Прийнята на озброєння Радянської армії у 1971 році. Серійне виробництво гаубиці закінчилося наприкінці 1991 року. Крім СРСР, «Гвоздика» випускалася за ліцензією в Польщі
(з 1971 р.) і в Болгарії (з 1979 р.) та надходила на озброєння усіх армій країн Варшавського договору (крім Румунії).
Фактично, 2С1 «Гвоздика» – це 122-мм гаубиця Д-30 з невеликими конструктивним доопрацюваннями, ствол якої встановлений у броньованій башті і поставлений на гусеничне шасі МТ-ЛБ. Аби самоходка не «надривалася» під вагою артилерійської системи та боєприпасів, базу МТ-ЛБ подовжили на один каток і встановили турбонаддув. Самохідна гаубіця вийшла загалом, за оцінками фахівців, досить непоганою – круговий сектор обстрілу дозволяв без обмеження вести вогонь у будь-якому напрямку, протикульова і протиосколкова броня захищали від вогню легкої стрілецької зброї та осколків снарядів і мін малого калібру, забезпечуючи захист від ураження бронебійними кулями калібру 7,62 мм на відстані 300 м.
У стінках обох бортів корпусу розміщені по три послідовно з’єднаних між собою паливних бака загальною ємністю 550 літрів. В якості двигуна у 2С1 використовується V-подібний восьмициліндровий чотиритактний дизель ЯМЗ-238В (Ярославського моторного заводу) потужністю 300 к.с.
САУ може перевозитися повітрям – на літаках Іл-76, Ан-12, Ан-22 та Ан-124 «Руслан».
Боєкомплект, що возить САУ 2С1, зазвичай складається з 35 осколково-фугасних і 5 кумулятивних снарядів. Звісно, машина може стріляти усіма типами боєприпасів, як і гаубиця Д-30. Боєприпаси роздільного заряджання – снаряд і гільза з зарядом. Розроблена широка номенклатура снарядів – радіоелектронної протидії, хімічні, димові, зі спеціальними стрілоподібним вражаючими елементами, кумулятивні, осколково-фугасні, але на озброєнні ЗСУ знаходяться тільки два типи снарядів.
Для полегшення заряджання гаубиці застосований механізм досилання електромеханічного типу. При стрільбі снарядами, складеними на землі, їхня подача всередину бойового відділення здійснюється за допомогою транспортувального пристрою через велику задню хвіртку.
Скорострільність гаубиці при стрільбі снарядами з «землі» – 4-5 пострілів за хвилину, бортовим боєзапасом – 1-2.
Офіційно «Гвоздика» знята з озброєння ЗСУ в 2013 році, проте процес розтягнувся в часі і до весни 2014 р. встигли розформувати дивізіони «Гвоздик» лише в чотирьох механізованих бригадах – 24-ї, 30-ї, 72-ї і 93-ї. Вже до літа 2014 р. САУ була повернута в армію і нині перебуває на озброєнні не лише в Сухопутних військах, а й у частинах морської піхоти ВМСУ та Десантно Штурмових Військ, а також Національної Гвардії України.
Фото – А. Бобовнікова, О. Єрмакова та особистий архів автора
Тактико-технічні характеристики:
-
- Екіпаж: 4 люд.
- Довжина: 7,26 м
- Ширина: 2,85 м
- Висота: 2,725 м
- Бойова маса: 15,7 т
- Швидкість: 60 км / год
- Середня швидкість руху по грунтовій дорозі: 26 – 32 км/год
- Максимальна швидкість на плаву: 4,5 км/год
- Запас ходу по шосе: 500 км
- Найбільша дальність стрільби: 15200 м
- Боєкомплект: 40 шт
- Маса боєприпасів:
- осколко-фугасної гранати 21,7 кг
- кумулятивного снаряда (ЗБК-13) 18,2 кг
Втрати САУ «Гвоздика» під час боїв на Донбасі*
|
Дата |
Місце |
Бригада |
Бортовий номер |
|
14.07.2014 |
Черемшино |
51 омбр |
541 |
|
27.07.2014 |
Хмельницький (Луганська обл). |
51 омбр |
555 |
|
08.08.2014 |
Свердловськ |
51 омбр |
|
|
08.08.2014 |
Свердловськ |
51 омбр |
544 |
|
12.08.2014 |
Свердловськ |
51 омбр |
542 |
|
12.08.2014 |
Свердловськ |
51 омбр |
546 |
|
23.08.2014 |
Свістуни |
51 омбр |
552 |
|
25.08.2014 |
Дзеркальне |
51 омбр |
561 |
|
26.08.2014 |
Благодатне |
51 омбр |
562 |
|
03.02.2015 |
Вільховатка |
128 огпбр |
534 |
|
19.02.2015 |
Чорнухине |
128 огпбр |
514 |
|
19.02.2015 |
Чорнухине |
128 огпбр |
762 |
|
19.02.2015 |
Чорнухине |
128 огпбр |
515 |
|
04.03.2015 |
Троїцьке |
128 огпбр |
523 |
|
04.03.2015 |
Троїцьке |
128 огпбр |
527 |
*- інформація з відкритих джерел, тому не повні