Француз Орест Дель Соль разом зі своєю дружиною-українкою Йоланою організував у селі Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області м’ясо-молочну еко-ферму «Зелений гай».
Закохавшись у студентку з Ужгорода, яка вдосконалювала французьку мову за обміном, чоловік переїхав в Україну і вирішив займатися агробізнесом. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на EcoTown.
Майже не використовуючи найману працю інтернаціональне подружжя вирощує кіз та свиней і виробляє м’ясо-молочну продукцію для себе і друзів. Надлишки аграрії продають дрібними партіями підприємцям, які реалізують екологічно чисту продукцію у великих містах України.
На фермі «Зелений Гай» постійно утримують 3 корів породи Карпатська Бура для забезпечення молоком та молочною продукцією жителів ферми та для відгодівлі свиней.
Фермерське господарство не використовує антибіотики, кормові добавки, гербіциди та інші стимулятори.
На маленьку еко-ферму “Зелений гай”, яка є частиною Європейського кооперативу “Лонго Май”, возять екскурсії. Закарпатському французу вдається органічно поєднувати виробництво сільгосппродукції і туристичний бізнес.
На додачу, у Нижньому Селищі під егідою європейського кооперативу «Лонго Май» була створена «Селиська сироварня», де виробляють сири за швейцарською рецептурою, передає ukrainer.net. Дотримуючись закону України про екологічну безпеку, для маленького підприємства, а також для розташованих неподалік сільської школи та клубу зробили сучасну систему очищення виробничих стічних вод.
Побудовані за кошти мерії швейцарського міста Базель біологічні очисні споруди перетворюють стоки сироварні та двох соціальних закладів у знову придатну для пиття воду.
Для оволодіння технологією виробництва сирів за тисячолітньою традицією Швейцарських Альп місцевого селянина Петра Пригару відправили на стажування до Швейцарії. “Сири виготовляємо виключно з молока корів породи «бура карпатська», яке приймаємо виключно від місцевих домогосподарств, – розповідає директор “Селиської сироварні”. – Це сім’ї, які утримують 1-2 корови і не можуть спожити все молоко вдома”.
Якість сировини щодня контролюється, тому охочих розбавляти молоко водою, підмішувати вапно або підігрівати майже немає.
Як справжній ентузіаст своєї справи, Петро Пригара постійно працює над тим, щоб виробництво сиру було якомога більш екологічним.
“Молоко, яке приносять на сироварню, дуже легко перевірити: агрегатний стан, температура, залишки, – пояснює він. – Одразу видно, якщо щось домішали в молоко або воно постояло і його нагріли”.
Усі постачальники молока дотримуються трьох основних правил, які є запорукою виготовлення якісного, смачного і екологічно чистого сиру: корова повинна бути здоровою і не приймати ніяких лікарських препаратів, молоко повинно бути свіжим, а посуд, в якому його приносять, не повинен бути пластиковим.
Сироварня дала поштовх для культурного та економісного розвитку Нижнього Селища, зауважує Петро Пригара. “У нас є вся інфраструктура: музична школа, садочок, будинок культури, школа, в якій навчається близько 350 дітей, – розповідає фахівець. – Є пекарня, сироварня, ковбасний цех, пилорама”.