9.5 C
Alba Iulia
Неділя, 25 Липня, 2021

Вигідний бізнес: Скільки можна заробити на вирощуванні енергетичних культур

  • В Україні близько 4 млн га малородючих земель сільгосппризначення. Вони розпайовані, але вести на них традиційне сільське господарство не вигідно. Більшість із цих площ якнайліпше підходять для вирощування енергетичних культур — верби, тополі, міскантусу, світчграсу та інших.

    Їх культивування активно розвивається у Європі: для фермерів це прибутковий бізнес і покращення стану земель, для місцевих громад — плата за оренду, створення нових робочих місць, для країни — енергонезалежність, покращення екологічного стану. Прогнозується, що до 2020 року площа земель у ЄС, доступних для вирощування енергокультур, зросте до 20,5 млн га, а до 2030-го — до 26,2 млн га.

    Передає Національний промисловий портал, з посиланням на LANDLORD.

    В Україні галузь із вирощування енергетичних сільгоспкультур перебуває в зародковому стані — енергокультурами засаджено близько 4000 га маргінальних земель. Здебільшого це енергетична верба, тополя та міскантус, які дають середню щорічну урожайність 20 тонн/га. Потенціал галузі колосальний, вона здатна збільшитися у 250 разів. За розрахунками науковців, з 1 млн га можна зібрати 11,5 млн тонн врожаю енергокультур, що здатні замістити 5,5 млрд куб. м природного газу. Потенційно енергетичні культури в країні можуть замістити близько 20 млрд куб. м природного газу, або дві треті потреб країни в газопостачанні.

    Культурна спадщина

    Для отримання біомаси сьогодні широко використовуються близько 20 видів швидкорослих культур. Найрозповсюдженіші в Україні — верба, тополя, міскантус, світчграс, просо. Отримана біомаса, перероблена на щепу, паливні гранули, брикети чи пелети, використовується для виробництва теплової та електричної енергії. Вихід енергії з різних культур суттєво відрізняється: цукрове сорго — 128 Гкал/га, міскантус — 81 Гкал/га, енергетична верба — 65 Гкал/га, світчграс — 61 Гкал/га. Отримувати енергію, а значить, додаткові кошти, можна і з різних сільгоспкультур. Так, при вирощуванні 1 тонни зерна ячменю отримують від 1,5 тонни соломи, якщо це кукурудза — до 2,4 тонн стеблин, які можна використовувати для опалювання своїх приміщень або продавати. При спалювання 1 тонни соломи виділяється близько 3 МВт теплової енергії, а це означає заміну 333 куб. м газу.

    З 1 га цукрового сорго можна зібрати до 30 т сухої біомаси, яка використовується для виробництва етанолу, бутанолу та біогазу. Віджату біомасу переробляють на брикети та пелети. Світовий лідер з імпорту цукрового сорго — Китай, який закуповує його і для кормів, і для виробництва біоетанолу. Сорго не надто примхлива до вологи культура, може давати високі врожаї і в степовій, і в лісостеповій зоні країни, на забруднених землях. Перспективний енергоносій — гірчиця, яку все частіше починають додавати у змішане біопаливо. Обробка гірчиці не вимагає значних зусиль, рослина добре проростає навіть за низьких температур. В її придбанні насамперед зацікавлені США, Німеччина, Непал, Франція та Польща. Для масового вирощування гірчиці Україна має серйозну перевагу —зручне географічне розташування.

    Конопляна сировина — теж цінне енергетичне паливо. За теплоутворюючими якостями пелети з конопель займають місце між кам’яним вугіллям та деревиною. До того ж, коноплі — швидко відновлювальна сировина. Вирощування і переробка рослини на енергетичне паливо не потребують використання спеціальних технологій.

    Слушні поради

    Серед усіх областей України найбільше придатних земель для вирощування енергетичних культур у Житомирській та Чернігівській областях. Є вони й на Волині та Львівщині, Херсонщині та Одещині. Організувати успішну справу з вирощування енергетичних культур краще не далі 100 км від їх споживачів, котелень, ТЕС, опалюваних комунальних закладів. Фермер, який вирощує енергокультури, також може заробляти на продажі саджанців.

    Рентабельно створити вертикально інтегрований бізнес: організувати переробку на пелети та брикети. Або орендувати котельні та, оснастивши їх сучасними котлами, які працюють на біопаливі, забезпечувати власною сировиною та продавати теплову та електричну енергію. Один з яскравих прикладів створення такого кластера — будівництво трьох біопаливних котелень у селищі Іваничі на Волині, що чотири роки тому зробила агроенергетична компанія Salix Energy спільно з «Аванті-Девелопмент». Це дозволило повністю відключити від газу комунальні підприємства селища населенням близько 7000 осіб. Для забезпечення котелень паливом достатньо 150 га вербових плантацій.

