9.5 C
Alba Iulia
Субота, 16 Жовтня, 2021

Як повертають до життя тепловози у тепловозоремонтному заводі в Миколаєві

  • Журналісти ЦТС, відвідали тепловозоремонтний завод в Миколаєві, і розповіли про те як саме працює підприємство.

    – Мета вашої поїздки?
    – Відрядження. Хочу оглянути ваші заводи.
    – Які саме? – з цікавістю уточняє він.
    – Тепловозоремонтний завод.
    – Тепловозоремонтний? А хіба такий існує?
    – Завтра побачимо, – жартома відповідаю я.

    Й насправді, у більшості людей, коли йде мова про Миколаїв, зазвичай виникає асоціація “місто корабелів”. Таку неофіційну назву місто отримало не спроста: у Миколаєві зосереджено чотири суднобудівних заводи. А ось про Миколаївський тепловозоремонтний завод (МТРЗ), відвідати який я збирався, мало хто знає. Нещодавно підприємство заявило про себе, представивши модернізований тепловоз ТГМ4.

    Щоб дістатися до заводу прийшлося проїхатися у місцевій маршрутці через усе місто та з острахом спостерігати за перегонами водіїв маршруток. МТРЗ розташовано у південно-східній околиці Миколаєва, у мікрорайоні Кульбакіно – знахідці для любителів транспорту.

    Вийшовши з маршрутки одразу натикаєшся на літак-пам’ятник Ту-16РМ. Тут також розташовано Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП” (входить до складу “Укроборонпрому”).

    МТРЗ знаходиться зовсім поруч. На прохідній мене зустрічає начальник виробництва заводу Олег Батіщев. “Шеф трішки затримується у місті – доки він відсутній, я проведу ознайомлювальну екскурсію”, – пояснює він. Йдемо одразу в цех, де проводиться ремонт тепловозів. У цеху стоять чотири тепловози на різній стадії ремонту: один незабаром завершать ремонтувати, інший тільки-но пофарбували, а над іншими робота кипить повним ходом. Олег батіщев веде через цех на вулицю. “Наша екскурсія розпочнеться з іншого входу, звідки тепловози заїжджають до нас”, – уточнює він.

    Територія МТРЗ

    Прогулянка поміж верстатів

    Виходимо з цеху в двір із декількома під’їзними коліями, на яких стоять тепловози в очікуванні ремонту. Один із тепловозів знаходиться в жахливому стані: по суті, це іржавий остов без двигуна. З трудом віриться в те, що цей металолом ще зможе працювати.

    – І таких “мерців” ви також ремонтуєте?

    – Так, і такі екземпляри до нас також поступають. Можна сказати, повертаємо їх до життя. Від нас їдуть як нові, – відповідає Олег Батіщев.

    Праворуч від цеху знаходиться незрозуміла конструкція, де стоїть ЧМЭ-2 портової компанії “Ніка-Тера”. Це випробувальна станція, де локомотиви проходять тести перед відправкою. Декілька чоловік ходять і щось роблять біля тепловоза, періодично то заводячи двигун, то зупиняючи його. “Тут тепловоз проходить фінальні випробування перед відправкою до клієнта” – повідомляє начальник виробництва МТРЗ.

    Випробувальна станція

    Перед вїздом до цеху стоїть 37-тонний кран, за допомогою якого знімається чи ставиться тепловозний двигун. “Прийшов у холодному стані тепловоз. Наші хлопці знімають кузов, потім за допомогою цього крана знімається двигун і встановлюється на спеціальну оснастку. Після цього двигун завозять всередину цеху, де розпочинається його повний розбір: вилучення колін валу, розбирання поршневої групи і т.д. Це все розподіляється по цехах: паливна апаратура – в один, електрика – в інший”, – так, зі слів Олега Батіщева, починається ремонт тепловоза. На підприємстві можуть ремонтувати ТГМ4, ТГМ6, ТЭМ-2, ТЭМ-7 ЧМЭ-3, М 62, 2ТЭ 116 та інші локомотиви. Одночасно в цеху може ремонтуватися 4-5 тепловозів.

    Переходимо в дизельний цех, де перебирають двигуни. В цеху чути гучні хлопки. Джерелом звуку виявився Олександр, який займається протиранням клапанів. “Сашко, посміхнися! Я до тебе гостя привів”, – жартує начальник виробництва. Але Олександр неприхильно продовжує свою роботу. Але, все ж зупиняється на мить, щоб привітатися.

    Працівник Олександр протирає клапани

    Рухаємося далі. Попереду видно двох робітників, які стоять перед ємністю з водою. “Вони перевіряють секції охолодження тепловоза, промивають їх, тестують на відсутність протікань. Вода потрібна для гідроудару, секцію опускають у воду, нагнітають повітря під тиском, якщо секція ціла, бульбашок у воді не повинно бути”, – коментує Олег Батіщев.

    Промивання секцій охолодження тепловоза

    Ще трохи далі стоять верстати, на яких виточують деталі для тепловозів. “Приходиться самим виробляти деякі деталі. Частину запасних частин або важко придбати, або вони вже не виробляються. Але це нам тільки на користь, частину деталей ми постачаємо нашим партнерам”, – з гордістю повідомляє начальник виробництва.

    Поруч з верстатами знаходиться піч, де відбувається термічна обробка деталей, а біля неї – спеціальний “кабінет”, в якому стоїть координатно-розточувальний верстат. “Зараз буде контрасний душ”, – каже з посмішкою Олег Батіщев. Так воно й відбувається. Працівник кладе до печі деталі, ми стоїмо осторонь, із печі виходить розжарене повітря. У печі температура повітря досягає 816 градусів за Цельсієм. Після цього ми заходимо в “кабінет” роздивитися координатно-розточувальний верстат. Повітря здається прохолодним, температура в “кабінеті” 20 градусів за Цельсієм. Температурний режим необхідно витримувати для уникнення деформації металу при розточуванні прецизійних деталей.

    Піч для термічного оброблення деталей

    Знову виходимо на вулицю. Там стоїть незвичайний агрегат. “Це гільйотина. Хлопці ріжуть листи металу на заготовки” – розказує Олег Батіщев. На цьому наш огляд завершується. Наостанок фотографую територію заводу зі сторожової вежі. “Повернувся шеф”, – кличе начальник виробництва. Приходиться спускатися, ми знову повертаємося до цеху, але, на цей раз йдемо в адміністративну частину.

    Гільйотина для різки металу

    МТРЗ в пошуках себе

    Офіс МТРЗ займає невелику частину цеху. У зв’язку з цим відстань у прямому й переносному значенні між управлінцями і виробничим персоналом зникаюче мала. Сам офіс представляє собою open space – усі сидять в одному приміщенні. При вході одразу наштовхуємося на стіл В’ячеслава Симченко, директора МТРЗ.

    В’ячеслав Симченко

    Перше, що впадає в очі – стратегічне розташування його крісла. З одного боку, директор спокійно  бачить увесь офіс, а якщо трішки повернеться на кріслі, то може зручно спостерігати за роботою в цеху. Але повертатися йому не приходиться: над столом висить декілька моніторів, на яких видно всі кутки завода – від прохідної до розточувального верстата. “Це дуже мотивує співробітників (на мою думку – швидше стимулює). Мій телефон підключений до моніторів і я можу спостерігати за ходом робіт навіть якщо не в офісі”, – розказує В’ячеслав Симченко.

    За його кріслом видно паровозики.

    • Колекціонуєте? – запитую я.
    • Ні, на це не вистачає часу. Просто всі знають про мою роботу, тому весь час дарують поїзди – чи солодощі у формі поїздів, або такі ось моделі, – усміхається директор МТРЗ.

    За роботою на всіх дільницях директор спостерігає через монітори

    Ще до поїздки мене мучило одне важливе питання “Як у Миколаєві з’явився тепловозоремонтний завод?”. Звичайно, розмова з В’ячеславом Симченком починається саме з нього. Відповідь була невизначеною:

    – Хоча підприємство і молоде, нам усього 6 років, але до цього я йшов дуже довго, з 1998 року. Колись я займався наукою в Одесі, працював у сфері прикладної математики. Потім життя змусило покинути науку і перейти в більш практичну сферу діяльності. Спочатку ми просто продавали запчастини до тепловозів. Із часом почали виконувати певні роботи по ремонту на орендованих площах або у співпраці з партнерами. І тільки у 2011 році ми стали самостійним підприємством зі своїми виробничими потужностями. Перші локомотиви ми ремонтували практично в польових умовах, під навісами. Одночасно з цим йшло будівництво цеху.

    – А чому вибрали Миколаїв і це місце?

