У Дніпрі колишній головний конструктор КБ “Південне” Микола Голубенко розробив унікальний вітронерератор і створив власне конструкторське бюро.
80-літній лауреат державної премії СРСР, нагороджений Орденом Дружби народів, медалями “М. К. Янгель”, “В. Ф. і А. Ф. Уткини” та “Ю. В. Кондратюк”, кандидат технічних наук, академік інженерної академії України, академік міжнародної інженерної академії, заслужений винахідник України, який має близько 200 авторських свідоцтв на винаходи по ракетній техніці, зайнявся проектуванням вітрових електричних установок в кінці 80-х років, передає Днепр Вечерний.
«Спочатку це була класична установка – ротор, генератор і редуктор – складний і дорогий механізм (до 20% від вартості вітряка), який вимагає сезонної заміни і дуже швидко зношується, – пояснює Микола Голубенко. – Першу безредукторну вітроустановку потужністю 7,8 МВт, з генератором діаметром 12 метрів і вагою 250 тонн – все одно досить громіздку – створила німецька фірма “Энеркон”».
Микола Голубенко зрозумів, що такі вітряки безперспективні, оскільки не піддаються вдосконаленню. «В Європі ще намагаються збирати генератор з двох частин і піднімати на висоту 160-180 метрів, але необхідних для цього кранів немає, – пояснює конструктор. – Я починав з розробки вітряка потужністю 250 кВт – у 2002 році установки встановили на Чукотці – наразі вони окупили себе вже двічі».
Однак Микола Голубенко мав на меті позбутися редуктора, а потім громіздкого генератора, і головне – збільшити потужність вітряків. У 2000 році конструктор запатентував принципово нову турбогенераторну схему, запропонувавши несподівану конструкцію – встановити додаткові генератори з маленькими турбінами безпосередньо на лопатях вітряка і обійтися без редуктора.
«Це дозволяє збільшити число обертів в 12-15 разів і, відповідно, зменшити їх вагу та вартість генераторів, – пояснює винахідник. – Так, при потужності вітряка 10 МВт загальна вага 3-х генераторів складає всього 48 тонн».
Вітряк такої конструкції був встановлений у 2006 році на шляху до Дніпропетровського аеропорту. «Ротор з генераторами, який пропрацював лише два роки, довелося демонтувати – підвів розроблений московським інститутом генератор, у якому виникала немислима вібрація, – пояснює Микола Голубенко. – У генераторі не зрівноважили магнітне поле, от і все – я зняв проблему, але для нового запуску цього вітряка потрібні великі гроші, а їх у приватної фірми не виявилося».
Наразі Микола Голубенко запатентував удосконалену вітроустановку.
«Потужність вітряка зросте до небачених досі в світі 45-60МВт, – запевняє конструктор. – Знайшлися люди-патріоти України , які хочуть випускати такі вітряки на українських заводах – у Дніпрі створено конструкторське бюро, у якому наразі працює близько 30 фахівців».
На додачу, Микола Голубенко самостійно провів науково-дослідну роботу, в якій показав принципову можливість створення турбогенераторної вітроустановки потужністю до 50 МВт. «В Європі вітряки ставлять на висоті 140-160 метрів, і це практично межа для сучасних кранів, – пояснює український конструктор. – Потрібно зловити більш сильний вітер – на висоті до 200 м річне вироблення електроенергії зростає в 1,5 рази».
Можна встановити турбіну навіть на висоті Ейфелевої вежі (360 м), не створюючи неймовірних кранів, запевняє винахідник. «Необхідно використати принцип колеса огляду, рівномірно розташувавши у кабінах, що знаходяться на висоті 30 метрів, три повноцінні великі турбіни, – пояснює Микола Голубенко. – Таким чином, один генератор можна розмістити на висоті навіть 330 метрів, а решта два – трохи нижче, перекриваючи лопатями величезну площу і ловлячи великі потоки вітру».
Будівництво електростанції з таких вітряків на Азовському або Чорноморському узбережжі дозволить подавати в енергомережу України дешеву електроенергію, зауважує Микола Голубенко.
«Уклавши договір з цієї вітряної станцією, дешеву електроенергію зможуть отримувати підприємства та населені пункти у будь-якій частині країни, – пояснює він. – Це може змусити інших виробників електроенергії знизити тарифи».
Три роки тому Микола Голубенко позбувся ніг – позначилася робота в степу за низької температури – однак це не завадило польоту творчої думки винахідника. “Живу, поки працюю”, – каже він.
Сьогодні сумарна потужність усіх працюючих у світі атомних електростанцій становить 400 тис. МВт, а сумарна потужність вітряних станцій – 500 тис. МВт.
За матеріалами EcoTown.