9.5 C
Alba Iulia
Неділя, 28 Червня, 2020

Чого коштувала “дешева ковбаса” для економіки СРСР

  • Будь-яка держава, як об’єднання людей, тримається на певній ідеології, або суспільному договорі. Мононаціональні держави, такі як Польща, Іспанія, або Японія об’єднані навколо ідеї нації, або етносу. Інший тип держав створюється як об’єднання людей навколо визначених ідеалів. У назві таких держав, як правило, відсутнє посилання до будь-якого народу (Союзна республіка Югославія, США, Лівія та ін.). СРСР же було створено як певний конгломерат, який навіть у своїй назві не містив жодного натяку на націю, ба навіть на географічний регіон (у назві тих же США є чітке посилання на назву континенту). Назва “СРСР” була обрана не випадково. По суті завданням “більшовиків” було об’єднання всього світу під гаслом диктатури пролетаріату, безкласовості, ліквідації приватної власності. Сам ідеолог комунізму Маркс вказував на те, що успішне існування комуністичної ідеології можливе лише тоді, коли на землі не залишиться жодної держави з іншим способом устрою, тож СРСР була приречена на перетворення всього світу у “Союз соціалістичних”, а згодом й “комуністичних республік”. Але перейдемо до економіки.

    Сталінська економіка трималася на безмежному використанні підневільної людської праці — селян, арештантів та ін. Мотивацією такої праці був страх перед репресіями та примус. У 50-ті роки стає зрозумілим, що цей ресурс вичерпався, тож новому керівництву доводиться вивільняти ресурси з села та спрямовувати їх у виробництво (нагадаємо, що видавати паспорти селянам починають лише у 1964-му році). Масова міграція сільських мешканців у міста та відсутність передових технологій в АПК призводить до зростання попиту на харчові продукти та їх дефіцит. Виходячи з цього керівництво СРСР починає збільшувати ціни на харчі при незмінних заробітних платах. Це зумовило появу перших за останні 40 років бунтів та акцій протесту. Всім добре відомі події 62-го року у Новочеркаську, втім такі акції прокочуються майже всіма великими промисловими містами СРСР. Приблизно з того часу, побоюючись нових народних хвилювань, в СРСР встановлюється новий “брєжнєвський” суспільний договір, який коротко можна висловити так – “ми закриваємо очі на утиски свободи слова, тоталітаризм, але ціни на продукти та основні товари повинні залишатися стабільними”. За цим негласним договором СРСР протримається ще майже 30 років.

    На початок 60-х років у сільському господарстві СРСР з огляду на вищезазначені причини та неврожайні роки складається важка ситуація (насамперед із зерном), тож у 1963-му році радянське керівництво вперше у своїй історії приймає рішення про його масові закупівлі за кордоном. Оскільки Радянському Союзу немає де взяти валюту, то на ці цілі було виділено 372,2 т золота — більше третини золотого запасу СРСР. На той час така ситуація сприймалася як випадковість. На засіданні Президії ЦК КПРС у 1963-му році М. Хрущов каже (мовою оригіналу):

    Мы должны за 7 лет иметь годовой запас зерна. Больше такого позора, который был, терпеть советская власть не может

    Втім, ситуація повторюється у 1965-му році. Радянське керівництво змушене направити ще 335,3 т золота на фінансування закупівель продовольства. Пам’ятаючи про бунти та “суспільний” договір, мова про підвищення цін на продовольство навіть не йде. Якщо на початок 1970-х років сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими продуктами в СРСР було ще більш-менш збалансованим, то вже через десятирічку перевищення сільськогосподарського імпорту над експортом цих товарів становить понад 15 млрд дол. США. Слід зазначити, що попри проблеми з продовольством, у СРСР продовжується політика стабільного постачання зерна та іншої продукції до країн соцтабору. Це своєрідна плата за лояльність поневолених народів до “імперії”.

