Найчастіше інженери-ентузіасти пропонують проекти зброї, яке іноді викликає подив – навіщо?
У цьому ряду стоїть і давня (початку 2000-х років) розробка від івано-франківського науково-виробничого підприємства «ВАЛАР» – комплекс високоточного пострілу «Чорний дрізд».
За словами розробника комплекс призначений для застосування у військах для ураження особливо важливих точкових цілей (танків, пунктів управління, транспортних засобів, зон зосередження малих груп живої сили противника та ін.). Особливе місце може займати використання даного виробу при захисті блокпостів, охорони зон і шляхів просування нелегальних караванних шляхів у віддалених гірських районах.
На думку розробників використання вироби «Чорний дрізд» може бути досить ефективним в поєднанні з автономними засобами відео спостереження, які передають зображення про ситуацію в зоні очікуваного знаходження противника.
Фактично це автономний і герметичний (заповнений газоподібним азотом) контейнер з мінометним пострілом. Газ також використовується також для зняття кришки контейнера, очищення каналу ствола і скидання можливого маскувального ґрунту при приведенні комплексу в бойове положення. Постріл може здійснюватися дистанційно і приховано. Управління проводиться всіма операціями підготовки та стрільби по захищеному радіоканалу.
Управління комплексом дистанційне на відстані близько 15 км (в деяких випадках до 300 км і більше) і виключає присутність оператора в зоні його розміщення, в тому числі на території супротивника.
Боєприпас має вбудовану повнокольорову відеокамеру в носовій частині бойової частини. Відеокамера боєприпасу працює у видимому та інфрачервоному діапазоні з передачею зображення на блок управління по захищеному радіоканалу. Для підвищення точності прицілюванні, протягом усього часу польоту боєприпасів в зону цілі та для перегляду зображення на екрані дисплея і коригування наведення використовується ефект «стоп-кадру».
При установці контейнера на позицію використовується комплектне програмне забезпечення та електронна система попередньої навігації позиціонування. Проводиться установка електронного коду доступу та операція електронної орієнтації контейнера на місцевості на основі навігаційного обладнання з кольоровим дисплеєм. При цьому використовується система GPS.
Всі інші характеристики теж більше схожі на фантастику або побажання розробників. Так, стверджується, що ще на етапі планування бойової операції на дисплей виводиться карта місцевості, проводиться виявлення зони можливого знаходження мети. Оператор виводить на дисплей карту місця передбачуваної установки контейнера або групи контейнерів.
Програмне забезпечення дозволяє точно обчислити всі необхідні параметри розміщення пускових контейнерів в залежності від поставленого завдання. На дисплеї виводяться всі необхідні параметри установки контейнера з прив’язкою до реального місцевості.
Повний комплект комплексу з одним контейнером переноситься одним – двома членами розрахунку. Комплекс може встановлюватися також приховано в ґрунті та перебувати в стані очікування близько року.
Стверджується, що комплекс був випробуваний на полігоні та показав високу ефективність.
В сухому залишку цей проект викликає занадто велика кількість питань, на які поки немає відповіді. Яка його перешкодозахищеність? Вартість? Як реалізовано керований снаряд?
Тактико-технічні характеристики
Дальність стрільби – до 3 км
Калібр міни – 50 мм (можливий варіант 82-мм, 130-мм)
Тип БЧ – осколкова, кумулятивна, фугасна
Управління – по радіоканалу (можливий варіант управління по проводах)
Точність стрільби – 0,4 – 0,6 м
Радіус ураження – 5-8 м (з осколкової бойовою частиною)
Бронепробиття -120 мм (з кумулятивною бойовою частиною)
Дальність управління:
– до 15 км (з пульта оператора)
– до 300 км (при використанні ретранслятора)