Нові військові арсенали: залізобетонні «кокони» та автоматичні системи убезпечення

7905
  • Після чергового вибуху, що стався на військовому складі під Ічнею, важливо розібратися, що відбувається з військовими складами нині. Зважаючи на поточний стан національної економіки, Україна не може одномоментно знайти необхідний ресурс на швидке оновлення інфраструктури, здатної надійно і безпечно зберігати наявні 400 тисяч тон боєприпасів до звичайних озброєнь. За попередніми розрахунками, для такої розбудови потрібно вишукати приблизно 10 мільярдів гривень. Але зрушення є.

    Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на Військовий навігатор України.

    Якщо говорити про практичну площину вирішення проблеми убезпечення військових складів та арсеналів, то держава надала можливість Міністерству оборони України фактично розпочати тут якусь реальну діяльність лише у 2018-му. До цього часу в цій царині відбувалися лише так звані підтримувальні заходи.

    Цьогоріч розпочалося будівництво сучасних залізобетонних сховищ для боєприпасів відповідно до розробленої цільової програми. Обрано об’єкти, де потрібне першочергове втручання та початок будівельних робіт. Розроблено належну технічну документацію, проведені тендерні процедури і на початку червня стартували будівельні роботи. Йдеться про 15 абсолютно нових і сучасних заглиблених (обсипних) сховищ на трьох арсеналах. Нічого подібного за всю історію української незалежності наше військо не робило. Зрозуміло, що ця робота триватиме роки, адже у 2018-му будівельники мають освоїти на згаданих об’єктах майже 500 млн гривень за значно більшої потреби. Але навіть такий показник для України є рекордним. Варто особливо наголосити, що нині втілюється в життя зовсім нова філософія та технологічні підходи до убезпечення боєприпасів, які відповідають кращим світовим, зокрема натовським, взірцям. Нові арсенали фактично за суттю є своєрідними рятівними капсулами для снарядів, ракет й іншого небезпечного військового майна, беручи до уваги той факт, що значна його частина досі зберігалася просто неба й була уразливою до несприятливих чинників, не говорячи про ймовірне застосування ворогом засобів вогневого ураження.

    Хід будівництва таких об’єктів перебуває на постійному контролі Міністра оборони України Степана Полторака, який періодично їх інспектує.

    Найголовніша перевага нових сховищ навіть не в залізобетонних «коконах», які навіть у разі надзвичайної події не даватимуть розлітатися на велику відстань боєприпасам, а саме в облаштуванні сучасними автоматичними системами охорони, сповіщення та пожежогасіння, що зводять ймовірність негативного впливу людського фактору майже до нуля.

    СКЛАДИ ТЕПЕР БУДУТЬ ЗАХИЩЕНИМИ ВІД ВОРОЖИХ «ЗАЛЬОТІВ»

    Також після відомих надзвичайних подій на низці складів проведено значну роботу з розосередження та систематизації боєприпасів задля досягнення максимального їх укриття у сховищах і облаштування периметрів технічної території арсеналів. Уже запроваджено трирівневу систему охорони таких об’єктів. До штатів військових частин введено додаткові підрозділи охорони і оборони. Задля раннього виявлення літальних апаратів та відображення повітряної обстановки тактичного рівня встановлено спеціальне програмне забезпечення «Віраж-планшет», а з метою унеможливлення проникнення на території заборонених зон безпілотників й інших радіокерованих пристроїв, їх облаштували засобами радіоелектронної боротьби.

    Зараз в окремих військових частинах створюють багаторівневі охоронні периметри, де на зміну колючому дроту встановлюють огорожі, виготовлені за сучасними технологіями. Вони стійкі до корозії й забезпечують надійний захист від проникнення, адже в комплексі тут встановлюють системи персоналізованого контролю доступу, відеоспостереження й сигналізації.

    Робота з будівництва нових складів та подальшого покращення технічної укріпленості військових арсеналів триватиме і надалі. Її обсяги у 2019-му обіцяють бути не меншими, аніж поточного року. Принаймні, про це говорять показники державного бюджету України на наступний рік. За бюджетною програмою «Утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України» передбачені видатки передбачені в сумі понад 534 млн гривень(загальний фонд — 509,5 млн гривень, спецфонду — майже 25млн гривень). Ці кошти спрямують на заходи з утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, озброєння й військової техніки, та на створення умов, що гарантують безпеку населення й господарських об’єктів у разі виникнення аварійних ситуацій на арсеналах, базах і складах озброєння, ракет та боєприпасів ЗСУ. Про фінансування будівництва нових складів більш точно можна буде говорити вже після ухвалення головного кошторису країни.