У 1950-60-і роки в Радянському Союзі приділяли чималу увагу розвитку військової ППО. Саме тоді на озброєння був прийнятий такий зразок як ЗСУ-23-4 «Шилка», яка і понині служить у збройних силах України.
Однак мало хто знає, що разом з «Шилкою» випробовувався і інший вкрай цікавий зразок зенітної самохідної установки – ЗСУ-37-2 «Єнісей» (або «Об’єкт 119»).
17 квітня 1957 року Постановою Ради Міністрів СРСР було прийнято рішення про початок розробки нових ЗСУ – майбутніх «Шилки» і «Єнісея».
Цікаво, що спочатку вони не були конкурентами один одному. ЗСУ-23-4 «Шилка» повинна була забезпечувати ураження цілей на висотах до 1500 м для ППО мотострілкових полків, а ЗСУ-37-2 «Єнісей» повинен був вражати цілі на висотах до 3000 м в ППО танкових дивізій і полків.
Фактично ЗСУ-37-2 «Єнісей» це автоматична зенітна гармата 2А12 «Ангара» з двох 37-міліметрових автоматів 500П, встановлена на шасі САУ СУ-100П. Володіючи унікальною балістикою, вони не мали взаємозамінності з боєприпасами, виняток становила дрібносерійна зенітна установка «Шквал».
Наведення здійснювалося за допомогою перешкодозахищеного радіолокаційного прицілу 1А11 «Байкал», який працював в сантиметровому діапазоні хвиль.
У нормальному режимі стрільби гармата робила чергу в 150 пострілів, потім протягом 30 секунд стволи охолоджувалися рідинної системою, потім цикл повторювався до повного витрачання боєкомплекту.
Випробування «Шилка» і «Єнісей» проходили практично одночасно, проте по трохи відрізнявся програмами.
За результатами випробувань, «Єнісей» забезпечував зону ураження близьку за своїми параметрами до ЗСУ-57-2. За висновком Державної комісії, «Єнісей» забезпечував прикриття танкових військ, як від нападів повітряних цілей, що діють на висотах до 3000 метрів, так і у всіх інших видах бою.
Після аналізу отриманих в ході випробувань даних, надійшла пропозиція застосовувати ЗСУ «Єнісей» для захисту ЗРК «Круг» і ЗРК «Куб».
За висновками державної комісії машина була рекомендована до прийняття на озброєння. Однак 5 вересня 1962 року постановою Ради Міністрів СРСР на озброєння була прийнята ЗСУ-23-4 «Шилка», що автоматично означало «смертний вирок» для «Єнісея». У вересні 1962 року всі роботи над «Єнісеєм» були припинені.
Жодного екземпляра з двох побудованих не збереглося.
Тактико-технічні характеристики ЗСУ-37-2 «Єнісей»
Бойова маса – 27,5 тонн
Екіпаж – 4 чол.
Довжина корпусу – 6360 мм
Довжина з гарматою вперед – 6715 мм
Ширина – 3100 мм
Висота – 3325..3525 мм
База – 4325 мм
Боєкомплект гармати – 540 снарядів
Швидкість по шосе 60 км/год
Швидкість по пересіченій місцевості – 20.25 км/год
Запас ходу по шосе – 450 км
Запас ходу по пересіченій місцевості – 310 км