Як під Києвом виробляють алюміній для сонячних електростанцій і систем освітлення

“Броварський алюмінієвий завод” – найбільший в Україні виробник алюмінієвих профілів для різних сфер застосування. У його арсеналі є два напрямки, які застосовуються з метою енергоефективності: профілі для сонячних електростанцій і світлодіодні системи зовнішнього освітлення

Бровари – це не просто великий передмістя Києва, а й промислово розвинене місто. Одне з найбільших підприємств – “Броварський алюмінієвий завод” (BRAZ), де трудиться близько 1 000 броварчан. Завод виробляє більше 12 тис. Алюмінієвих профілів, які використовуються в будівництві, декорі та інших сферах. Але шість років тому все було інакше. Журналіст Delo.UA відвідав підприємство, щоб подивитися на його роботу. Матеріал: Delo.ua

З попелу

Територія BRAZа обнесена високим парканом із сталевих прутів, які увінчані колючим дротом. На прохідній – подвійний контроль, вхід тільки за попереднім записом. “Кольоровий метал привертає загальну увагу. Тому доводиться вживати заходів”, – пояснює прес-секретар компанії.[pullquote-right]На території колишнього СРСР було всього три подібних підприємства: 2 – в Росії, 1 – в Броварах.[/pullquote-right]
Незважаючи на унікальність обладнання і повний технологічний цикл (від виплавки алюмінію до фінішної обробки профілів), до 2010 року завод прийшов до повного занепаду. Устаткування було не просто зупинено: почалася його розпродаж і навіть здавання окремих частин на металобрухт.

Однак у 2011 році змінився власник, який поставив за мету не тільки відродити підприємство, а й наростити його технічні, технологічні і маркетингові можливості. “Перш ніж закрити операцію в 2011-му, я кілька місяців вивчав те, що залишилося від заводу. Зараз і сам не розумію, як зважився на такий крок. Напевно, був молодий, зухвалий”, – згадує власник і CEO підприємства Сергій Шапран. В його кабінеті і приймальні недавно зроблений ремонт з використанням матеріалів, вироблених на BRAZ е. Наприклад, двері без наличників з алюмінію. “Якщо сам використовуєш свою продукцію, тоді і клієнти більше довіряють”, – пояснює Сергій.

ФОТО: Сергій Шапран, власник і CEO BRAZ

В останні шість років підприємство щорічно нарощує виплавку алюмінію на десятки відсотків, регулярно розширює асортимент профілів, які використовуються в різних сферах. Команда топ-менеджменту складається з представників кількох країн. Але нас в першу чергу цікавить продукція, яка використовується в проектах енергоефективності. Адже, як виявилося, алюміній – популярний в цій сфері метал.

Енергоефективний метал

В першу чергу намагаюся з’ясувати переваги алюмінію в порівнянні з металопластику. Адже обидва матеріали масово використовують при виробництві вікон. Однак власник заводу впевнено переводить бесіду в інше русло, пояснюючи, що вони мають схожі параметри по тепловтрат та іншими критеріями. “Пластик частіше використовують в житловому будівництві. Алюміній – в комерційних будівлях і промисловості через його характеристик і будівельних норм. Наприклад, він може одночасно виконувати несучу функцію. А також під час пожеж не горить з виділенням токсичних газів, тільки плавиться”, – розповідає Сергій Шапран.

За його словами, зараз найбільш цікаві напрямки – це виробництво профілів і металоконструкцій для сонячних електростанцій (СЕС) і системи зовнішнього освітлення з алюмінію.

В Україні підстави для сонячних панелей виробляють з двох основних металів: оцинкованої сталі та алюмінію.

Сталь дешевше, але у неї є кілька недоліків. По-перше, обмежений термін служби, по-друге, менший радіус доставки металоконструкцій, який вважається економічно виправданим – до 500 кілометрів. Термін окупності сонячних батарей – 7-9 років. Однак в умовах України сталь починає іржавіти раніше на два-три роки. Як результат – потрібно міняти опори та інші конструкції. З алюмінієм такого не відбувається. “Вічний метал”, – акцентує Шапран.

Фахівці заводу під час екскурсії по його цехах пояснили, що для сонячних панелей (сонячної енергетики) необхідний алюміній зі спеціальними технічними параметрами. Вони досягаються двома шляхами: це або термообробка профілю (додаткове загартовування), або для проектів з підвищеним навантаженням – особливий тип сплаву EN AW 6282. “Такі технічні параметри досягаються шляхом водного охолодження в процесі екструзії. Обладнання для цього в Україні є в єдиному екземплярі – у нас на заводі”, – говорить Едуард Борисович Айрапетян, генеральний директор заводу.

З металу BRAZа вже побудовано кілька електростанцій в Україні . Нещодавно реалізована перша черга великого проекту в Білорусі – на 57,8 МВт. Якщо вітчизняні чиновники досить довгий час лише говорять про забудову сонячними панелями Чорнобильської зони , то білоруси вже побудували першу СЕС в своїй частині цієї території. У міжнародному проекті, поряд з прибалтами і німцями, брав участь і вітчизняний виробник.

