У м.Мені на двох майданчиках загальною площею 3 га організували виробництво компосту з органічних відходів
Близько 20 буртів довжиною по 200 метрів заклало сільгосппідприємство ТОВ “Мена- Авангард”,
Незабаром агрофірма отримає перші 5000 тонн органічних добрив. Передає EcoTown, з посиланням на газету «Наше Слово»
Виробництво нового продукту ініціював головний агроном ТОВ “Мена-Авангард” Олександр Велентій два роки тому.
«Цьогоріч у травні підготували майданчики і заклали перші бурти, – розповідає фахівець. – Як основу використовуємо солому перебиту до однорідної маси спеціальним агрегатом – аератором, потім кладемо гній – у компостну купу можна вкинути також траву, листя, хвою, дрібні гілочки, тріски, тирсу, старий силос».
Перед закладанням основні складові майбутнього компосту проходять аналіз на вологість, а потім постійно перевіряється температура у бурті, пояснює Олександр Валентій. «Аби мікроорганізми могли переробити все, що містить компостна купа, їм потрібно повноцінне харчування: вуглець з рослинних відходів і азот з гною тварин, – розповідає головний агроном. – Перемішування з додаванням води відбувається до восьми разів – це змінює температуру у масі, забезпечує доступ кисню та однорідність переробки відходів».
За три місяці бурт майже наполовину втрачає висоту і перетворюється на однорідну розсипчасту буру масу, яка не має неприємного запаху, продовжує Олександр Валентій. «Процес тривалий і копіткий, але вартий затрачених сил і часу, – переконаний фахівець. – Це не гній, який має надлишок аміаку і ще довго буде “доходити” у ґрунті, до того ж внаслідок високої температури всередині купи у компості гинуть усі збудники хвороб та насіння бур’янів».
На додачу витрати компосту на гектар значно менші, зауважує головний агроном.
«Правильно підготовлений компост не тільки забезпечує потреби насаджень у поживних компонентах, а й значно поліпшує структуру ґрунту, – наголошує фахівець. – До того ж це найдоступніше органічне добриво: норма внесення гною на гектар – 60-80 тонн, а компосту – 10-15 тонн”.
Для розкидання компосту по полю необхідно придбати спеціальний причеп, зауважує фахівець.
Наразі виробництвом компосту на Чернігівщині займаються лише в Ічнянському районі.
«Можливо, ще не всі розуміють вигідність або не хочуть додаткових турбот, – розмірковує Олександр Валентій. – Адже це лише примітивна домашня компостна купа не потребує практично ніякого догляду і вкладень, а промисловий процес – копітка справа».
Найголовніше, що утилізація органічних речовин шляхом компостування не забруднює навколишнє середовище, вважає Олександр Велентій. «Надворі третє тисячоліття, усі ми цивілізовані люди – однак щороку під час весняного і осіннього прибирання увесь район на кілька тижнів затягує димова завіса, – нарікає фахівець. – Тепер комунальні служби і громада можуть організувати місця збору опалого листя і бадилля, а ми своєю технікою заберемо його і переробимо на компост – і землі користь, і люди від диму не будуть задихатися».