До 2020 року на Вінничині мають намір побудувати та відновити 13 малих гідроелектростанцій встановленою потужністю близько 1,3 МВт.

- РЕКЛАМА -

Зараз на території області знаходиться 11 недіючих малих ГЕС, на яких можна організувати виробництво електроенергії за “зеленим” тарифом, передає EcoTown з посиланням на Власно.

Для відновлення непрацюючих ГЕС може знадобитися значна кількість інвестицій. Так, Сокілецька ГЕС у Немирівському районі має потужність 400 кВт, проте приміщення станції наразі зруйноване, а обладнання відсутнє. У 2015 році питанням відновлення гідроелектростанції зацікавився інвестор зі Швеції, але виявилося, що зона навколо споруди орендована строком на 25 років.

Деякі ГЕС з часом руйнуються й занепадають настільки, що використовувати їх практично неможливо. Але є й інші приклади. Цієї весни запрацювала Уладівська ГЕС, добудовується мала ГЕС у Демидівці Жмеринського району, а у Тиврівському районі в селі Потуш будівлю колишньої малої ГЕС приватизували й зробили з неї зону відпочинку.

За даними департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА, на початок 2017 року в області функціонувало 20 малих ГЕС встановленою потужністю 21,3 МВт.

«Гідроелектростанції відіграють не малу роль у виробництві електроенергії, яка у 5-6 разів дешевша, ніж на ТЕС”, – наголошує голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

Сьогодні частка гідроелектроенергії на Вінниччині не перевищує поки що 1% від загальнообласного виробництва.

Виробляти електроенергію завдяки водним ресурсам на Вінниччині почали ще у першій половині ХХ ст. В області працюють три найстаріших малих ГЕС – у селищі Браїлів та у містах Брацлав і Вінниця (Сабарівська ГЕС).

Найбільшим з генеруючих об’єктів є Ладижинська мала гідроелектростанція потужністю 9 МВт.

Згідно з сучасною міжнародною класифікацією й нормативами ООН, малими ГЕС вважаються такі, що мають потужність від 1 до 30 МВт, а міні-ГЕС – від 100 до 1000 кВт.

Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.
ПОДІЛИТИСЯ

Головний редактор Національного промислового порталу