Питання утилізації шламу було розглянуто під час зустрічі спеціалістів РАЕС з представниками кафедри технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського».
Передає Національний промисловий портал, з посиланням на прес-службу РАЕС.
У результаті виробничої діяльності РАЕС від освітлення води р. Стир утворюється вапняний шлам, який є ефективним меліорантом для поліських кислих ґрунтів. З 2014 року РАЕС є учасником екопроекту ЄК щодо застосування шламу, як меліоранту для вапнування та підвищення урожайності сільськогосподарських угідь. Проект реалізовується у зоні спостереження РАЕС та має хороший результат – все більше сільських господарств купляють шлам та використовують його.
Однак, незважаючи на символічну вартість шламу (6 грн. тонна з ПДВ), обсяги його виробництва значно перевищують об’єми закупівель. Наразі шлам зберігається на спеціально створеному майданчику тимчасового зберігання шламу рівненського відділення ВП «Складське господарство», але питання реалізації шламу залишається актуальним.
Шляхи переробки шламу у ефективний для сільських господарств продукт презентували представники кафедри технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», кандидати технічних наук Андрій Лапінський та Григорій Кримець. Науковці запропонували як метод утилізації значної кількості шламів водопідготовки РАЕС – переробку у гранульовані азотно-кальцієві добрива з функціями меліоранту. За їх дослідженнями шлам є 
перспективною сировиною, яку і у наявній формі можна використовувати як мінеральне кальцієве добриво-меліорант.
Проведене фахівцями ХТФ хімічне і фізико-хімічне дослідження складу шламу доводить, що шлам на 96-98% складається з кальцію карбонату і не містить токсичних або радіоактивних сполук. Це підтверджує можливість використання шламу і як добрива, і як меліоранту.
Запропонований метод гранулювання шламу потребує фінансування та доопрацювання з отриманням у кінцевому рахунку його економічної доцільності.
Заступник начальника хімічного цеху РАЕС Іван Затірка вважає цей метод цікавим та перспективним, але таким, який треба детально вивчити. Головне, щоб це не обтяжувало основне виробництво електростанції та не піднімало суттєво ціну кінцевого продукту. Оптимальним було б залучення інвестора з метою встановлення та обслуговування обладнання для переробки шламу у добриво.
Начальник служби охорони навколишнього середовища Олександр Горковлюк зазначив, що отриманий незалежний висновок київських науковців ще раз довів нетоксичність та нерадіоактивність шламу від освітлення річки Стир, а відповідно, безпечність його використання.