    Не менш важливо для фермера — правильно вибрати культуру, яку влаштує тамтешній ґрунт і клімат, не нехтувати агрономічними заходами з підготовки ґрунтів і обробки від бур’янів, не економити на придбанні високопродуктивних саджанців і забезпечити плантаціям ретельний догляд. Оскільки перший урожай верба та міскантус дають на третій рік, починати можна з малих площ, поступово збільшувати їх, засаджуючи своїм посадковим матеріалом. Не варто поспішати з придбанням спеціалізованої техніки, бо більшість робіт можна виконати традиційними машинами, які є у кожного аграрія. Але головне — бути готовим до довгих інвестицій. Основні витрати припадають на роки посадки. Період окупності настає в енергетичної верби лише при зборі другого врожаю, тобто на шостий рік після саджання, у міскантуса — на третій-четвертий. Зате збирати урожай з однієї плантації можна мінімум 25 років, витрачаючи лише на збір. Жодна з цих культур не потребує досушування, а склади для її зберігання — особливих вимог і витрат.

    Позитивні зрушення

    Після підвищення цін на газ кількість котелень на відновлюваних джерелах енергії зростає в геометричній прогресії. На ринку виникає дефіцит сировини. Інтерес до галузі надзвичайно високий. Підтвердження — велика кількість проектів, які вже реалізуються або розробляються як малими фермерами, так і агрохолдингами, сільськими громадами за підтримки міжнародних фондів у рамках різноманітних програм.

    У місті Борщів Тернопільської області створюють норвезько-український центр біоенергетики та управління місцевими енергоресурсами. У рамках проекту передбачається, зокрема, закладання розсадників енергетичних культур і організація спеціалізованих господарств з їх вирощуванні. На Полтавщині планують розвивати сферу енергетичних куль-тур, використавши кошти, які у 2018-му надійдуть до обласного бюджету у вигляді ренти за розробку місцевих газових родовищ.

    В Іванкові на Київщині компанія «Укртепло» будує ТЕС, яка працюватиме на паливній трісці, — три котли загальною потужністю 18 МВт. ТЕС запустять до осені поточного року, і вона потребуватиме стабільних поставок сировини. Цьогоріч у Жмеринському районі Винницької області висадили 3500 саджанців енергетичної верби для виробництва біопалива для власного використання. Ініціатором стала Северинівська об’єднана територіальна громада, яка аргументує своє рішення тим, що верба дає у 14 разів більший вихід деревини на гектар у рік, ніж традиційні лісові насадження.

    Навесні компанія «Сварог Вест Груп» зібрала перший урожай міскантусу. Також на Житомирщині агрохолдинг планує вирощувати енергетичну вербу: зараз проводять зустрічі з представниками місцевих громад, що можуть надати ділянки, з інвесторами, які планують займатися вирощуванням енергетичних рослин. На Київщині компанія Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») планує вирощувати вербу та експортувати до Швеції й вже провела зустріч із представниками шведської компанії Henriksson Salix AB (HSAB) — виробника обладнання для посадки та збору урожаю енерговерби.

    Початкові розрахунки

    Поки в нашій державі лише 2,5% спожитої енергії від її загального обсягу одержується з біомаси, тоді як у Західній Європі — близько 12%, а в низці скандинавських країн — від 17% до 40%. В Україні майже відсутні, за деяким винятком, технічні, технологічні, особливо економічні обґрунтування для вирощування біоенергетичної сировини. Тому не дивно, що окремі господарники без достатніх попередніх економічних розрахунків будують великі заводи з переробки біомаси, які потім не здатні забезпечити сировиною.

    У даній справі багато аматорства, невдалих технічних рішень, недостатньо попередніх техніко- економічних розрахунків, — каже доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) Анатолій Фурса.

    Технології, що нині використовуються в Україні при вирощуванні біоенергетичних культур, вимагають суттєвого доопрацювання з погляду повної заміни ручної праці на таких процесах, як саджання, збирання біосировини й інших, а також вимагають удосконалення вітчизняних засобів механізації, залучення іноземної техніки, — зазначає кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН Володимир Бондар.

    Водночас низка підприємств, які вдумливо ставляться до техніко-економічних проектів із біоенергетики, успішно працюють, особливо з виготовлення та реалізації пелет із біосировини. Такі фірми не тільки забезпечують потреби внутрішніх споживачів у біопаливі, а й експортують його за кордон.

    За словами Бондаря, в Україні на маргінальних землях можна одержувати значні обсяги біомаси біоенергетичних культур. Загальний потенціал біомаси, доступний для біоенергетики, зараз використовується лише на 11,6%.

