У Корюківському держлісгоспі працює цех переробки деревини, виготовлені ним пиломатеріали раніше відправляли до країн Азії. Нині ж морські торгові порти заблоковані, тому підприємство шукає нові ринки збуту – продає продукцію в європейські країни та збільшує реалізацію на українському ринку.
Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Суспільне.
Цех переробки деревини Корюківського держлісгоспу, у якому в дві зміни працює 60 людей. Виготовляють півтори тисячі кубометрів пиломатеріалів на місяць, розповідає начальник лісопромислового комплексу Юрій Пузан. З початком повномасштабної війни 24 лютого довелося призупинити виробництво, відновили роботу цеху в кінці березня.
“Спочатку у нас зменшився робочий час, ми працювали на пів зміни, але потім коли ситуація покращилася, ми вийшли на повний робочий день. На зарплатню трішки це дало працівникам, вони меншу зарплатню отримують, але ми стараємося нікого не звільняти, залишати, щоб всі працювали, всі були на своїх місцях”, – розповідає начальник комплексу.
Обсяги виробництва зменшилися через зниження експорту, каже Юрій Пузан. Основні поставки були до Китаю, нині ж це неможливо через блокування морських шляхів.
“Але зараз знаходимо альтернативи й відвантажуємо нашу продукцію в інші країни. Країни Європи”, – підкреслює Пузан.
Ще на початку року на експорт підприємство відправляло 70% готової продукції, тепер – 40, а 60% йде на внутрішній ринок, розповідає виконувач обов’язків головного інженера цеху Сергій Тосенко. Загалом обсяги реалізації зменшилися майже на чверть. Також доводиться знижувати ціну.
“Ціни зменшуються що по експортним контрактам, так само і по внутрішньому ринку – у зв’язку зі здорожчанням пально-мастильних матеріалів. Продукція здешевшала. Якщо по експорту брати, то доларів 15-20. Десь відсотків на 10, мабуть. Логістика до нашого регіону коштує набагато дорожче, ніж до інших”, – каже Сергій Тосенко.
Юрій Пузан додає, ситуація ускладнюється також тим, що зруйновано багато мостів та доріг, тому не всюди проїде вантажний транспорт:
“І це дуже ускладнює відвантаження. І звичайно те, що і собівартість доставки теж збільшується”.
Підприємство продовжує шукати нові ринки збуту, адже відмовитися від експорту не може. Кількості продукції, яку потребує український ринок, недостатньо для забезпечення повноцінної роботи цеху.