Японська і австрійська компанії зацікавлені в капітальних інвестиціях в Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд

2905
  • Дві іноземні компанії задумалися про інвестиції в недобудований рудний комбінат в Україні.

    Повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на Інтерфакс-Україна.

    Група компаній розробила нову технологію переробки окислених руд і зацікавлена ​​в будівництві комплексу переробки на базі КГЗКОР, – йдеться у повідомленні МЕРТ.

    Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі міністерства, крім Kobe Steel, мова також йде про австрійську компанію Hares Engineerig GmbH.

    Це Kobe Steel і австрійська Hares Engineerig GmbH. Вирішили в робочому порядку розробити план подальших дій. Міністерство зацікавлене у співпраці з ними. Міністерство зацікавлене в передачі в оренду цілісного майнового комплексу КГЗКОР. Про конкретні результати переговорів будемо повідомляти окремо, – сказали в прес -службі МЕРТ.

    Згідно з публікацією МЕРТ, С.Кубів наголосив на важливості залучення до будівництва комплексу на базі КГЗКОР українських будівельних і машинобудівних компаній.

    Про інтерес Kobe Steel до КГЗКОР повідомлялося ще в другій половині минулого десятиліття. Зокрема, в березні 2009 року під час поїздки тодішнього міністром промполітики України Володимира Новицького в Японію був підписаний меморандум між Мінпромполітики, Kobe Steel та австрійської Hares Engineering про співпрацю з розгляду питання впровадження технології ITMk3 (технології прямого відновлення заліза третього покоління, Ironmaking Technology Mark Three) на КГЗКОР. Планувалося створити робочу групу з підготовки конкретних пропозицій.

    Будівництво КГЗКОРу (Долинська Кіровоградської обл.) Було розпочато в 1985 році. Після розпаду СРСР його правонаступником стала Україна. При цьому у травні 2007 року Словаччина відмовилася від участі в проекті завершення будівництва комбінату, проте виявила бажання отримати в рамках розрахунків за свою частку грошові кошти або товари. Раніше Румунія також заявляла про відсутність зацікавленості в подальшій добудові КГЗКОРу і намір повернути свої інвестиції.

    За даними Фонду держмайна (ФДМ) України, заборгованість країни по КГЗКОРу станом на 1 січня 2007 роки перед Румунією становила $353 млн, Словаччиною – $115,1 млн, Болгарією – $1,4 млн, Німеччиною – $47,34 млн. Загальна заборгованість – $517,43 млн.

    Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГЗКОР, за попередніми даними, тоді оцінювався в $800 млн.

    На початку лютого 2017 року в Верховну Раду був внесений законопроект про добудову КГЗКОР, який передбачає залучення інвестора – “Української металургійної корпорації” (УМК, Київ) – з метою введення в експлуатацію першої черги підприємства протягом п’яти років, а всього комплексу – за 10 років.

    Згідно з даними авторів законопроекту, станом на 1 січня 2017 року на будівництві об’єктів КГЗКОР виконані роботи на суму $1,649 млрд, у тому числі вартість української частки незавершеного будівництва становить $884,1 млн.

    Орієнтовний загальний обсяг капіталовкладень на завершення будівництва з перепрофілюванням частини потужностей КГЗКОР оцінювався авторами законопроекту в $500 млн, а необхідний обсяг інвестицій для будівництва першого пускового комплексу – не більше $150 млн.

    Після завершення будівництва по пропонованій концепції можна очікувати досягнення КГЗКОР щорічного обсягу виробництва близько $700 млн, прибутку до оподаткування – близько $160 млн. Зазначена величина прибутку дозволяє гарантувати розрахунки з країнами-учасницями будівництва КГЗКОР протягом 20 років без залучення коштів з держбюджету” – говорилося в довідкових документах законопроекту.