Фоторепортаж: Що відбувається на будівельному майданчику ЦСВЯП у зоні відчуження

3392
  • Два місяці минуло від офіційного старту будівництва Центрального сховища для відпрацьованого ядерного палива у зоні відчуження Чорнобильскої АЕС. Сховища, як переконують його проектувальники – найсучаснішого й найбезпечнішого у світі.

    Що зараз відбувається на будівельному майданчику, які роботи за цей час уже виконано? Ми вирішили побачити це на власні очі. Повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на прес-службу Енергоатому.

    Зона відчуження зустріла нас 12-градусним морозом. Однак попри це на будівельному майданчику гаряче й досить гамірно. Земля в прямому смислі дрижить під ногами. Нам пояснили: триває активна фаза робіт із залученням важкої техніки.

    – Зараз тривають роботи з вертикального планування майданчика до проектної позначки +138.8, з пошаровим ущільненням ґрунт, – пояснює генеральний директор компанії Генпідрядника будівельних робіт «Укрбудмонтаж» Микола Єманов. – Це чималий обсяг. Треба перемістити близько 138 тисяч кубометрів ґрунту. Техніка знімає його в північній частині будмайданчика та переміщує на південну, відповідно до проектних робочих креслень.

    – Яка мета цих операцій? – Питаємо генерального директора

    – Роботи пов’язані із необхідністю вирівняти рельєф місцевості (майданчик під будівництво), – каже він. – Після обов’язкового зачищення та вивезення умовно забрудненого родючого шару ґрунту, на окремих ділянках перепад висоти сягнув 2,9 метра, і ми маємо вирівняти будмайданчик та вийти на загальну позначку 138,8 м. Плануємо завершити ці роботи в березні.

    – А відчуття, ніби земля під ногами тремтить – звідки воно? Чи це просто здається?

    – Не здається. Земля дрижить тому, що працює важка трамбувальна техніка, нею паралельно з іншими роботами пошарово ущільнюють ґрунт. Якісне виконання цих робіт контролює служба технагляду Замовника та спец-лабораторія, яка відбирає зразки ґрунту для проведення аналізу на відповідність необхідній щільності.

    – Мороз та сніг не заважають роботам?-  запитали ми та отримали доволі несподівану відповідь:

    – Якби такі мінуси протрималися протягом усієї зими, ми б були тільки раді! Наприкінці минулого року вже пережили снігопад і, як бачите, впорались.

    Виявляється, мінусові температури, навпаки, допомагають, оскільки будівельний майданчик – це суцільна суміш піску та глини. І, коли тепло важка техніка грузне в такому ґрунті та працює повільніше. За мінусових температур грунт ущільнюється інтенсивніше, а отже й якісніше.

    А ще ми переконалися, що зачищення території від забрудненого шару ґрунту має сенс. Нині на будівельному майданчику рівень радіації коливається в межах 0,11-0,13 мкЗв-год (санітарна норма – 0,30 мкЗв-год; при цьому в Києві середньодобові показники коливаються в межах від 0,09 до 0,22 мкЗв-год).

    Отже технологічному процесу морозець тільки в поміч. А як людям?

    – Ви не мерзнете? Холоднеча така…- намагаюся зав`язати розмову з чоловіком, що проходив повз нас.

    – Холодно тому, хто без діла стоїть. А ми працюємо – нам не холодно! – Жартівливим тоном відповідає той.

    Жартівником виявився майстер будівельної ділянки Віталій Бей. Поспілкувавшись, до певної міри зрозуміла, чому він не мерзне. Батьки пана Віталія родом з України, а сам він народився в м. Тольятті (РФ) (батько був військовим і свого часу багато помандрував по СРСР), й звісно, що його морозом у 12 градусів не злякаєш. Нині він з родиною мешкає в рідному місті батька – в Чернігові. Будівельником працює вже понад 30 років, а безпосередньо в зоні відчуження – третій рік. Питаю, що спонукало його влаштуватися на роботу в зону відчуження.

    – Був час, коли мені стало дуже цікаво, що ж насправді відбувається в місцевості, яка зазнала такого катастрофічного впливу, – відповів Віталій. – Я прочитав чимало наукових статей на цю тему, переглядав документальні фільми. Потім трапилась нагода – запросили сюди працювати. Я погодився й досі не шкодую про це. Так, в цій роботі є свої нюанси: 15 днів я на вахті, а 15 днів – вдома з родиною. Звісно, що й жінка й діти сумують, коли мене нема. Спочатку взагалі було важко та незвично, але рідні ставляться з розумінням, чекають на мене. Діти знають, що тато працює, щоб заробити грошей для родини і цінують це. Та й рівень заробітної платні в порівнянні з Черніговом значно вищий. Тож, як бачите, як і в будь-якій роботі є свої плюси та мінуси.

    – А радіація не лякає? Адже місцевих жителів (Іванківського та Поліського районів) роками налаштовують  проти зони відчуження та всього, що пов’язано із новим будівництвом в зоні…

    – Радіації не боюся. Ви напевно знаєте, що всі працівники зони відчуження мають обов’язково проходити медичну комісію. За ті три роки, що я працюю в зоні, на моєму здоров’ї це ніяк не позначилося. А люди, скоріш за все, бояться, бо ще живий страх того, що сталося у 1986 році. А ще, на мій погляд, дається взнаки відсутність правдивої інформації чи небажання її сприйняти.