Але в Україні високий інтерес приватних інвесторів до альтернативних джерел електроенергії є не тільки близько ЧАЕС. Він обумовлений дією “зеленого тарифу”, який істотно вище, ніж для традиційних (теплова, атомна енергетика) джерел енергії. Тому повернення інвестицій відбувається відносно швидко. Сергій Шапран прогнозує, що бум інвестицій в цю сферу доведеться на найближчі 1-2 роки. “З одного боку, ми маємо високий “зелений тариф”, а з іншого – дія такого тарифу в багатьох інших країнах вже закінчилося або ось-ось закінчиться. Наприклад, в Китаї. І як тільки це станеться, вартість фотоелементів обвалиться – в Південно- Східної Азії буде перевиробництво. Український бізнес повинен скористатися моментом”, – впевнений власник BRAZ.

Він також сподівається, що спростяться умови встановлення сонячних батарей приватниками: на дахах будинків, балконах квартир. “У мене є кілька знайомих, які встановили в смартфон програми з розрахунку заробітку від сонячної панелі. Ти вводиш тариф, а програма аналізує яскравість освітлення, наприклад, в Києві, робить розрахунок і нараховує певну суму. Але це все віртуально. Хоча є всі передумови для того, щоб будь-який українець отримував реальний додатковий пасивний дохід”, – акцентує бізнесмен. Люди будуть споживати дешевшу електроенергію ТЕС, ТЕЦ і АЕС, а продавати за “зеленим тарифом” в “Енергоринок” електроенергію, що згенерувала на їх балконах сонячною панеллю.

За його словами, важливо правильно організувати дистрибуцію комплексного продукту для квартир, приватних будинків з системами обліку е / е, необхідною периферією і сонячною панеллю.

І тут не обійтися без кредитування. Сергій Шапран упевнений, що його підприємство зможе повністю закрити потребу в такому алюмінієвому профілі.

Фото: Сонячна електростанція в Річиці (Білорусь) / прес-служба Белоруснефть

Да буде світло

Ще одне важливе питання для українських міст – зовнішнє освітлення. Це не тільки енергетика і економіка , а й безпеку. З недавніх пір на BRAZе освоїли виробництво систем світлодіодного освітлення. “Як все почалося? Ми захотіли оновити світильники в одному з цехів заводу. Запросили компанію, що працює в цій сфері. Вони почали все вважати, і вийшла якась космічна сума. Під час переговорів зрозумів, що вони, м’яко кажучи, необгрунтовано завищують ціни . Наприклад, ми хотіли замінити лампи розжарювання на менш потужні світлодіоди, а ці “фахівці” розповідали, що проводка не витримає, потрібно міняти. В результаті все зробили власними силами”, – з посмішкою згадує Сергій Шапран.

На цьому не зупинилися. Силами компанії проведена заміна освітлення в міському парку Броварів. Тепер там вночі світло, як вдень. Місцева влада не натішаться – адже витрати скоротилися, а освітлення покращився. Однак масштабування цього досвіду просувається повільно. Не допомагає навіть те, що більшість тендерів проводиться через систему держзакупівель ProZorro. “Місцева влада у вимогах до постачальників систем освітлення прописують різні критерії, через які переможцем далеко не завжди стає постачальник оптимального рішення. Але ми вважаємо, що показник освітленості набагато важливіше”, – говорять представники заводу.

Цілком ймовірно, що до кінця року в Київській області будуть реалізовані проекти зовнішнього освітлення, прив’язані саме до цього параметру.

BRAZ веде переговори і з обладміністрацією, і з мерами міст обласного підпорядкування.

А ось в Києві ситуація складніша. “На жаль, у великих містах України ефективність прийнятих рішень далеко не на першому місці. Відповідальні особи не замислюються, що в світлодіодних системах не потрібно міняти лампочки по кілька разів на рік, що скорочуються витрати на ремонтний персонал і спецтехніку. Що в рази скорочується витрата електроенергії, в кінці кінців. Іноді складається враження, що їм навпаки вигідно існуюче зараз стан речей”, – нарікає Сергій Шапран.

Алюміній використовується і у виробництві декоративних ліхтарів зовнішнього освітлення. Однак в Україні є високий ризик, що їх просто можуть вкрасти. “Ось наша дизайнерська розробка, за основу якої взято європейський концепт, виконаний з інших матеріалів. Тут і світлодіоди, і USB-роз’єм для зарядки гаджетів, можна маленьку сонячну панель встановити. Але потрібно забезпечити їх збереження. Спілкуємося з мерами, щоб зрозуміти, як це зробити”, – пояснює бізнесмен, показуючи каталог продукції.

Профілю для сонячних електростанцій і системи зовнішнього освітлення освоєні на BRAZе відносно недавно. Однак вже сьогодні їх виробництво займає в структурі продажів істотну частку. У тому числі і при поставках на експорт. За словами топ-менеджменту компанії, в Україні іншим постачальникам з ними важко конкурувати з-за вертикальної інтеграції: від заготівлі металобрухту до власних каналів дистрибуції. Схожа ситуація в Польщі, де місцевий виробник Aluprof займає 50-60% ринку.

“Споживання алюмінію в Україні – 300 грамів на людину в рік. У Європі – 6 кілограмів. Так що нам є куди рости”, – оптимістично резюмує Сергій Шапран.

Автор: Артем Ільїн

You may also like...

%d блогерам подобається це: