Світовий ринок легких чотиримісних вертольотів наповнений морально і технологічно застарілими моделями минулого століття. Київська авіакомпанія «Вектор» готова взятися за реалізацію проекту зі створення чотиримісного легкого багатоцільового вертольота ВМ-4 «Джміль», що відповідає всім сучасним вимогам. Хто підтримає українських інноваторів інвестиціями?
Українські конструкторські бюро десятиліттями беруть активну участь у створенні літальних апаратів, від найбільшого вантажного літака до вертольотів. Одним з таких бюро було КБ «Вертикаль», яке в кінці 1990-х приступило до розробки легкого вертольота КТ-112 «Ангел». Його відмінністю від зарубіжних аналогів була наявність в силовій установці двох поршневих двигунів, що підвищують безпеку польоту, через те, що в разі відмови одного з них вертоліт міг продовжувати керований політ з повним навантаженням до безпечного приземлення. І ідея створення легкого чотиримісного вертольота підвищеної безпеки була дійсно цікавою, але, на жаль, через відсутність фінансування далі заводських випробувань проект не просунувся, а в 2010 році був закритий.
Генеральний директор авіакомпанії «Вектор» Анатолій Козубенко займав посаду головного технолога КБ «Вертикаль». Він має виробничий досвід, пропрацював багато років на авіаційному заводі «Авіант» (в даний час ДП «Антонов»). Коли у Анатолія з’явилася ідея відновити проект зі створення більш сучасного дводвигунного легкого вертольота, він запропонував керівництву «Антонова», щоб авіазавод, використовуючи свій потужний виробничий потенціал, взяв участь в цьому проекті. Керівництво заводу проявило інтерес до проекту і прийняло пропозицію, надавши приміщення для конструкторського бюро, а в подальшому гарантувавши можливість виготовлення дослідних зразків вертольота, проведення їх випробувань і випуску першої серійної настановної партії. Крім того, ідею співпраці в цьому проекті підтримало і ДП «Івченко-Прогрес» (м. Запоріжжя), яке буде розробляти редуктори і трансмісію силової установки вертольота.
Важливо відзначити, що перший дослідний зразок вертольота КТ-112 «Ангел» розроблявся і виготовлявся КБ «Вертикаль» саме на авіазаводі «Авіант». Віталій Чітак, віце-президент ДП «Антонов» з виробництва, ділиться:
«Робітники та інженери заводу брали безпосередню участь в будівництві та випробуваннях елементів конструкції вертольота КТ-112 на міцність. І тому зараз, коли «Вектор» прийшов до нас зі своєю ініціативою, «Антонов» готовий підтримати його виробничими потужностями та кадровим потенціалом в цьому починанні; спільно, на умовах договірних відносин, допомагати в розробці й будівлі цих машин. Всі технологічні процеси, які можуть бути застосовані при виготовленні цього вертольота, у нас на підприємстві освоєні».
Конструкція ВМ-4 «Джміль»
Анатолій Козубенко розповів, що на вертольоті ВМ-4 «Джміль» будуть встановлені більш потужні і надійні італійські двигуни MWfly B25D (155 к. с.), на відміну від австрійських двигунів Rotax 912 або Rotax 914 (100 і 115 к. с. відповідно), які використовувалися в КТ-112. Крім того, двигуни MWfly B25D можуть працювати як на авіаційному бензині 100LL, так і на недорогому і доступному автомобільному бензині А-95. «Протокол про наміри постачання двигунів MWfly B25D з італійською стороною підписаний», — каже Анатолій Козубенко і показує документ.
Зручне розташування силової установки усередині фюзеляжу в межах людського зросту дозволяє легко обслуговувати двигуни, не застосовуючи спеціального аеродромного обладнання. Врівень з алюмінієвими і сталевими елементами в конструкції вертольота передбачається використання композитних матеріалів, які широко застосовуються авіації. У виготовленні з композиційних матеріалів фюзеляжу, елементів інтер’єру та лопатей, а також несучих і кермового гвинтів, надасть допомогу завод «Антонов», який має необхідне унікальне обладнання та відпрацьовані технології. Так вдасться створити не тільки красиві, але і оптимально обтічні аеродинамічні форми фюзеляжу, а лопаті несучого і рульового гвинтів з композиційних матеріалів стануть більш технологічними і надійними, ніж традиційні металеві.