    Економіку СРСР “рятує” Івано-Франківський інститут нафти та газу — саме за активної участі його фахівці, у Сибіру розвідуються та розробляються величезні поклади нафти та газу. З 1972-го по 1981-й рік добуток нафти у Західному Сибіру зростає у 5 разів. Радянський Союз швидкими темпами нарощує експорт нафти та газу до капіталістичних країн. Якщо за експорт енергоносіїв до країн соцтабору СРСР розраховувалося в основному бартером, або карбованцями (саме в цей час масово з’являються відомі нам угорські “Ікаруси”, чеські “Татри” та “Шкоди”, “ГДРівські” вагони заводу “Аммендорф” та ін.), то з експортом до розвинених країн у СРСР починає приходити валюта.

    Іншим “рятівником” економіки СРСР стає небувале зростання цін на нафту у 1973-1974 та у 1979-1981 роках. Валютна виручка СРСР від продажу тільки нафти та нафтопродуктів зростає у понад 5 разів та сягає 25 млрд. доларів США у 1980-му році, а доля експорту нафти та газу до розвинених країн у загальному експорті становить 67%. Про проблему забезпеченням продовольством повністю забувають і з цього моменту СРСР буде постійно робити його закупки за кордоном аж до свого розпаду.

    Джерело: Єгор Гайдар “Загибель Імперії”

    Закупівлі зерна Радянським Союзом, які складали у 1970-му році 2,2 млн т, до 1982-го року становлять 29,4 млн т. і досягають максимуму у 1984 році – 46 млн тонн. У 1980-х роках на закупівлі Радянського Союзу припадало понад 15% світового імпорту зерна. До середини 1980-х років кожна третя тонна хлібопродуктів у СРСР вироблялася з імпортованого збіжжя. Зерно використовується не лише для виробництва хлібу та хлібобулочних виробів, але й для виробництва комбікормів та отримання м’яса.

    З моменту шаленого зростання валютних надходжень у СРСР забувають про модернізацію сільського господарства та реформування економіки. Пам’ятаючи про “суспільний договір”, керівництво країни починає дотації продуктів харчування та основних споживчих товарів. Наприкінці вісімдесятих років минулого сторіччя підтримка стабільно низьких цін на продукти харчування зростає лавиноподібно. У 1989-му році дотації на продовольче споживання в державному бюджеті становили близько третини його видаткової частини, а частка дотацій у роздрібній ціні на основні продукти харчування доходила до 80%.

    Джерело: Єгор Гайдар “Загибель імперії”

    Крім того, ще одним тягарем для економіки стає продовження політики “підкупу” лояльності інших держав, а також підтримка капіталу, пов’язаного з комуністичними та соціалістичними партіями розвинених країн (лист з відділу Міжнародних відносин ЦК КПРС мовою оригіналу):

    Фирма “Магра ГмбХ” принадлежит французской компартии и в течение 15 лет закупает у В/О “Станко импорт” подшипники для сбыта в ФРГ. Задолженность в 2,8 млн рублей образовалась в связи с вложением фирмой этой суммы на расширение своего хозяйства и имевшимся в ФРГ снижением спроса на подшипники. В то же время принудительное взыскание задолженности привело бы к банкротству фирмы, к валютным потерям для нас и другим нежелательным воздействиям. Руководство французских друзей поддерживает просьбу фирмы “Магра ГмбХ” о продлении срока погашения ее задолженности.

    Епоха високих світових цін на нафту несподівано завершується наприкінці 1980-х років. Обсяги валютної виручки значно зменшуються, відбувається стрімке розбалансування державного платіжного балансу, доводиться робити зовнішні запозичення, що ще більше дестабілізує фінансову систему СРСР. Дефіцит державного
    бюджету СРСР у 1985-му році становить 18 млрд карбованців, у 1988-му році – 90,1 млрд карбованців. Державний борг на кінець 1989-го року досяг 400 млрд карбованців, або 44% валового доходу СРСР.