    – Миколаїв – тому що тут були компетентні кадри, люди, які могли розібрати і скласти дизель. Якщо говорити про місце, де ми зараз знаходимося, раніше тут був “стройбат”, сюди йли під’їзні колії. Коли ми придбали цю ділянку, все виглядало дуже сумно: усюди були непролазні хащі, залізничні колії на території були розкрадені. Колія була лише формально, фактично не було жодної шпали і рейки. Весь шлях до приєднання до залізничної станції ми збудували по новому.

    Всередині цеху

    Основу майбутнього колективу сформували судноремонтники. Зараз штат заводу нараховує 120 співробітників. “Час був складний. Хороших спеціалістів знайти було складно, але в Миколаєві їх достатньо, особливо на судноремонтних заводах. Принцип роботи дизеля на судні і на тепловозі однаковий. Так ми і починали, з часом підтягнулися і залізничники. Ось, Олег Батіщев, Ваш гід по виробництву, багато років працював на залізниці”, – згадує В’ячеслав Симченко.

    Родзинка МТРЗ

    Сьогодні МТРЗ є повноцінним ремонтним заводом. На підприємстві виконують усі види ремонту – від поточного (ТР-1) до капітального (КР-2). Від виду ремонту залежить і вартість робіт. “Вартість ремонту, як і модернізації, у кожному випадку індивідуальна. Наприклад, ремонт ТР-3 триває 30 днів, ТР-1 – 5 днів. Але, знову ж, навіть ці строки можуть коригуватися залежно від стану тепловоза. Щоб відповідсти, мені необхідно дивитися калькуляцію по кожному замовленню. Тому відповім наступним чином: якщо у нас є замовлення, це означає, що клієнтам це потрібно та вигідно”, – філософські та з посмішкою директор МТРЗ уникає прямої відповіді на каверзне запитання про вартість робіт.

    – А хто ваші клієнти?

    – Головним чином, це приватні промислові компанії “Запоріжсталь”, “Arcelor Mittal Кривий Ріг”, Полтавський ГОК, ММК ім. Ілліча, портові оператори, наприклад, “Ніка-Тера”. Ми працюємо по всій Україні. В минулому році до нас навіть прибували тепловози ЧМЭ-3 з Грузії. Ми зробили 3 одиниці, – хизується В’ячеслав Симченко.

    Один із тепловозів, відремонтованих для грузинських замовників

    Родзинкою МТРЗ є проекти з модернізації тепловозів. Спочатку ми вже згадували модернізацію ТГМ4. Цей проект на підприємстві розробили 4 роки тому. Модернізовані тепловози на заводі жартома називають “американцями”, оскільки вони оснащені двигунами, що виробляє компанія Cummins. Перший модернізований ТГМ4 зараз працює на “Одеському контейнерному терміналі”.

    Крім ТГМ4, на Миколаївському тепловозоремонтному заводі модернізували 13 одиниць ТЭМ-7, 4 одиниці М62. “За рік ми можемо ремонтувати і модернізувати 15-20 локомотивів. Наприклад, у 2013 році ми відремонтували близько
    20 одиниць, у 2016 році – 15 одиниць. Після 2013 року нам було несолодко, було дуже важко зберегти рентабельність. Багато клієнтів скоротили замовлення, падав курс гривні… Але ми встояли”, – розповідає директор МТРЗ.

    Модернізований ТГМ4 в Одеському порту

    – А чому ви віддали перевагу двигунам Cummins, а не Caterpillar? – уточнюю я.

    – Нам без різниці, який двигун ставити – Cummins чи Caterpillar. Напевне, Cummins були більш наполегливі та гнучкі, вони активно хотіли увійти на наш ринок. Тому перший наш проект ми реалізували разом із ними. Але Caterpillar ми також можемо поставити. У нас налагоджено партнерські відносини з чеською компанією CZ Loko. Що стосується модернізації, то ми завжди пропонуємо нашим замовникам декілька можливих варіантів. У CZ Loko розроблено власний проект модернізації з встановленням двигуна Caterpillar, тому ми пропонуємо і такий варіант нашим клієнтам. Але до цих пір ставили лише Cummins.

    В цілому, основна маса замовлень – на ремонтні роботи. “Звичайно, замовлень щодо заміни окремих вузлів або на невеликий ремонт набагато більше”, – з деяким жалем констатує керівник МТРЗ.

    Проблеми та перспективи

    Важкі часи для заводу пройшли, але проблем вистачає. Основною проблемою В’ячеслав Симченко називає незадовільну якість запчастин, які постачаються заводу. “Через це намагаємося освоювати виробництво на власних потужностях або у кооперації з партнерами. Та все ж значний обсяг деталей залишається покупним”, – пояснює ситуацію директор.