Застосування сучасних матеріалів в інтер’єрі, бортового радіоелектронного обладнання, системи обігріву кабіни і, при необхідності, кондиціонування зробить політ на «Джмелі» безпечним і комфортним як вдень, так і вночі. Для польотів у складних метеоумовах можна буде встановити додаткове обладнання.
Про конкуренцію
На тлі «старожилів» авіаційного ринку, українська розробка виглядає більш ніж привабливо. Анатолій Козубенко стверджує: «Завдяки ряду новаторських рішень вертоліт ВМ-4 «Джміль» за своїми льотно-технічними і експлуатаційними характеристиками зможе скласти гідну конкуренцію зарубіжним аналогам — як Schweizer 333, так і наймасовішому чотиримісному вертольоту Robinson R44».
ЗАСТОСУВАННЯ ТРИЛОПАТЕВОГО НЕСУЧОГО ГВИНТА І ДВОХ ДВИГУНІВ В СИЛОВІЙ УСТАНОВЦІ ЗРОБИТЬ ПОЛІТ БІЛЬШ БЕЗПЕЧНИМ
Композиційні матеріали, оптимізація технологічних і виробничих витрат дозволять знизити собівартість виробу і, відповідно, створити вертоліт за привабливою конкурентною ціною. Крім того, застосування трилопатевого несучого гвинта і двох двигунів в силовій установці зробить політ більш безпечним. Наприклад, ті ж вертольоти Robinson R44 мають тільки дві лопаті несучого гвинта і тому вимагають особливої уваги льотчика при їх управлінні на окремих режимах польоту, особливо в зонах зі змінним рельєфом місцевості.
Ринок легких вертольотів
Крім сфер застосування, де традиційно використовують легкі вертольоти з одним двигуном і кількістю місць від двох до п’яти, вертоліт ВМ-4 «Джміль», завдяки своїй надійності, буде затребуваний в тих зонах, де однодвигунним вертольотам літати заборонено — наприклад, над міською інфраструктурою, а це робота в аеротаксі, повітряному поліцейському патрулі, для екскурсій, фото-відеозйомки, координації робіт пожежних і рятувальників. Переобладнавши, ВМ-4 можна буде використовувати для служби в прикордонних військах, морській авіації, для роботи в сільському господарстві, як крилатої «швидкої допомоги» для екстреної евакуації поранених, для виконання військових операцій службами спеціального призначення.
Модель вертольоту ВМ-4 «Джміль»
Важливо, що «Джміль» стане також незамінним транспортним засобом для регіональних адміністрацій і в сфері бізнесу, особливо якщо мова йде про великі регіони з погано розвиненою транспортною інфраструктурою. Цим відомі, зокрема, Китай з лідируючої в світі економікою, і Індія, економіка якої протягом 15 років, згідно з прогнозами, посяде друге місце в світі. І одна з індійських компаній вже зацікавилася проектом ВМ-4 «Джміль», підписавши протокол про наміри: вона готова придбати 120 машин, як тільки вони будуть запущені в серію. Інтерес до української розробки проявили і представники інших країн.
На сьогодні Китай є одним з найбільших покупців вертольотів у світі, але в найближчі роки попит на крилаті машини в цій країні буде тільки рости. В цілому, згідно оцінкам Airbus ринок вертольотів в світі оцінюється в €370 мільярдів, а протягом наступних 20 років цей сегмент виросте на 50%. Поточний прогноз продажів цивільних вертольотів, підготовлений компанією Honeywell Aerospace, каже, що в Північній Америці (40% світового ринку вертольотів) більше 50% планованих до покупки машин — легкі одномоторні, а близько 20% xx— легкі і середні двомоторні моделі. Продажі на ринку Середньої Азії і Африки, в свою чергу, на 75% будуть забезпечені за рахунок легких одномоторних моделей. Схожі запити і в інших регіонах.
