Заклали символічну капсулу та залили перший кубометр бетону в конструктиви другої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

26 травня у Новодністровську Чернівецької області розпочалося будівництво другої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС). Залили перший кубометр бетону у конструктиви станції. Також було закладено символічну капсулу початку будівництва четвертого гідроагрегату.

Завдяки встановленню четвертого гідроагрегату буде збільшено установлену потужність Дністровської ГАЕС на 324 МВт в турбінному режимі та на 421 МВт в насосному режимі. Виробіток електроенергії сягне 768 мільйонів кВт-год на рік.

Будуватимуть 4-й агрегат за власні кошти ПАТ “Укргідроенерго”. Загальний обсяг інвестицій перевищує 4,5 мільярда гривень. З них понад 1,5 мільярда гривень буде витрачено на високотехнологічне обладнання вітчизняного виробництва. Зокрема, генератор-двигун поставить “Завод “Електроважмаш” (Харків), насос-турбіну – ПАТ “Турбоатом”. 50% авансу “Турбоатому” і “Електроважмашу” вже оплатили, решту 50% буде оплачено в червні. На підприємствах-постачальниках буде забезпечено роботою понад 9 000 робочих місць.

Урочиста церемонія відбулося за участі міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, генерального директора ПАТ “Укргідроенерго” Ігоря Сироти, голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука та представників місцевого самоврядування.

Ми заклали сьогодні капсулу та розпочали роботу над четвертим гідроагрегатом. Вважаю, що це великий вклад в об’єднану енергосистему нашої держави, – наголосив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. – Третій гідроагрегат вже допомагає нам. Ми ухвалили програму розвитку гідроенергетики України та нову енергетичну стратегію нашої держави, де передбачено значний ріст відновлювальної енергетики, зокрема гідроенергетики. Ми підписали зобов’язання до 2050 року взагалі використовувати лише відновлювальну енергетику. Перший гідроагрегат будували 28 років, другий – три роки, третій – за два роки та шість місяців. Є надія, що четвертий агрегат почне роботу 2019 року.

Економічний ефект Дністровської ГАЕС  за рахунок економії природного газу і вугілля вже сьогодні становить понад 145 мільйонів доларів на рік. Після пуску четвертого агрегату цей показник зросте більш ніж на третину.

Водночас міністр зауважив, що особливу увагу будуть приділяти соціальній складовій, зокрема збільшенню заробітної плати співробітникам станції та будівельникам. Для цього планується переглянути соціальну програму на 2018 рік. Безпосередньо на майданчику у Новодністровську на три роки будівництва буде створено 750 робочих місць. Більшість з них займуть місцеві мешканці.

Нині сьогодні середня заробітна плата на Дністровській ГАЕС становить понад 9 тисяч гривень, в той час як середня зарплата у Чернівецькій області – 5136 гривень (в середньому по Україні – 6752). Також це підприємство є одним з найбільших платників податків.

Минулого року ми отримали 29 мільйонів гривень в бюджет. Це база, яка дозволяє нам сподіватися, що все буде нормально з усіх точок зору. Але найголовніше, що затверджено кошторис і йде будівництво, а це – робочі місця і зарплата, – зазначив Анатолій Болдишев, мер міста Новодністровськ.

Гідроакумулюючі станції, такі як Дністровська ГАЕС, дозволяють накопичувати енергію у промислових масштабах, стабілізуючи систему під час пікових навантажень. Таким чином, ГАЕС – ключовий елемент стабільності і безпеки об’єднаної енергосистеми України. Розбудову таких маневрових потужностей в Україні передбачено програмою розвитку гідроенергетики, яку Кабінет міністрів затвердив 2016 року.

Ми не можемо використовувати традиційну енергетику ще півстоліття, оскільки рано чи пізно вона вичерпається. За два-три місяці будемо ухвалювати рішення щодо проектування ще трьох гідроагрегатів, щоб будувати їх одночасно, – повідомив генеральний директор ПАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота. –  І ми збудуємо буквально за 4-5 років ще три агрегати. Ми маємо достатньо досвіду, щоб робити такі заяви.

Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.