    НУЛЬОВИЙ ЦИКЛ

    Нині на будмайданчику працює близько 45 осіб. У подальшому до виконання робіт будуть залучені понад 250 людей. Працюють традиційно, вахтовим методом – 15 днів на роботі, 15 днів дома. Нині ведуться роботи з облаштування тимчасового містечка для будівельно-монтажних субпідрядних організацій: ЮТЕМ-Інжиніринг, «УкрЕнергоМонтаж», Укртрансбуд.

    Контракт великий, обсяг робіт теж чималий, а терміни виконання стислі. Відповідно до календарного плану, у 2018 році мають закінчити прокладання всіх внутрішніх мереж і комунікацій, так званий «нульовий цикл» – котловани, будівлі та споруди ЦСВЯП, та перейти до будівництва «вище нуля» – прокладання мереж, забезпечення фіззахисту території, спорудження маслозбірників, внутрішніх мереж, спорудження майданчика для зберігання контейнерів та вузла перевантаження… Роботи на «нульовому циклі» планується завершити у першій половині 2018 року, а будівництво «вище нуля» розпочнеться в другій половині поточного року.

    Те, що ми побачили, свідчить: відставання від графіку немає. Уже залиті фундаменти під тимчасові склади – «холодний» (для металевих запчастин і конструкцій) і «теплий» (для устаткування та обладнання). Виконується монтаж тимчасового огородження об’єкта, облаштовується майданчик для бетонного заводу, який обслуговуватиме потреби будівництва.

    Готові фундаменти під два тимчасові контрольно-пропускні пункти та під комплектну трансформаторну підстанцію – для організації тимчасового електропостачання. Обладнано пристрій септиків для господарсько-побутової каналізації. Прокладаються тимчасовий господарський питний та технічний водоводи. Почалося з прокладання дренажної канави, облаштовуються тимчасові під’їзні шляхи.

    СВІТЛО І БЮРОКРАТИ

    Втім українські реалії дають про себе знати: бюрократична тяганина навіть стратегічне будівництво не оминає. Звернула, наприклад,  увагу на те, що на будмайданчику бракує освітлення для роботи в темний час доби. Цікавлюсь: в чому причина? Генеральний директор «Укрбудмонтажу» розводить руками – попри те, що фундамент для комплектної трансформаторної підстанції готовий і є проект, і щогли освітлення, і проектом передбачене підключення об`єкту до мережі, але Київобленерго його ніяк не узгодить.

    – На жаль «розкрутка» бюрократичної машини потребує багато часу, – пояснює Микола Єманов. – Навіть попри те, що цей об’єкт має стратегічне значення для країни, і незважаючи на чітко визначені строки українські чиновники залишаються вкрай важкими на підйом. У мене іноді навіть складається враження, що чиновники з Київобленерго чекають, коли до них за узгодженням проекту особисто прийде президент НАЕК «Енергоатом» і проситиме допомогти… Звісно, що зараз в умовах зими та мінусових температур ми забезпечили робочий персонал теплом і електрикою. Ми встановили дизель-генератори і людям є де зігрітися в теплі і зі світлом, але цю проблему необхідно вирішувати.

    ТАМ, ДЕ ПРОЛЯЖЕ ЗАЛІЗНИЦЯ

    … Залишаємо будмайданчик ЦСВЯП і прямуємо до іншої точки, також тісно пов’язаної із спорудженням сховища –  будівельного містечка бригади, яка займається прокладанням залізниці до Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

    – Моя бригада – це 10 чоловік. Роботи виконуються за графіком – вже змонтовано понад 1800 метрів дороги з 5800 метрів проектної,- пояснює, зустрівши нас представник підрядника, майстер ділянки Віктор Пойчук. Він розповів, що будівництво залізничних колій до ЦСВЯП виконує фірма-підрядник «УкрЕнергоМонтаж», яка уклала прямий договір з НАЕК «Енергоатом».

    – За моєю інформацією, – каже пан Пойчук, – роботи маємо завершити в квітні 2018 року. Але нині, на шляху прокладання полотна виникла невелика природна перешкода, і, цілком можливо, що терміни виконання будуть перенесені.

    – Якого характеру ця перешкода?

    – Заболочена ділянка. І все б нічого, але через велику кількість опадів, які випали в листопаді-грудні минулого року, територія виявилася затопленою. Рівень води на ділянці піднявся до позначки близько 1,7 метра. Зараз Замовник приймає технічне рішення – що з цим робити.

    Слово за слово – розговорилися. І з’ясувалося, що Віктор Пойчук родом з Хмельниччини. Не могла не поцікавитися: як доля привела його у зону відчуження.

    – Друзі запропонували роботу, я й погодився, – відповів він. – А радіації не боюся, бо живу в зоні спостереження Хмельницької АЕС.


    Про допомогу проекту

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here