- РЕКЛАМА -

Уявімо собі, що традиційні батарейки та акумулятори замінять альтернативні носії енергії, а на зміну металевим двигунів внутрішнього згоряння прийдуть керамічні, які будуть працювати в кілька разів ефективніше, – і станеться переворот у світовій автоіндустрії. Або світло у вашій кімнаті буде йти від джерела, який по-новому зберігає енергію. Це звучить досить фантастично, проте саме такі наслідки світового масштабу можуть мати відкриття вченого українського походження Юрія Гогоці. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на ЕкоТехніка.

Професор Дрексельського університету (Філадельфія, США) Юрій Гогоці спільно з колегами винайшов унікальний матеріал для зберігання енергії. Як зазначає самий цитований український вчений в світі, нове сімейство двовимірних матеріалів, яке отримало назву MXenes (Максим), відкрили п’ять років тому, передає ЕКОТАУН з посиланням на Українці.

«Це двовимірні карбіди і нітриди перехідних металів – нові матеріали з новими властивостями, про які раніше не було відомо, – Юрій Гогоці пояснює. – Зараз ми синтезували близько двадцяти нових MXenes, робимо структури товщиною один нанометр, працюємо над тим, щоб створити нові акумулятори ».

На думку вченого, Максим будуть застосовувати для зберігання енергії і виготовлення нових електронних пристроїв. «Зараз Дрексельскій університет веде переговори з великою компанією про виробництво цих матеріалів, – Відзначає Юрій Гогоці. – Можливо, Максим можна буде використовувати в електронних приладах, медицині, очищення питної води – ми досліджуємо всі можливості ».

Юрій Гогоці працює професором в Дрексельському університеті в Філадельфії близько двадцяти років. У великій міжнародній лабораторії тридцять вчених з дванадцяти країн вивчають суперконденсатори – пристрої для зберігання електричної енергії.

«Ми пояснили механізми роботи суперконденсаторів і придумали, як можна підвищити рівень енергії, яку вони зберігають, – розповідає вчений. – Це було дуже актуально, коли почала розвиватися портативна електроніка, бо тоді якраз різко виріс інтерес до поновлюваних джерел енергії: сонячні батареї, вітряки … Для всіх портативних інтернет-пристроїв потрібно буде зберігати енергію. Якщо ми зможемо виробляти достатньо енергії з відновлюваних джерел, якщо ми зможемо її якісно запасати, то дуже сильно змінимо світ».

Нещодавно Юрій Гогоці взяв так звану “творчу відпустку” – річну відпустку для зміни буденної рутини і використовував його для роботи в присвяченому фундаментальних властивостей матеріалів проекті Національної лабораторії Оак-Рідж. За словами вченого, міжнародні лабораторії є зразком суспільства майбутнього.

«За цей час я познайомився з колегами з Кореї, Японії, Австралії, Ізраїлю, Англії, Франції – це дуже важливо, адже наука завжди була міжнародною, – підкреслює вчений. – Об’єднаним загальними інтересами людям дуже легко співіснувати: хтось може не їсти вдень під час Рамадану, хтось – йти вранці в неділю до церкви, але це не заважає їм бути хорошими колегами і разом вирішувати наукові проблеми».

Українцям потрібно навчитися робити щось краще за інших, зазначає Юрій Гогоці.

«Треба використовувати досвід колишньої радянської науки, поєднати з сучасними розробками, залучити людей з хорошою освітою і щирим науковим інтересом, – пояснює вчений. – Вчений повинен отримувати гідну зарплату і не думати про те, як вижити, як забезпечити сім’ю – це те, що необхідно змінити в Україні, це те, що змінив Китай, коли різко підвищив зарплати науковцям, привертаючи увагу також тих, хто навчався і працював в інших країнах, і заохочуючи їх повернутися. Так зробили в Сінгапурі, в Кореї і на Тайвані».

Однак, найголовніше – наукова робота повинна бути соціально затребувана. «Мене запрошують на конференції по всьому світу, оплачують квитки в бізнес-класі, щоб я на день прилетів кудись, а в рідному Інституті проблем матеріалознавства в Києві останній раз я виступав, напевно, років десять тому, хоча в цілому буваю там два -три рази на рік, – скаржиться Юрій Гогоці. – Я дуже люблю Україну, але для того, щоб там жити, мені потрібна можливість займатися науковою роботою».

Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.