У ЦСВЯП буде свозиться відпрацьоване ядерне паливо з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС, але в НАЕК запевняють, що ніякі ядерні матеріали не будуть транспортуватися через великі населені пункти, зокрема через Київ.
Про це повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на elektrovesti.net.
У листопаді він дав старт будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Незважаючи на всі запевнення в тому, що об’єкт цей потрібен для України, як з точки зору економіки, так і енергонезавісімсоті, і що він повністю безпечний, частина громадськості хвилює два питання: чому він так близько від Києва, і чи будуть туди «звозити ядерні відходи з усієї Європи».
У ЦСВЯП буде свозиться відпрацьоване ядерне паливо з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС, але в НАЕК запевняють, що ніякі ядерні матеріали не будуть транспортуватися через великі населені пункти, зокрема через Київ.
Логістика перевезень ядерного матеріалу є закритою інформацією. У будь-якому випадку, вона проектується таким чином, щоб виключити великі населені пункти з маршруту перевезень. Через Київ відпрацьоване ядерне паливо перевозитися в ЦСВЯП не буде, – повідомляють в «Енергоатомі».
За рішенням, де будувати: кожна країна з ядерною енергетикою має свої національні правила, як вибирати місце розміщення ядерного об’єкта, кажуть НАЕК. Вибір місця розташування ЦСВЯП був виконаний в техніко-економічному обгрунтуванні (ТЕО) будівництва ЦСВЯП, яка схвалена розпорядженням Кабміну №131-р від 04.02.2009 року, та на основі якого був прийнятий закон №4384 від 09.02.2012 року про розміщення, проектування та будівництво ЦСВЯП.
З приводу віддаленості від великих населених пунктів, то в світі є приклади, де сховища будуються і в меншому відділенні від великих міст, ніж в Україні (112 км від Києва, в зоні ЧАЕС).
Наприклад, наземне СВЯП АЕС Дув, виконане за аналогічною технологією, знаходиться в 50 км від Брюсселя, столиці Бельгії; менше, ніж в 10 км від великого портового міста Антверпен; а також майже в 70 км від широко відомого в енергетичних колах Роттердама.
З приводу ввезення на ЦСВЯП «ядерних відходів» з зарубіжних АЕС, то по-перше на ЦСВЯП будуть зберігатися не ядерні відходи, а відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП). А ВЯП енергетичних реакторів є цінним паливним ресурсом майбутнього, і кожна країна з ядерною енергетикою зацікавлена в збереженні цього ресурсу на своїй території. А по-друге, відповідно до закону про ЦСВЯП, в ЦСВЯП має зберігатися ВЯП виключно з українських АЕС.
Технологія зберігання ВЯП, застосована в ЦСВЯП, є “наскрізною”, тобто, охоплює технологічний процес поводження з ВЯП – від АЕС до ЦСВЯП. Щоб усвідомлено говорити про ризики завезення ВЯП іноземного походження, треба розуміти, що аналогічна технологія повинна бути впроваджена на уявній іноземної АЕС.
Процедура впровадження таких технологій є публічною і тривалої (згідно з рядом конвенцій ООН).Тому навіть гіпотетичні наміри розмістити в Україні ВЯП неукраїнського походження мали б публічний характер. До сих пір тематику можливого завезення в Україну ВЯП іноземного походження піднімали тільки російські і проросійські в Україні політики і журналісти.
В цілому будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива є світовою практикою. А аналогічні сховища, з резервуарами для зберігання ядерного палива за такою ж технологією, як і в ЦСВЯП, вже існують в Європі (Іспанія, Великобританія), тобто, технологія вже пройшла апробацію і є референтної.
Є певна унікальність по обладнанню, яке буде використовуватися в ЦСВЯП. Контейнери, в яких розміщується ядерне паливо, мають дві оболонки (каністра в каністрі). У той же час, інші сховища з подібною технологією використовують контейнери з однією оболонкою. Контейнери з двома оболонками підвищують рівень безпеки
Як відомо, перший пусковий комплекс сховища має запрацювати до кінця 2019 року. Згідно з проектом, затвердженим урядом України, ЦСВЯП будуть будувати в 15 етапів протягом 16,5 років.