9.5 C
Alba Iulia
Вівторок, 22 Червня, 2021

Народжений незалежністю – електровоз ДЕ1

  • Після здобуття незалежності, Україна мала значний виробничий потенціал рухомого складу, втім основною проблемою стала відсутність серійного виробника електровозів, адже основні «робочі лошадки» електрифікованих мереж, локомотиви «ВЛ» різних модифікацій, вироблялися Новочеркаським та Тбіліським заводами. Крім того, на залізницях й досі у великих кількостях експлуатувалися морально застарілі ВЛ8 та ВЛ23.

    Саме тому, у 1992 році Державна адміністрація залізничного транспорту України (майбутня «Укрзалізниця») погоджує варіант будівництва нового магістрального вантажного електровозу постійного струму. Вирішивши, що переобладнання «Луганськтепловозу» під виробництво електровозу буде занадто тривалим та дорогим, адміністрація обрала Дніпропетровський електровозобудівний завод (ДП ДЕВЗ), який спеціалізувався на виробництві тягових двигунів. Тож у 1993 році фахівці ДЕВЗ під керівництвом генерального директора В.В. Чумака, приступили до розробки вантажного електровоза постійного струму серії ДЕ1 – «дніпропетровський електровоз, тип перший».

    До створення нового електровоза було залучено більше 10-ти наукових центрів і понад 20-ти підприємств України.  Харківське НВО «Електроважмаш» поставляло електричні машини, Київське НВО «Квант» – електронні вимірювачі швидкості, Чернігівський приладобудівний завод повинен був виготовляти системи діагностики та інше допоміжне обладнання. Локалізація електровоза ДЕ1 українськими виробами склала майже 94%.

    Хоча автори та запозичили принципові конструкторські рішення від двосекційних вантажних електровозів СРСР, а також  чеського пасажирського електровоза серії ЧС7, проте, новий магістральний електровоз України повинен був стати потужнішим та більш досконалим за всіма технічними параметрами та характеристикам. Передбачалося обладнання його основними апаратами та вузлами, відповідно до останніх досягнень науки й техніки.

    Перший електровоз ДЕ1-001 побачив світ у 1995-му – за два роки після початку розробки. Локомотив складався з двох однакових, з’єднаних між собою секцій. Електровоз містив ряд новацій та перспективних на той час технічних рішень, зокрема він отримав новий візок, нову підвіску, принципіально нову електричну схему, а також  модернізовану пневматичну систему, яка усувала цілий ряд недоліків, властивих електровозам ВЛ85 і ВЛ15, а також тепловозу 2ТЕ121. Маса локомотива становила 188 т, а конструктивна швидкість – 100 км / год. Крім того, електровоз отримав елегантний зовнішній вигляд.

    Перші два електровози ДЕ1, які отримали номери 001 і 002 були відправлені на випробування. Електровоз “001” проходив випробування на ділянці Новомосковськ – Дніпропетровськ, а потім з повним навантаженнями на ділянці Нижньодніпровськ-Вузол – Чаплине.  Локомотив “002” проходив випробування на території заводу, а потім його передали до Придніпровської залізниці для продовження випробувань. Електровози розвивали швидкість до 130 км / год та водили поїзди масою 4,5 тис. тонн на складній ділянці шляху від Дніпропетровська до Чаплине.

    У другій половині 1998 року ДП «ДЕВЗ», врахувавши недоліки та проблеми експлуатації перших локомотивів, випустив третій ДЕ1-003. Через рік всі три електровози № 001, 002 і 003 передали для експлуатаційних випробувань в депо Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

    У 2003 році перший ДЕ1-001 був виключений з локомотивного парку «Укрзалізниці». На той час дніпропетровське підприємство випустило ще чотири електровози серії ДЕ1 № 004,005,006 і 007, аналогічні електровозу ДЕ1-003. Всі ці локомотиви, як і їх попередники, були відправлені в депо Нижньодніпровськ-Вузол.

    У 2000 році дніпропетровські машинобудівники виготовили дослідний електровоз ДЕ1-008, на якому встановили новий пристрій для управління тяговим приводом, створений на базі мікропроцесорних компонентів фірми «Octagon Systems». Крім того, електровоз зазнав ще ряд змін, та у жовтні 2000 року потрапив до депо Львів-Захід Львівської залізниці для проведення експлуатаційних випробувань на гірських ділянках.

