Тільки у 2017 році забезпечення безпілотними літальними апаратами ЗСУ перейшло на державний рівень. До цього практично всі апарати на фронті були або створені волонтерами в приватному порядку або закуплені на пожертви.
На цьому тлі практично єдиний випадок, коли розроблений волонтерами апарат був офіційно прийнятий на озброєння. Річ про А1-С «Фурія» від київського науково-виробничого підприємства «Атлон Авіа».
Цікава історія його створення. Ще до війни на одному популярному українському сайті, присвяченому авіамоделюванню, з’явився опис проекту по створенню БПЛА. Творець проекту – авіамоделіст зі стажем купив в США готову авіамодель RVJET, встановив автопілот, побутову камеру та красиво упакував. Цей проект (а також готовий БПЛА) купили засновники «Атлон авіа». Саме вони знайшли інвестора, провели модернізацію (місцями дуже глибоку) і в результаті отримали комплекс «Фурія».
Перший апарат з червня 2014 року літав у складі батальйону «Донбас». На осінь 2016 року компанія поставила понад 40 літальних апаратів Збройним силам, Національній Гвардії, Службі безпеці та волонтерським організаціям. Нині вони активно використовуються на фронті для артилерійської розвідки бригадного рівня.
У 2015 році за побажаннями військових у конструкцію дрона були внесені зміни, на виході з’явився модернізований апарат А1-СМ, котрий фактично і був прийнятий на озброєння.
Ці безпілотні апарати призначені для розвідки цілей як удень, так і вночі, визначення координат цілей, вирішення інших профільних місій. Розгортання комплексу – впродовж 15 хвилин із похідного положення. Завдання виконуються одним або двома операторами залежно від складності місії.
Оператори мають можливість повністю змінювати маршрут під час місії, забезпечують повернення на точку посадки без застосування супутникової навігації. Важлива відмінність комплексу від волонтерських поробок тп цивільних зразків – наявність двох каналів управління – основного криптованого AES25 та захищеного резервного. Програмне забезпечення оригінальне – на платформі Linux із використанням карт ArcGis.
Корисне навантаження, що розміщується в гіростабілізованій «голові», є змінним, причому його заміна займає не більше 30 секунд.
На безпилотніку можуть використовуватись такі модулі:
— оптичний. На базі безкорпусної камери Sony FCB-H11. Вона забезпечує запис відеоінформації у форматі Full HD на борту БПЛА. Ефективна робоча висота – до 1200 м залежно від типу місії.
— тепловізійний. На базі камери Flir Tau. Запис відео на борту БПЛА 640х480. Ефективна робоча висота – 450-550 м.
Крім того, в крилі БПЛА є стаціонарна фотокамера IXUS 285 HS з 12x оптичним і 24х цифровим зумом. Вона застосовується для безперервної автоматичної зйомки під час польоту з заданою частотою, або для ручної зйомки з передачею зображення на монітор пункту управління та ручним вибором зуму.
Технічні характеристики БПЛА «Фурія»
Розмах крила – 2050 мм.
Довжина – 900 мм.
Оперативний радіус – до 50 км.
Час польоту – близько 3-х годин.
Курсова швидкість – 65 км/год.
Максимальна швидкість – 130 км/год.
Дистанція польоту – до 200 км.
Практичний потолок – 2500 м.
Максимальна допустима швидкість вітру – до 15 м/с.
Злітна вага – 5,5 кг.
Режими польоту – ручний напівавтоматичний, автоматичний, повністю автономний.
Силова установка – електрична.
Живлення – Li-Po/Li-ion батареї до 42000 mA/h.
Спосіб зльоту – еластична або механічна катапульта, посадка – парашут.