    В інституті дослідили економіку вирощування та переробки основних для України біоенергетичних куль-тур: міскантусу, енергетичної верби, світчграсу, цукрового сорго, деревних рештків, лушпиння соняшника, соломи зернових. Так, вирощування і збирання однорічних біоенергетичних культур (цукрового сорго, світчграсу) обходиться значно дешевше, ніж багаторічних (енергетичної верби, міскантусу), що пов’язано зі значними витратами при закладанні плантацій останніх і протягом вегетації у перші три роки. Так, якщо на 1 га світчграсу потрібно витратити 9800 гривень, цукрового сорго — 14 862 гривні й одержати врожай уже в перший рік — відповідно 15 і 90 ттонн/га, то на 1 га енергетичної верби у перші три роки вегетації слід витратити 37 100 гривень та одержати за цей період лише 22 тонн сировини; зате надалі верба може давати 24 тонн сировини за собівартістю всього 165 грн/тонн. Відповідно, для закладання плантацій міскантусу за перші три роки необхідно витратити 39 700 грн/га й одержати врожай за цей період 58 тонн/га, зате в наступні за ними роки витрати становитимуть по 3524 грн/га, а врожайність — 33,4 тонн/га.

    НУБіП розрахував і економічну ефективність переробки вирощеної сировини на пелети на прикладі двох діючих підприємств потужністю 1,2 і 5 тонн/год. З урахуванням усіх статей витрат при переробці різних видів сировини на пелети собівартість виготовлення пелет на обох заводах виявилася практично однаковою. Найдешевший вид пелет вони отримують при переробці деревних решток — відповідно 1195 і 1172 грн/тонна, міскантусу — 1050 та 922 грн/тонна, енергетичної верби — 1152 та 1043 грн/тонна. У цілому собівартість виготовлення пелет на цих заводах дає можливість вести в Україні їх високоефективне виробництво, враховуючи досить високу ціну на них на світовому ринку біопалива — $150 за тонну.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    Дизель-потяг ДПКр-2 Крюківського вагонобудівного заводу проїхав вже майже мільйон кілометрів

    Дизель-поїзд ДПКр-2 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу з моменту введення в експлуатацію в жовтні 2015 року та станом...

    EASA розпочала сертифікацію одного з українських авіавиробників

    Європейська агенція авіаційної безпеки (European Aviation Safety Agency, або EASA) розпочала сертифікацію одного з українських авіавиробників.Передає Національний Промисловий Портал з...

    “Інтерпайп” заплатив півтора мільярда гривень податків з початку року

    Українська промислова компанія "Інтерпайп" в I півріччі 2021 року перерахувала до бюджетів різних рівнів 1,49 мільярда гривень податків і зборів, що на...

    Український “Руслан” доставив з Ізраіля до США партію винищувачів F-16

    Український літак Ан-124 “Руслан” доставив другу партію F-16 для приватної фірми Top Aces.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Мілітарний.

    До кінця року завершать держвипробування винищувача МіГ-29МУ2

    Завершення держвипробувань модернізованого до версії МіГ-29МУ2 радянського винищувача очікують до кінця 2021 року.Дана інформація озвучена директором Львівського державного авіаційного ремонтного...

    У Довговолі на Рівненщині збудують вітроелектростанцію та завод з виробництва водню

    На Володимиреччині біля села Довговоля (Рівненська область) планують будувати потужні вітрові енергетичні установки. Майбутній вітропарк «Володимирець» складатиметься з 12 інноваційних вітротурбін по...

    Підприємства “Укрзалізниці” капітально відремонтували партію пасажирських вагонів (фото)

    АТ "Укрзалізниця" завершила капітально-відновлювальний ремонт з продовженням терміну експлуатації 7 пасажирських вагонів.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на ЦТС.

    Монтаж секцій вантового мосту у Запоріжжі завершать до кінця місяця (фото)

    На будівництві мостового переходу в Запоріжжі мостобудівники приступили до монтажу четвертої секції вантового мосту від пілона в сторону острова Хортиця.

    Зараз читають

    Пошуково-рятувальна служба відновить власний плавучий причал

    Морська пошуково-рятувальна служба відновить плавучий причал для власних суден.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Мілітарний.

    Державний науково-дослідний інститут авіації розглядає можливість локалізації радянських винищувачів в Україні

    У Державному науково-дослідному інституті (ДНДІ) авіації розглядають локалізацію радянських винищувачів в Україні.Передає Національний Промисловий...

    Річкові вантажоперевезення Дніпром за перше півріччя зросли на 64%

    Річкою Дніпро за перше півріччя 2021 року було перевезено 5,4 мільйона тонн вантажів, що на 63,9% або...

    З початку року морські порти України перевалили 66 мільйонів тонн вантажів

    Портові оператори в морських портах України протягом січня-червня 2021 року обробили 66,1 мільйона тонн вантажів, що на...