(с) 112 Украина
(с) 112 Украина

Брак вагонів змусила УЗ нарешті почати закупівлю нового парку. Завдяки чому в четвертому кварталі 2016 року в закупівлях намітився новий тренд, а вагонобудівні заводи пробилися до списку топ-постачальників. Але нафтотрейдери не мають наміру поступатися.

В останньому кварталі 2016 року основним трендом закупівель стало вагонобудування. Завдяки чому в рейтинг потрапили відразу три вагонобудівних заводу і виробник колісної продукції. А деякі посередницькі або торговельні фірми, які виявилися в списку, також поставляли деталі або запчастини для вагонів. Незважаючи на це, закупівлі палива все ще зберегли свої лідерські позиції. Очолив рейтинг нафтотрейдер “Трейд Коммодити”, а не “Окко” або “Вог”, як це було раніше. Хоча справжній сюрприз очікується вже в цьому році, коли УЗ проведе тендер на закупівлю 100 тис. Тонн палива з використанням формульного розрахунку ціни. За матеріалами ЦТС.

“Трейд Коммодити” – 721,3 млн грн

Несподіванкою останнього кварталу 2016 року стало найбільший постачальник “Укрзалізниці”. Ним став нафтотрейдер з Кам’янського – “Трейд Коммодити”, вперше відхопити такий куш. Раніше компанія стала відома завдяки тому, що активно блокувала участь в паливних тендерах “ТД Сокар Україна”, українського торгового представництва азербайджанської нафтової групи SOCAR. У листопаді компанія “Трейд Коммодити” перемогла в двох тендерах на поставку 40 тис. Тонн дизпалива. Загальна сума двох угод склала 721,3 млн грн. Згідно з підписаними договорами, нафтотрейдер буде поставляти “Укрзалізниці” паливо з чотирьох країн: Білорусі (Мозирський НПЗ, “Нафтан”), РФ (Куйбишевський НПЗ, Новокуйбишевський НПЗ, Сизранський НПЗ), Греції (Hellenic Petroleum, Motor Oil) і Литви (ORLEN Lietuva ).

Відзначимо, що на зазначених двох тендерах УЗ заощадила 99,5 млн грн. При цьому в обох тендерах “Трейд Коммодити” вирвав перемогу завдяки 1 грн. В одному тендері “Вог Аеро Джет” запропонував ціну 357927600 грн, а “Трейд Коммодити” – 357927599 грн. В іншому тендері “Трейд Коммодити” змагався з “ОККО-Бізнес Контракт” – 363 399 000 долл проти 363 400 000 грн. В обох тендерах брала участь і компанія “ТД Сокар Україна”. В одному з тендерів взяла участь також компанія “Елемент Нафта”, яка в 2015 році була помічена в блокуванні ряду паливних тендерів УЗ. В цілому, в одному тендері було чотири учасники, а в другому – п’ять.

Крюківський вагонобудівний завод – 356 млн грн

У четвертому кварталі КВБЗ вдалося заробити пристойну суму завдяки двом контрактам на поставку 350 напіввагонів. Сума першого контракту склала 195,47 млн ​​грн, другого – 146,6 млн грн. У першому тендері на поставку 200 вагонів КВБЗ змагався з “Дніпровагонмаш”. Обидві компанії запропонували однакову ціну. Під час торгів обидва учасники трохи скинули, але пропозиція КВБЗ виявилося більш прийнятним за ціною. Сам аукціон йшов досить мляво. Складається враження, що компанії змовилися, особливо якщо врахувати, що “Дніпровагонмаш” переміг в іншому тендері на поставку 150 напіввагонів. У другому тендері КВБЗ боровся з київською фірмою “Машбудінвест”, засновником якої виступає кіпрська компанія “Форвінком Лімітед”. “Машбудінвест” пропонував УЗ вагони виробництва Попаснянського ВРЗ. Ще близько 14 млн грн КВБЗ заробив на поставках деталей до вагонів трьом регіональним філіям і на послуги з ремонту для Ужское.

“Дніпровагонмаш” – 294,25 млн грн

Вагонобудівний компанія “Дніпровагонмаш” (Кам’янське) також зірвала куш на двох тендерах: на поставку 150 напіввагонів за 146,6 млн грн і 100 піввагонів за 97,7 млн ​​грн. У першому аукціоні ДВМ боровся з КВБЗ. Аукціон також йшов мляво. Компанії стартували з однакової ціни, потім ДВМ трохи скинув і переміг.

Ще 36,53 млн грн компанія “Дніпровагонмаш” забезпечила собі завдяки торгів на поставку 53 фітингових платформ (модель 13-4085-01) для філії “ЦТС Ліски”. Участь в тендері також брала фірма “Машбудінвест”, згадувана раніше. На цей раз київський посередник пропонував УЗ фітингові платформи виробництва “Дніпровагонмаш” (!). При цьому обидва учасники перед початком торгів пропонували однакову вартість за вагони. “Дніпровагонмаш” в ході аукціону скинув майже 37 тис. Грн і переміг.

Решта 13,42 млн грн “Дніпровагонмаш” заробив на поставках кришок люків для піввагонів. Замовниками були три регіональних філії УЗ: Придніпровська, Південно-Західна і Львівська залізниці.

Українська транспортна машинобудівна компанія (УТМК) – 148,41 млн грн

У жовтні – грудні компанії УТМК вдалося перемогти в торгах за кількома тендерами, які проводилися шістьма філіями УЗ. Ключову роль зіграли замовлення трьох вагоноремонтних заводів – Панютинського, Дарницького та Стрийського. В основному, компанія поставить філіям УЗ продукцію металургії (товстолистової сталі, куточки і ін.) Або запчастини до вагонів (корпусу букси, вагонні осі).