    Серед основних недоліків локомотиву, які з’ясувалися в процесі експлуатації, були схильність до буксування, яка стала наслідком великої потужності та полегшеним навантаженням на вісь, та  ненадійна робота електронної частини, що пояснювалася здебільшого відсутністю кваліфікованого обслуговуванням у депо.

    Головними причинами, чому Дніпропетровський красень так і не відбувся як основний електровоз українських магістралей, стали традиційна нестача фінансування, лобізм зі сторони виробників електровозів з РФ та відсутність технологічної бази для поточного ремонту машин.

    У кабіні електровозу ДЕ-1

    Втім, доля першого українського магістрального електровоза, на відміну від інших розробок, не була настільки сумною. З 1997 по 2008 рік було виготовлено 40 таких машин, що не так вже й мало, враховуючи сучасні реалії. Станом на 2017 рік деякі електровози ДЕ-1 приписані та працюють на ділянках депо Ніжньодніпровськ-Вузол (Придніпровська залізниця) та Красний Лиман (Донецька залізниця). Побачити ж локомотив з серійним номером «002» можна на території Центру механізації колійних робіт Південно-західної залізниці” на станції Київ-Волинський.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    “Укрпошта” оголошує тендери на будівництво сортувального центру у Львові та депо в Івано-Франківську

    "Укрпошта" оголошує 2 тендери на понад 50 мільйонів доларів на будівництво нового автоматичного сортувального центру (хабу) у...

    Крюківський вагонобудівний завод у січні-травні виготовив 323 вантажних вагонів

    Крюківський вагонобудівний завод в січні-травні 2021 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, зменшив виробництво вантажних вагонів на 62,2%, або на...

    Українські десантники отримають сучасні шоломи для стрибків з парашутом

    Українські десантники, які досі стрибають у старих радянських шоломах, отримають новий вітчизняний шолом, що забезпечує такий же надійний захист, як і в...

    В Україні локалізовано виробництво ще одного кулемета 12,7 мм (відео)

    Арсенал великокаліберної стрілецької зброї Збройних сил України поповниться єдиним кулеметом калібру 12,7 мм.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Мілітарний.

    Українські гелікоптери Мі-24 відновлюють польоти після запуску виробництва лопатей в Україні

    Українські ударні гелікоптери Мі-24 повертаються в небо після кількарічного простою через відсутність лопатей головного гвинта.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням...

    Україна та Туреччина знаходяться на фінальному етапі підготовки Угоди про вільну торгівлю

    Україні та Туреччині до укладання Угоди про вільну торгівлю лишилося зробити останній крок, найважливіший та найчутливіший, який вимагає компромісу обох сторін. Українська...

    На Закарпатті ремонтують найдовший шляхопровід регіону (відео)

    У Закарпатській області, в межах смт. Батьово, в рамках ремонту автодороги М-25 "Соломоново" - Велика Добронь - Яноші, йдуть роботи на самому...

    Компанія UKRJET представила БПЛА-камікадзе «Злива» на виставці «Зброя та безпека» (фото)

    Баражуючий боєприпас «Злива» від компанії UKRJET був продемонстрований на міжнародній виставці «Зброя та безпека – 2021».Передає Національний Промисловий Портал з...

    Зараз читають

    Україні затвердила Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу

    Рада національної безпеки та оборони на засіданні розглянула та затвердила Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України.

    “Нова Пошта” відкрила автоматизовані термінали у трьох містах України (фото)

    Щоб зберігати швидкість доставлення при зростанні обсягів відправлень, компанія "Нова Пошта" продовжує відкривати автоматизовані термінали. У травні...

    Міноборони оприлюднило дані про програму ремонту автотехніки у 2021 році

    Міноборони України розказало про масштаби ремонту автотехніки для Збройних Сил України у 2021 році, що будуть замовлені...

    “Укрзалізниця” планує заробляти близько 100 мільйонів гривень на рік від здачі в оренду площ на вокзалах

    Протягом літа через систему Prozorro.Продажі АТ "Укрзалізниця" планує передати в оренду понад 41,5 тис. кв. м площ...