Зроблено в Україні: Як в Запоріжжі з порцеляни роблять чашки, сувеніри та купола

5303

У спеціальному проекті розповімо, як на запорізьких підприємствах створюють ту чи іншу продукцію.

Цього разу 061.uа побував на заводі, який виробляє порцелянові вироби, передає Національний промисловий портал.

Глину, яка зберігається в великих мішках, висипають в барабанні млини і змішують з водою. Під землею облаштований спеціальний резервуар, в якому глині ​​не дають застигнути взимку і заграти влітку. З цього резервуара суміш по трубах потрапляє в цех.

  • А перемішується глина в “барабані” за допомогою ось таких твердих порцелянових кульок. Коли вони зменшуються, їх кидають у млини поменше і засипають туди фриту – склоподібний матеріал, який виходить при плавленні маси і її швидкому охолодженні (термічний удар “підсмажує” скло, яке розбивається на осколки, а їх частинки потім перемелюють на порошок).

    Усередині стінки барабанної млини викладені дуже міцною глиною – така йде навіть на виробництво бронежилетів і обробку танків.

    А такі форми вирізає комп’ютер. Потім туди вставляються скельця, а потім заливають гіпс. Пізніше вже на гіпс виливають глину: коли глина потрапляє на гіпс, вона починає віддавати вологу, застигає.

    Спочатку скульптор робить першу фігуру. Щоб зробити багато форм, фігуру спочатку змащують мильним розчином, а потім обмежують чотирма скельцями і заливають туди гіпс. Коли всі форми готові, зразкового “пастушка” (як в нашому випадку) виймають. Форму стягують гумкою, а потім заливають туди глину – гіпс вбирає вологу, завдяки чому формується кірочка. Через годину зайву глину виливають, а залишається тільки сформована скориночка – порожнистий “пастушок”. Форму розбирають і забирають фігурку. Ручки і ніжки для цього “пастушка” виливають окремо, а потім приклеюють.

    Так виглядає заливний цех – туди глина подається по трубах. Все заливки роблять вручну.

    Вироби ставлять в піч тричі. Коли виріб тільки відлили, воно сірого кольору і дуже ламке – в перший раз воно зневоднюється і підрум’янюється. Тепер виріб все ще ламке, але вже без вологи, що дозволяє нанести скляну пил (“глазур”). Другий раз запікають при температурі в 1200 градусів за Цельсієм – вироби стискаються. Скляна пил розтікається і покриває виріб, завдяки чому тепер на нього можна наносити художні фарби і змити жир.

    Нагрівають добу, а охолоджують два дні.

    Так вироби покривають скляним пилом або “глазур’ю” – висихають моментально.

    Вироби розмальовують також вручну. Кольоровий порошок висипають на скельце і додають скипидар – так виходять фарби. Художники користуються пензликами, які в’яжуть з вовни з білячого хвоста.

    Золото на виробах з’являється незвично: спочатку це смола з частинками золота – коли смола згоряє, золото залишається. Тепер воно вплавлено в поверхню зі скла і не змиється.

    Деякі малюнки наносяться за допомогою деколи – це керамічні фарби, нанесені на спеціальний папір. При зануренні у воду вони сповзають, деколи наклеюють на вироби і відправляють в піч. Там рожевий лак, який утримує фарби, згорить, скло подплавит, а фарби залишаться.

    Є серед виробів і унікальні: наприклад, шахи “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Тут пан Чуб – король, Солоха – королева, дяк – офіцер, Вакула на межі – кінь, а Оксана з черевичками – тура. Такий набір шахів можна побачити в Музеї порцелянових шахів в Санкт-Петербурзі, а ще такий купив легендарний шахіст Анатолій Карпов.

    Крім того, запорізький завод з 1996 року співпрацює з Олімпійської збірної України – виготовляє сувеніри.

    Своєю “фішкою” запорізький завод вважає виробництво музичних сувенірів: коли вода потрапляє на фарфоровий кубок або коли пляшку піднімають зі столу, грає музика (зазвичай це українські пісні, але можна замовити будь-яку іншу). Крім посуду і сувенірної продукції, завод робить купола і іконостаси для храмів, а також басейни і каміни.


    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.