    У 1989-му році СРСР охоплює валютна криза. Неконкурентоспроможність економіки, падіння цін на нафту та зростання світових цін на пшеницю призводять до того, що країна не може оплачувати контракти за імпортом. У 1990-му році заборгованість по імпортним контрактам перевищує 1 млрд конвертованих карбованців. Відбувається різке падіння

    З економічної точки зору з подібними проблемами стикалася майже кожна країна. Вирішення ситуації майже завжди однакове — лібералізація цін, девальвація валюти до реального рівня, проведення ринкових реформ, демонтаж соціалістичної системи розподілу благ. Втім знову нагадаємо про “суспільний договір” на якому трималася держава. Влада більше не може гарантувати низькі ціни на основні продукти, суспільний договір перестає працювати. Виявляється, що окрім “дешевої ковбаси” народи республік більше нічого не поєднує, а в ідею “світлого комуністичного майбутнього” вже ніхто не вірить — доля СРСР вирішена.

    На жаль, урок “економічного” експерименту досі залишається невивченим. Велика частина українців й досі не хоче сплачувати справедливі ціни за спожиті товари, а мріє про “халяву” – дешеву ковбасу, газ, автівки, не думаючи про те, що за це все одно доведеться сплатити велику ціну.


    Про допомогу проекту

    Також на цю тему

    Останні новини

    Десантний корабель «Юрій Олефіренко» став в док для ремонту на Миколаївському суднобудівному

    На Миколаївському Суднобудівному Заводі (МСЗ) став в док СДК «Юрій Олефіренко» для виконання робіт з ремонту зовнішньої...

    Херсонський морський порт офіційно передано у концесію

    Компанія-концесіонер Херсонського морського торговельного порту, ТОВ "Рисоіл-Херсон", обіцяє інвестувати у розвиток порту близько 300 млн грн та ще понад 18 млн в...

    Великий інвестиційний фонд з ОАЕ візьме участь у “великій приватизації” українських підприємств

    В Україну хоче зайти один з найбільших арабських інвестиційних фондів - Mubadala, що прагне вкладати кошти в інфраструктурні підприємства та зацікавився великими...

    Компанія “Інтерпроінвест” розробляє новий 40-мм гранатомет та автомат “Малюк” з регульованим прикладом (відео)

    Компанія InterProInvest розробляє новий ручний гранатомет на основі ГП-25 та модернізує приклад автомата "Малюк".Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Defense...

    Завершується ремонт науково-дослідного судна «Дельта» (фото)

    У Миколаєві завершується ремонт науково-дослідного судна «Дельта» Національного Університету Кораблебудування ім. адм. Макарова.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на...

    Перший після карантину чартерний рейс з українськими туристами вилетів з Києва до Албанії

    Перший після карантину чартерний рейс з українськими туристами вилетів у п'ятницю з міжнародного аеропорту Київ ім. Ігоря Сікорського до Тирани (Албанія). Рейс...

    Переселенці з Золотого отримали нове житло

    Десять родин із Золотого, які у 2018 році через війну були змушені покинути власні домівки, отримали нове житло.Передає Національний Промисловий...

    На фінальній стадії виробництва знаходиться нова модель низькопідлогового трамвая компанії “Татра-Юг”

    Виробництво нової моделі трамвайного вагона "Татра-Юг" знаходиться на фінальній стадії. Він отримав назву K-1T206.Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на...

    Зараз читають

    До Києва прибув конвой з польською гуманітарною допомогою для боротьби з коронавірусом

    Понад 130 тонн медичного обладнання, придбаного польськими концернами та Міністерством охорони здоров’я, передав у четвер українському заступнику...

    Укргідроенерго запобігає негативним наслідкам паводку на річках у Карпатському регіоні

    23 червня фахівці Укргідроенерго обговорили паводкову ситуацію та узгодили скидні витрати із Дністровського водосховища під час онлайн-засідання...

    Військовим передали чергову партію відновлених БРДМ-2Л1 (фото)

    “Миколаївський бронетанковий завод” передав Міноборони України партію з понад десяти одиниць відновлених бронетранспортерів БРДМ-2Л1.

    Херсонський морський порт офіційно передано у концесію

    Компанія-концесіонер Херсонського морського торговельного порту, ТОВ "Рисоіл-Херсон", обіцяє інвестувати у розвиток порту близько 300 млн грн та...