Дослідники з Ukraine Economic Outlook, Інституту майбутнього та Advanter Group при координуванні та науковому керівництві заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурми у рамках розробленої «Нової Радикальної податкової реформи» пропонують збільшити податки на екологічне забруднення та видобуток корисних копалин.
Про деталі розробленої програми реформ повідомив на своїй сторінці у Facebook один із її авторів, економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на GMK centre.
Серед інших авторів – Анатолій Амелін з «Інституту майбутнього» та Андрій Длігач з Advanter Group. Автори сподіваються, що реалізація реформи розпочнеться з 2023 року.
«Проблеми нинішньої системи оподаткування, що накопичилися, ще більше загострилися після початку війни, тоді як податківці відмовляються йти назустріч бізнесу і продовжують «фіскальний терор» з метою декларування ефективності. Водночас, така податкова стратегія має ефект виключно короткострокового збільшення надходжень, у той час, коли бізнес продовжує закриватися, переходити в тінь або мігрувати з країни», – сказано в повідомленні.
Автори реформ пропонують таке:
- Скорочення оподаткування праці, базового споживання та інвестицій;
- Збільшення оподаткування екологічного забруднення, видобутку корисних копалин та споживання цигарок, алкоголю, нафтопродуктів;
- Мінімізація дискреції, зокрема з допомогою заміни прибутку на прибуток податком на виведений капітал;
- Використання набору інструментів для переходу на cashless-економіку;
- Перехід до моделі оподаткування 10-10-10-3;
Модель оподаткування 10-10-10-3 пропонує встановити ставки 10% на ПДВ, 10% на ПДФО, 3% військового збору, 10% податку на виведений капітал, 5% – «податок на прибуток».
«Екстраполюючи запропоновані зміни на весь 2022 рік: у разі початку роботи нової податкової системи з 1 січня 2022 року з урахуванням війни до бюджету надійшло б близько 920 млрд грн, або лише на 300 млрд грн менше порівняно з поточною податковою системою», – вважає Михайло Кухар.
У результаті, на думку дослідників, через значне скорочення прямих податків державі вдалося скоротити видаткову частину на 350 млрд грн. Таким чином, видаткова частина становила б близько 2 трлн грн.
Номінальний фіскальний розрив бюджету становив би 1078 млрд грн.
«В результаті користуючись зазначеними компенсаторами бюджет зможе додатково отримати близько 186 млрд грн, що дозволить скоротити загальний фіскальний розрив», – резюмують дослідники.