35-річна Любов – щаслива мама двох дітей, 5-річного Лук’яна та 10-річного Ярема, любить куховарити, читати і дізнаватися щось нове. Здавалося б, нічого незвичного. Однак ця жінка вирощує лавандові сади на Волині.
Пані Любов зізнається, колись їй не подобалася «земельна» робота і вона й подумати не могла, що візьметься за вирощування рослин. Повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на Волинь24.
Коли вийшла заміж і в мене народилася дитина, я весь вільний час проводила з сином надворі. Мені захотілося прикрасити територію поблизу будинку. Моя мама купила чотири кущики лаванди. Тоді я звернула увагу, що це дуже гарна рослина. Близько шести років тому насадила декілька кущів. Особливого успіху не мала у вирощуванні, бо треба було спушувати землю, виривати зілля, а я не вміла. Перші кущі були не дуже гарні, але вони вижили і вродили чудові квіти. З цього почалася моя любов до лаванди, – каже вона.
Після цього жінка посадила ще 30 кущів лаванди, почала дарувати її друзям і знайомим. Нині пані Любов вирощує декілька сотень кущів фіолетової рослини і зауважує, що поки не готова до особливої уваги загалу, не хоче, щоб її працю понищили, тому не розкриває хоча б приблизного місцезнаходження лавандових садів.
Для мене вирощувати лаванду – не бізнес, а хобі. Я готова безкоштовно ділитися досвідом. Мені хочеться, щоб лаванда росла в Україні, щоб країна ставала гарнішою, щоб не було асоціацій «Франція – лаванда», «Крим – лаванда». Ця рослина може рости будь-де. Багато хто з фотографів хоче приїхати, але мені подобається приватне, тихе життя. Я роблю це для себе, – розповідає жінка.
За її словами, декількох гектарів полів, де насаджена лаванда, немає:
Спочатку це були доріжки, алеї, потім – невеликий клаптик поля. Нині лаванда росте на трьох клаптиках землі, зокрема, й на батьківському подвір’ї, де ми поки що проживаємо.
Пані Любов наголошує, що не була на жодному семінарі чи майстер-класі. Усі знання здобула на власному досвіді.
Мені допомагала мама і тітка, які знали певні принципи вирощування рослин. Це, як у кулінарії: коли ти знаєш, як пекти хліб, то можеш спекти багет. Я таких знань мала мінімум, тому мені допомагали. Також проглядала різні відео на іноземних сайтах, – сказала садівниця.
Найбільші кліше про лаванду: дорослі кущі не можна пересаджувати, бо вони загинуть; затверділі гілочки не можна обрізати; лаванда живе 10 років.
Жінка каже, що на власному досвіді ще не перевірила, скільки росте лаванда, проте зі знайомих їй відомо: «Скільки живе людина – стільки живе лаванда».
На лаванду впливають погодні умови і кущі можуть загинути від морозів. Якщо мудро поводитися з рослиною, оновлювати її, то молодість куща буде продовжуватися безкінечно, – ділиться вона.
Лаванду у пані Любові не крадуть, бо ж мало хто знає, де ростуть ці сади.
Для мого села і навколишніх сіл лаванда – щось примітивне. Хоча, якщо люди бачать вже сформований кущ, то вони захоплюються. Вирощую рослини я на окраїні, про це мало хто знає. Ще не було випадків, коли хтось викопував кущі, – повідомила волинянка.
Жінка – прихильниця екологічного вирощування, тому не використовує гербіцидів під час вирощування рослин.
Мої діти всіляко мені допомагають, підтримують, дуже люблять лаванду. Можуть допомогти зробити світлини. Син допомагав робити саше з лаванди. Будь-які фіолетові квіти вони називають «лаванда», коли бачать у магазинах посуд, декорації з лавандою, то кажуть, що це потрібно мені купити. Чоловік теж підтримує моє хобі, – підкреслює жінка.
За словами садівниці, її рослини побували в усіх куточках України:
За кордон я не надсилаю. Є багато замовників з Росії, Білорусі, які готові за будь-які гроші купити лаванду, бо вона вирощується без хімікатів. На пошті кажуть, що не можна надсилати рослини. Було замовлення у Норвегію, але за доставку довелося би дуже багато заплатити.
Жінка поділилася, що має багато покупців в Україні, тому відправляти рослини за кордон не бачить сенсу.
Раніше розміщувала оголошення на безкоштовних сайтах. Зараз продаю лаванду лише через «Інстаграм». Я вирощую не такі великі об’єми рослини, щоб відкривати магазин. Коли починається цвітіння, який загалом триває близько двох тижнів, маю замовлення за місяць-два. Усю лаванду я надсилаю свіжою і навіть не можу її висушити. Недостатньо продукції для того, щоб відкривати стаціонарний магазин, – мовила вона.
Пані Любов любить куховарити. Зізнається, що експериментує й з лавандою у стравах:
В Україні звикли, що лаванда – засіб від молі і має мильний присмак, але це не так. Я зварила багато різних джемів із ягодами, фруктами. Мені та моїм друзям це сподобалося. Люблю додавати лаванду у каву. Зараз в Україні – це тренд. Мені подобається гіркість квітів у каві. Роблю собі такий напій, коли хочеться чогось особливого. Також лаванда – хороша прикраса для випічки. У мене є замовниця в Україні, яка використовує мою лаванду в сири.
Садівниця зауважила, що цьогоріч наймала працівників, які б викорінювали зілля, адже не хоче, аби хобі займало весь її час:
У мене є робота, сім’я. Я не хочу, щоб будь-яка справа почала володіти мною. Я навіть маю педагогічну освіту, але не працюю в школі, бо заробітки мінімальні, а віддача – максимальна. Це все агресивно забирає час. Лаванда – хобі, яке приносить дохід, тому я можу найняти людей і просто насолоджуватися гарним цвітінням, не залишивши там своє здоров’я. Хоча я не можу доручити, наприклад, підрізання кущів чи формування букетів стороннім. Лише родині та близьким. Люди повинні відчувати рослину.
