні композити для виготовлення сонячних батарей.
Як зазначає науковець, спеціальні реєструючі середовища на основі плівок полімерних композитів (багатокомпонентних органічних речовин) та спеціальних органічних барвників були стали результатом співпраці Олександром Іщенком з Інституту органічної хімії Національної академії наук України, передає ecotown.
«Тематикою органічних напівпровідників і, зокрема, органічними барвниками займаємося понад 30 років, – розповідає Микола Давиденко. – Зазвичай схожий матеріал використовується для запису голограм, проявлення якої в нашому випадку відбувається дуже швидко, а саме середовище не боїться агресивного атмосферного повітря, не підпадає під вплив зовнішнього освітлення та не потребує так званого “мокрого” (тобто у воді з хімічними реагентами) способу».
За допомогою винайдених реєструючих середовищ також можна визначати дефекти у металевих об’єктах, наприклад, крилах літака, зазначає Микола Давиденко. «В процесі використання металеві конструкції зношуються, втрачають свої функції і можуть ламатись, щоб запобігти негативним наслідкам, потрібен контроль, який би відзначав найменші зміни в їх будові, – пояснює вчений. – Наші реєструючі середовища визначають дефекти в металевих об’єктах при порівнянні стану їх поверхні до і після незначного механічного навантаження або нагріву».
Різниця у стані поверхні після і до нагріву відображається у темних і світлих смугах, які є на фотографії, пояснює науковець.
«Якщо переміщення поверхні є рівномірним, то смуги також будуть рівномірними, що і відображено на лівій фотографії, – зауважує Микола Давиденко. – У дефектних місцях при нагріві теплове розширення матеріалу буде відрізнятися від сусідніх ділянок, інтерференційні смуги матимуть неоднорідні викривлення, або навіть розриви – саме такий ефект спостерігається на правій фотографії – як результат, ця частина крила може зазнати руйнувань при експлуатації».
На додачу, винайдені українськими вченими реєструючі середовища використовуються при виготовленні телевізійних OLED-екранів, основою яких є плівки органічної багатокомпонентої речовини.