ВМ-4 «ДЖМІЛЬ» ГОТОВИЙ КОНКУРУВАТИ З ЛЕГКИМИ ОДНО- І ДВОМОТОРНИМИ ВЕРТОЛЬОТАМИ, ПРЕТЕНДУЮЧИ НА СОЛІДНУ ЧАСТКУ СВІТОВОГО РИНКУ
За своєю ціною та характеристиками ВМ-4 «Джміль» готовий конкурувати з легкими одно- і двомоторними вертольотами, претендуючи, при грамотному маркетингу, на солідну частку світового ринку.
Грошове питання
Створення дослідних зразків вертольота можливо вже через рік після залучення першого раунду інвестицій — цей час буде потрібен на розробку конструкторсько-технологічної документації. А через 3-3,5 роки з початку реалізації проекту, коли вже будуть випробувані дослідні зразки, на базі авіазаводу «Антонов» можна буде приступити до виготовлення установчої партії перших серійних вертольотів ВМ-4 «Джміль».
«Технологічно «Антонов» готовий підтримати проект — допоможе, зробить все, що від нього залежить, — запевняє Віталій Чітак, — На заводі впроваджена система контролю якості, він відповідає Авіаційним правилам України (АПУ-21), що дозволить вертольотам ВМ-4 «Джміль», зібраним тут, відрізнятися не тільки гарантовано високою якістю, але і відповідати міжнародним вимогам».
Перший раунд інвестицій передбачає залучення близько $400 тисяч, що дозволить перейти до етапу виготовлення дослідних зразків і їх випробування. На наступні 2-3 роки буде потрібно ще близько $3,5 млн. інвестицій — за мірками світової авіаіндустрії це сущі дрібниці, тому що проект «довгограючий» і обіцяє довгі роки роботи «в плюс».
АВІАБІЗНЕС — ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ІННОВАЦІЇ, АЛЕ І “ДОВГІ ГРОШІ”
Анатолій Козубенко зараз зайнятий пошуками партнера, що зміг би «зайти» в бізнес, який, згідно з підрахунками генерального директора «Вектора», повинен окупитися приблизно за 3-5 років з початку запуску проекту, в залежності від бізнес-моделі. Віталій Чітак в бесіді з «Домом інновацій» зауважив: «Авіабізнес — це не тільки інновації, але і “довгі гроші”». Анатолій Козубенко підтверджує: «Інвестори хочуть отримати прибуток через півроку-рік. Але це не той випадок. І пошук партнерів, готових вкласти кошти на тривалий термін, навіть з урахуванням великих потенційних прибутків в майбутньому, справа непроста. Але в таких проектах авіація повертає все сторицею».
Потрібен інвестор!
В Україні вже з’явилося кілька компаній, які хочуть робити легкі вертольоти і навіть зробили певні кроки в цьому напрямку. Але, як стверджує Анатолій Козубенко, в їх розробках немає «родзинки», яка могла б зацікавити зарубіжний ринок.
У той же час Україна не так давно уклала з Airbus Helicopters контракт на суму €550 млн. на поставку 55 вертольотів для потреб силовиків. Амбіційний проект «повітряної поліції, МНС, прикордонної служби та Нацгвардії» виглядає цікаво. Але якщо врахувати, що кошти, витрачені урядом на покупку лише двох з 55 французьких вертольотів, повністю покрили б витрати на створення і запуск в серію власного українського продукту, стає трохи прикро: українські конструктори готові самі створити конкурентоспроможну техніку, а в цей час гроші витрачаються на аналогічну імпортну продукцію…
Поки що інвестори мають реальний шанс стати партнерами в новому авіаційному бізнесі і вийти на ринки провідних країн світу з передовим продуктом, який зможе принести хороші «дивіденди». Але рахунок, як вважає Анатолій Козубенко, йде на місяці: той, хто першим створить новий апарат з конкурентними характеристиками, стане «царем гори». І засобом для досягнення цієї великої мети може стати ВМ-4 «Джміль».