9.5 C
Alba Iulia
Четвер, 29 Липня, 2021

Через зміни клімату фермери починають вирощувати нестандартні культури

  • На Херсонщині вирощують найдорожчу в світі спецію шафран, кольоровий рис, хурму, арахіс, раків і халяльних баранів.

    Кліматичні умови в Україні останнім часом стрімко змінюються. Ці зміни боляче б’ють по аграріях: городи українців долають суша, комахи, хвороби рослин, і навіть традиційні культури вирощувати з кожним роком все важче. Але, заручившись передовими технологіями, нашим фермерам вдається досягати успіхів там, де зовсім не чекали. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на khersonline.net.

    Так, на Закарпатті збирають врожаї ківі, на Полтавщині вирощують “поголів’я” їстівних равликів, а Херсонщина штурмує сучасні принципи ведення сільського господарства по всіх фронтах. Вже нікого не здивувати українським рисом: в області близько 10 років поля борознять рисозбиральних комбайнів, а худобу годують “елітної” рисовим борошном, висівками та зерновідходами.

    У лютому минулого року стало відомо, що землями Херсонщини зацікавилися також комерсанти з Ірану – планували орендувати поля років на 5-10, в тому числі під оливкові дерева. Оливки поки в проекті, повідомили нам в Херсонській ОДА: справа для області абсолютно нова, хоча угіддя з відповідним грунтом, кажуть, є. Але і крім них місцевим аграріям є чим зайнятися: встигнути б задовольнити світовий попит на український часник, відмінних баранів і австралійсько-херсонських раків.

    Екзоти: хурма і пау-пау

    На Херсонщині вирощують і хурму. У селищі Плодовому, під Новою Каховкою, раніше розміщувався філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами. І екзоти чудово відчувають себе на Херсонщині, в дослідному господарстві “Новокаховське” Інституту рису НААН. Його заснували 60 років тому, в епоху великих сільськогосподарських експериментів партії. Тоді під Нову Каховку завезли десятки нових для краю видів рослин, зібрали цілі колекції південних і східних “прибульців”. Першою висадили віргінську хурму, саму морозостійку, потім прижилися сорти “Росіянка”, “Бордова Нікітська”. До 2007 року в колекції хурми східної тут нараховувався вже 51 сорт. Тепер її тут – на будь-який смак: дрібна, велика, трохи жовта, з червоним відтінком, у формі мандарина, схожа на інжир.

    В основному наша, херсонська хурма невелика, але встигає дозрівати й не замерзає взимку, а це головне, – розповідає Олександр Синюк, глава громадської організації “Земля Таврії”. – В кінці осені збирають врожай.

    А ще розплоджується азіміна – рідкісне для Європи рослина з Північної Америки. Вона ж бананове дерево, північний банан і пау-пау. Хімсклад плодів дуже схожий з бананами, хоча на вигляд загального мало. Американці їх консервують, додають в морозиво, пироги та торти. А ще зизифус – китайський фінік, або унабі. Його плоди розміром зі сливу, дуже солодкі, поживні й в повністю зрілому стані дійсно нагадують фініки. Зростає в Південно-Східній Азії, Середземномор’ї, Австралії, Японії, на Кавказі й, з недавніх пір, на Херсонщині.

    1539452606.5848

    Гості зі Сходу: шафран і рис

    Фермери села Любимівка переходять з овочівництва на екзотичні приправи. Олег Демченко і подружжя підприємців Лариса і Йохан Боден третій рік займаються шафрановими крокусами, з яких отримують найдорожчу у світі спецію. Кажуть, на півдні Україні культурі живеться відмінно: ще трохи й зроблять всю область шафрановим краєм. Крокус – рослина невибаглива, шкідників і хвороб не боїться, обприскувати не потрібно, запилюється без бджіл, та й до морозів квіти помірно стійкі. Технологія простіше простого: треба дочекатися цвітіння крокусів в перших числах жовтня, і протягом місяця щоранку шукати на плантації розпустилися бутони. Тільки не баритися: чим довше квітка не зривають, тим сильніше дорогоцінні тичинки втрачають свої властивості й вартість. Адже грам шафрану коштує близько $5, в залежності від якості.

    У цій же області успішно “добувають” і рис: за даними департаменту АПК Херсонської облдержадміністрації, на плантаціях Скадовського та Каланчацького районів Херсонщини загальною площею 7,5 тисячі гектарів вирощують близько 45 тисяч тонн щорічно. Причому новим методом – без болота, а з крапельним зрошенням (ідея Інституту рису Національної Академії аграрних наук України). Вчені вивчають новий напрямок в рисівництво – кольоровий рис, працюють над сортами, близькими до того, що використовують для суші. А раніше вивели гібрид – рис з чорним листям.