    Багато проблем у підприємства з розпилювачами. Відсоток браку деколи доходить до рівня 30% від обсягу партії. Є складнощі і з поршнями. “Навіть одні й ті ж виробники не гарантують стабільної якості. Одна партія деталей нормальна, а інша бракована”, – скаржиться В’ячеслав Симченко.

    Не дивлячись на проблеми, тепловозоремонтний завод продовжує розвиватися. На підприємстві постійно розширюються сфери діяльності. “У нас ще є судоремонтний підрозділ. Ремонтуємо невеликі судна, буксири та катери. Ми орендуємо причальну стінку на Чорноморському судноремонтному заводі”, – пояснює В’ячеслав Симченко. Також, МТРЗ володіє 10 маневровими тепловозами, які на умовах оренди працюють на під’їзних коліях в портах Одеса і Чорноморськ.

    – Що плануєте реалізувати найближчим часом?

    – Роботи щороку додається. Нам приходиться мати справу з більшою кількістю запчастин – не завжди вистачає місця. Будуватимемо ще один невеликий цех. Його фундамент вже закладено, – відповідає керівник МТРЗ.

    Розмова з В’ячеславом Симченко завершується на філософській ноті: “Про плани я взагалі намагаюся поменше говорити, а більше – робити. Плани, безумовно, є, дуже цікаві, амбітні. Зараз ми завершуємо підготовку декількох проектів, котрі, сподіваюся, найближчим часом реалізуємо. Але поки що не буду їх озвучувати. Краще озвучувати те, що вже зроблено”.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    Морська пошуково-рятувальна служба хоче купити судно, здатне працювати в льодових умовах

    Підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" планує купити швидкісне морське пошуково-рятувальне судно.Про це передає Національний Промисловий...

    Вже у листопаді може розпочатися будівництво сервісного центру Baykar Makina в Україні

    Будівництво в Україні сервісного центру турецької компанії Baykar Makina, яка виробляє безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2 для Збройних сил України, може розпочатися...

    ОДВ-Електрик збільшує власні виробничі потужності на Львівщині

    Українська компанія із німецькими інвестиціями «ОДВ-Електрик» працює на території області з 2003 року і виготовляє кабелі для автомобілів світових брендів.

    Зросло виробництво автотранспорту в Україні

    У вересні на українських заводах було зібрано 909 одиниць автотранспортних засобів.Про це передає Національний Промисловий Портал з посиланням...

    Житомирський завод IZOVAT розширює виробництво та будує новий цех (фото)

    Житомирський завод теплоізоляційних матеріалів IZOVAT інвестує у власне виробництво спільно з ЄБРР близько 30 мільйонів євро.Про це йшлося...

    Для майбутнього аеропорту в Мукачево передали перші земельні ділянки

    У власність громади міста Мукачево передали 13 земельних ділянок, на яких побудують аеропорт.Про це передає Національний Промисловий Портал з посиланням...

    Крюківський вагонобудівний завод виготовив 574 вантажних вагони з початку року

    Крюківський вагонобудівний завод в січні-вересні 2021 року, у порівнянні з січнем-вереснем 2020 року, зменшив виробництво вантажних вагонів на 55,5%, або на 716...

    У порту Маріуполя почалася реконструкція гідротехнічної частини одного з причалів (фото)

    У Маріупольському порту почалася реконструкція гідротехнічної частини причалу №3 - в рамках виконання Плану розвитку Маріупольського морського порту, Маріупольська філія ДП "АМПУ"...

    Зараз читають

    Держвипробування у рамках ДКР “Сайгак” перенесуть через зміну вимог

    Легкий автомобіль підвищеної прохідності, який розробляється для потреб ЗСУ в рамках ДКР з шифром "Сайгак", має бути...

    “Нова Пошта” побудує сортувальний термінал біля аеропорту Бориспіль за 1 млрд грн

    Група компаній "Нова Пошта" інвестує 1 млрд грн в будівництво сортувального термінала біля міжнародного аеропорту Бориспіль, повідомив...

    15 потенційних інвесторів виявили зацікавленість в придбанні АТ “Перший київський машинобудівний завод”

    Понад 15 потенційних інвесторів виявили зацікавленість в придбанні АТ "Перший київський машинобудівний завод" (ПКМЗ, раніше - завод...

    Тернопільське підприємство збільшує виробництво чіпсової картоплі

    «Контінентал Фармерз Груп» планує розширення виробництва картоплі. У 2021 році під картоплею загалом було 1806 га, при...