Сонячна енергетика: досвід Дніпропетровщини і Закарпаття

3853

Закарпатські медійники долучилися до прес-туру «Досвід реформ по-дніпропетровськи: енергоефективність, децентралізація, електронне врядування».

На 12 гектарах у селищі Підгородне (Дніпропетровська область) розкинулася перша в Україні сонячна станція Solar Park Pidgorodne. Її унікальність – трекерна система (єдина в Східній Європі; усього 261 трекер). Зведена, до речі, усього за півроку ще в 2012 р., а введена в експлуатацію 2013-го. Спочатку потужність становила 1645 кВт, згодом її збільшили до 2580 кВт/год.

За основу взята станція в Америці, але без системи стеження. Зокрема, на одному трекері є 40 модулів (кожен по 250 Вт). Модулі ж розташовані на фермі. Уся конструкція розрахована на вітрове навантаження відповідно до регіону. Відрадно, що станція – українського виробництва, за винятком актуаторів (складаються в горизонт і піднімаються) та редуктора (знаходиться під фермою).

Кращий прийом сонячної енергії забезпечує стаціонарний стіл, розміщений під нахилом 125 градусів. Це значно збільшує виробіток, однак у кожного регіону своя специфіка.

  • Схема розміщення продумана так, щоб не потрапляло тіньове навантаження. Кожні 10 хвилин конструкція зміщується на 3-5 см за Сонцем (навіть якщо небесне світило за хмарами, трекер визначає його положення). Для цього встановлено спеціальні датчики. Якщо, скажімо, насувається ураган, то трекери складаються й лежать горизонтально. А взимку, наприклад, на них немає снігу, оскільки конструкції нагріваються. Словом, сонячні батареї діють за принципом соняшника: зранку синхронно повертаються на схід, а разом із заходом Сонця трекери складаються.

    У цілому станція потужністю 2645 кВт виробляє близько 500 тис. кВт енергії, яку продає за зеленим тарифом.

    Найбільший виробіток забезпечує насамперед відповідна температура. Для Дніпропетровщини оптимальна становить 21-25 градусів за теплої погоди. Хоч іноді такого ідеалу можна досягти й узимку, приміром, коли йдеться про вплив сонячних променів та їх заломлення від снігу. Тобто основний акцент станції зроблено саме на генерацію енергії. Якщо ж мова про встановлення відповідних батарей на приватних будинках, то йдеться не лише про генерацію, а й про споживання. Так, нині такі системи дедалі більше популярні в Україні, адже дозволяють заощадити на власній електроенергії, ще й на цьому заробити, продаючи залишок. Звісно, установка доволі недешева, зате виправдовує себе за кілька років.

    Загалом на Дніпропетровщині впровадження альтернативної енергетики демонструє щонайменше дві позитивні тенденції – заощадження майже півмільйона тонн вугілля (за рік) та підтримка чистого довкілля (адже система дає змогу уникати викиди парникових газів). Система справді ефективна, виробляє на 48 % більше енергії ніж статичні (нерухомі) аналоги. А ще стежить за Сонцем, як соняшник…

    Усе популярнішою альтернативна енергетика стає і в Закарпатській області. Протягом останніх років тут суттєво зросла кількість промислових сонячних електростанцій. Перші станції, які генерують енергію сонця, почали з’являтися п’ять років тому. Саме в 2012-му в селі Ратівці Ужгородського району була введена в експлуатацію перша станція групи енергетичних компаній РЕНЕР, що працює на сонячній енергії. Її встановлена потужність становить близько 5,4 мегават (18972 сонячних модулів). Однак через рік, у 2013-му, починає працювати більша за масштабами й одна з найбільших у Західній Україні Ірлявська сонячна електростанція, що знаходиться неподалік Середнього. Вона має ще більшу встановлену потужність – майже 10 МВт (41562 модулів). Така кількість енергії дозволяє забезпечити електроенергією весь Великоберезнянський район.

    У тому ж році запрацювала й інша станція, розташована неподалік Ужгорода – Кам’яницька СЕС. Та це був лише початок процесу переходу на альтернативні джерела енергії. Впродовж останніх двох років на території Закарпаття з’явилися ще дві нові електростанції. Так, біля обласного центру, в урочищі Табла, у грудні 2016 року ТОВ «Інтеренерджі» увела в експлуатацію станцію «Гута-2» потужністю 3,5 МВт (13288). Однак наймасштабнішим проектом альтернативної енергетики є найбільша станція Західної України групи РЕНЕР, яка розташована між містами Ужгород та Чоп, у селі Тийглаш. Остання СЕС наразі ще будується, і завершена сьома черга будівництва. Але вже сьогодні ця станція виробляє близько 15,86 млн кВт/год на рік (13,61 МВт), а після закінчення будівництва її потужність становитиме 21,5 МВт.

    Мирослава Гараздій, «Закарпатський кореспондент»


    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.