    _3_01

    Арахіс вигідніше помідорів

    У Каховському районі фермери щосили культивують арахіс. За словами Олександра Синюка, залишилося вирішити останню проблему: посіви долають бур’яни. Арахісоводи перепробували безліч гербіцидів, але поки успіхів немає. Ніжна зелень екзота чутлива до хімії, її легко перепаліть, а вручну, мотикою – занадто витратно. Проте фермери планують навіть розширити площу.

    Є у нас фірми, які консультують фермерів по добривах, хвороб і шкідників, а крім іншого, вивчають можливості вирощування нових культур, – розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода. – На підбір сорту, який підійде області, йде чимало часу. зараз фермери впритул займаються арахісом і бататом.

    На полях Херсонщини хоч картопля, хоч батат ростуть тільки на штучному зрошенні, але батат вирощувати вигідніше: на українських ринках його ціна – близько 100 грн/кг.

    Особливий попит: хіт – очищена цибуля

    А ще на Херсонщині вирощують в промислових масштабах ягоду, за якої поки українці традиційно йдуть в ліс, а не в супермаркет, – ожину.

    Нею зайнялося фермерське господарство в Скадовському районі. Раніше розплідник реалізовував саджанці винограду, малини та іншого, – розповідає Олександр Паливода. – А з недавніх пір освоїли вирощування ожини: стебла без колючок, ягоди великі, росте і плодоносить швидко. Вже і торгують нею, підписали контракт на постачання в мережу супермаркетів. Ціна – близько 90 грн/кг.

    Підвищена увага в області й до звичайного часнику.

    Вирощують його в основному бабусі на городах, а в супермаркетах продають імпортний. Тому є плани займатися часником в промисловому масштабі, – ділиться чиновник.

    Одна справа – продавати сировину, зовсім інше – хоча б напівфабрикат. Тому аграрії мізкують і над вдосконаленням обробки. Готовий продукт – це і прибутковіше, і логістика простіше.

    Також виробники почали освоювати метод глибокої заморозки. Місцеві овочі, завдяки сонцю і сухого клімату, містять мало вологи й більше сухих речовин, і заморожування підходить відмінно. З’явилося підприємство, яке постачає за кордон чищену цибулю.

    Просто цибулю – нічого особливого. А ось на чищений попит особливий, – пояснює Паливода. – Механічне очищення цибулини травмує, а ручна праця за кордоном коштує дорого. Ось і виходить, що вигідніше возити (наскільки мені відомо, у Великобританію) звідси цибулю, очищений руками українців.

    До речі, в ОДА займаються розробкою єдиного бренду для продукції, виробленої в Херсонській області: всі місцеві товари повинні позначатися спеціальним логотипом.

    _4_01

    Перспектива: лавандові поля і ракові ферми

    Метеорологи, кажучи, що в найближчому майбутньому на півдні України, ймовірно, будуть спокійно рости банани, не так вже й далекі від правди, впевнений Олександр Синюк.

    Щороку температурні показники Херсонської області збільшуються на півтора градуса, і це вже відчутно. Багато овочі майже не цвітуть – витрачають сили в першу чергу на виживання, до розмноження не доходить, – розповідає він.

    Але зміни на руку іншим нішовим культурам: тепер в Херсонській області дуже вигідно було б зайнятися вирощуванням лікарських трав.

    Причому лаванда і всякі корінці тут вийшли б навіть якісніше, ніж були в Криму, – в умовах сухості рослини накопичують більше сухих речовин і ефірних олій, і тому вони цінніші. Ліктрави, у порівнянні з помідорами, завжди більш рентабельно вирощувати, – говорить Олександр Синюк.

    Також, на думку експерта, варто задуматися про прянощі, наприклад чорному перці:

    Якщо його вже і дачники під Києвом вирощують, то у херсонців тим більше вийде, – упевнений він.

    В області подейкують і про розведення австралійських раків. Вони дуже теплолюбні, і вирощувати їх можна не в будь-якому болоті, але Херсонщина їм підійшла б.

    Це, так би мовити, м’ясна порода, швидко набирає вагу (за півроку – 50-60 грам, наші річкові досягають його за три роки). А свіжі раки – від 200 грн / кг в роздріб, цінний товар! Торік один фермер вже звернувся. Розмістили в його ставках своїх акваріумних рачків на відрощування, каже, певні успіхи вже є, – розповідає ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов.

    Виробництво прісноводних раків зародилося недавно, в кінці XX століття, причому саме з австралійського раку, уточнює Павло Кутіщев, доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури вишу, автор проекту.

    У товарних обсягах ними займаються Китай, Індонезія, Ізраїль, Іспанія, США. Ми розробили власну технологію вирощування раків в області: спочатку молодняк підростає в штучних умовах водойми (своєрідного” парника “. – Ред.), Потім набирає вагу в ставках рибгосподарства, – розповідає він. – У 2015-му на базі нашої науково-дослідної лабораторії створили такий акваріальний комплекс і запустили туди партію молодняку.

    Результати досвіду показали, що південні ставки України цілком підходять для вирощування австралійських членистоногих. Раки справно товстіли, розмножувалися і навіть навчилися рити нори, що їм взагалі не властиво.

    Це говорить про високу здатність південних раків адаптуватися до клімату України, – пояснює Кутіщев. – Зараз ці раки живуть в ставку, восени будемо виловлювати, а технологію патентуємо. До речі, ректор університету планує будівництво цеху з установкою замкнутого водопостачання для нових експериментів з іншими аквакультурами.

    ---_01

    Представники однієї арабської країни давали запит на баранину.

    Попит на м’ясо дуже великий, постачання могли б бути великі, але є проблема, – розповідає Олександр Паливода. – У нашій області споконвіку розводили овець вовняних порід, і зараз обласний Інститут вівчарства (Національний науковий селекційно-генетичний центр вівчарства при Інституті тваринництва” Асканія-Нова “) посилено працює над виведенням власних м’ясних порід.

    Але обласна влада розцінює це як перспективу для відродження запущеної галузі. Були часи, коли поголів’я області налічувало понад 914 тис. Овець, а ось у 2016 році тут нарахували всього 48 тис. А тут ще про своє бажання придбати велику партію овечок романівської породи заявили турки.

    Маємо намір купити 10 000 голів для розведення на території Туреччини, – пояснює директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської області. – Підприємець Садіяр Мамедов, у якого одне з найбільших вівчарських господарств в регіоні, вже готує першу партію для постачання.

    Підприємцю, щоб виконати умови контракту, доведеться вдатися до допомоги колег-вівчарів з усієї України, щоб спільними зусиллями сформувати партію за кілька місяців. Але все, що не робиться, на благо.

    Залучення таких закордонних контрактів підтримає цей напрямок шляхом вливання валютних коштів в галузь, – упевнений Паливода.

    -_5


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    “Інтерпайп” за перше півріччя наростив випуск колісних пар на 40%

    Українська промислова компанія "Інтерпайп" в січні-червні 2021 року виробила 82,1 тисячі тонн залізничної продукції, що на 19,3%...

    У Новосанжарській громаді на Полтавщині побудували ЦНАП за шведським проєктом

    У Новосанжарській громаді за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” побудували за шведським проєктом Дія Центр, де надаватимуться адміністративні послуги.

    Психологічна служба ДСНС на Донеччині отримала автомобіль спеціального призначення

    Психологічна служба ГУ ДСНС України у Донецькій області отримала новий автомобіль спеціального призначення Peugeot Rifter Allure L1.Передає Національний...

    Німецька компанія Leifeld відмовилася поставити українському КБ «ЛУЧ» високоточне обладнання

    Німецька компанія Leifeld відмовилася поставити ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» високоточне обладнання.Про це на одеському форумі «Ефективна...

    Уряд виділяє 500 мільйонів гривень на добудову Дарницького мосту в Києві

    Кабінет міністрів виділяє 500 мільйонів гривень на проведення будівельних робіт на Дарницькому мосту в Києві.Таке рішення було прийнято...

    У Туреччині почали формувати корпус корвету для ВМС України (фото)

    Для першого корвету типу Ada (проєкт MILGEM) для Військово-морських сил України, будівництво якого почалося у січні 2021 року, вже завершено формування декількох...

    Компанія Ferrexpo запустила нову сонячну електростанцію на базі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату

    Гірничорудна компанія з активами в Україні Ferrexpo запустила пілотний проєкт комплексу сонячних батарей потужністю 5 МВт на промисловому майданчику Полтавського гірничо-збагачувального комбінату...

    Підприємства аквакультури цьогоріч збільшили виробництво продукції

    Загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України за 6 місяців 2021 року склав понад 30,5 тисяч тонн.

    Зараз читають

    До України прибув п’ятий гелікоптер H145 для Національної поліції

    П’ятий гелікоптер H145 для Національної поліції у середу, 21 липня, прибув до України.Передає Національний...

    Харківський коксовий завод модернізує виробництво та розширює штат

    Коксовий завод "Новомет" розпочав програму з модернізації виробництва, покращення екологічних показників та створив нові робочі місця.

    На Львівщині збудували реабілітаційний комплексний центр для осіб з інвалідністю

    У Великому Любіні Львівської області запрацювала нова філія Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина». Комплекс...

    Комплексом протикорабельних ракет «Нептун» зацікавилися три іноземні країни

    У вітчизняному ракетному протикорабельному комплексі РК-360МЦ «Нептун» зацікавлені три країни.Про це в інтерв’ю для «Новинарня»...