Відзначимо, що частина продукції УТМК поставить із зони АТО. Наприклад, букси для Панютинського ВРЗ, згідно з договором, були зроблені компанією “Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовского”, розташованої в Луганську. З 2014 року підприємство було незаконно, за допомогою бойовиків, захоплено його директором Андрієм Сидорчук, який, за інформацією ряду ЗМІ, намагається вивезти завод в Росії. Законні власники “ЛугЦентроКуз” не мають можливості впливати на подальшу долю підприємства.

Компанія УТМКУ була заснована в липні 2014 року. Її власником є ​​британська компанія “РІВЕРБЕРГ Венчерз”, а кінцевим бенефіціаром – громадянин Латвії Павло Губскіс, який є власником ще ряду фірм в Україні та Чехії. За даними видання “Наші гроші”, “РІВЕРБЕРГ Венчерз” через довгу ланцюжок офшорних компаній пов’язана з оточенням екс-президента України Віктора Януковича.

“Інтерпайп-Україна” – 60,79 млн грн

Металургійний концерн “Інтерпайп» не вперше потрапляє в список ключових постачальників “Укрзалізниці”. На цей раз компанія перемогла в кількох тендерах на поставку для рухомого складу (вагонів, локомотивів, приміських поїздів). Ключову роль зіграли торги на 3340 бандажів на суму 42 млн грн. Відзначимо, що в торгах компанія “Інтерпайп” змагалася з польською металургійною компанією Huta Bankowa. Дніпровський завод переміг завдяки низькій ціні – вирішальним став 1 млн грн: 42 проти 43 млн грн. Huta Bankowa вперше брала участь в тендерах “Укрзалізниці”.

 

Попаснянський вагоноремонтний завод – 48,84 млн грн

ПВРЗ вперше опинився в рейтингу постачальників УЗ. Це сталося завдяки перемозі в тендері на поставку 50 піввагонів. Крім ПВРЗ, участь в торгах брало ще дві компанії – “Дніпровагонмаш” і “Техінвестпостач”. Остання пропонувала УЗ вагони виробництва того ж ПВРЗ, тому під час торгів компанія не знижувала вартості. Основна конкуренція велася між ПВРЗ і ДВМ. У підсумку, ПВРЗ запропонував найнижчу ціну. За даними системи ProZorro, ПВРЗ раніше не брав участі в торгах УЗ. Підприємство працює в місті Попасна, Луганська область. Основним власником ПВРЗ є ТОВ “Аврора Лтд”, якою володіє компанія “Альтана Капітал”.

“УПЕК Трейдинг” – 36,79 млн грн

Харківська компанія “УПЕК Трейдинг”, що входить в промислову групу “УПЕК”, перемогла в семи торгах УЗ на поставку підшипників. Загальна сума семи договорів становить 36,69 млн грн. “УПЕК Трейдинг” поставить підшипники виробництва Харківського підшипникового заводу (входить до групи “УПЕК”) трьох філіях “Укрзалізниці”: Центру забезпечення виробництва (ЦОП), Панютинські і Дарницькому ВРЗ. У двох тендерах, що проводяться ЦОП, основна конкуренція проходила між харківською компанією і запорізької фірмою “ЕПК Україна”, що входить в російську промислову групу ЕПК. “ЕПК Україна” пропонувала підшипники казахської компанії АТ “ЕПК Степногірськ” (також входить в групу ЕПК), але трохи програла в ціні.

При цьому в п’яти тендерах ПВРЗ і ДВРЗ спостерігалася дуже цікава картина, яка вказує на неконкурентну боротьбу. Учасників було тільки двоє. Крім “УПЕК Трейдинг” в торгах брала участь харківська фірма “Автотрансагентство”, яка зареєстрована за тією ж адресою, що і Харківський підшипниковий завод групи “УПЕК”. Також контактна електронна пошта зареєстрована на доменному імені @upek.com.ua, а пошта “УПЕК” – на ім’я @upec.ua. До того ж, “Автотрансагентство” пропонувало ПВРЗ і ДВРЗ підшипники виробництва того ж самого Харківського підшипникового заводу

“Українська машинобудівна техніка” – 34,8 млн грн

Сумська фірма “Українська машинобудівна техніка” (УМТ) є новачком в закупівлях УЗ. Підприємство було створено в серпні 2016 року. Вже у вересні УМТ перемогла в трьох торгах, уклавши контракти на поставку запчастин для вагонів на Стрийський ВРЗ. Загальна сума угод досягла 10,3 млн грн. У четвертому кварталі успіхи фірми примножилися. У жовтні-листопаді УМТ виграла в 14 торгах, заробивши 34,8 млн грн. Згідно з підписаними договорами, компанія поставить трьох філіях УЗ (ПВРЗ, ДВРЗ, “ЦТС Ліски”) різного роду запчастини та деталі до вагонів. Їх виробниками є Роменський завод “Тракторзапчасть”, Нововолинський ливарний завод, Запорізький сталеливарний завод, Крюківський вагонобудівний завод, “Укртранспневматика” і багато інших.

“ІВІСА ГРУП” – 25,75 млн грн

Київська компанія “ІВІСА ГРУП” завдяки Південно-Західної та Південної залізниці заробила близько 26 млн грн. Понад 11 млн грн фірма отримала на проект ремонту електричної підстанції на станції Тетерів. Іншу частину “ІВІСА ГРУП” заробила на реконструкції підстанцій або устаткування на них на ряді ж/д станцій Південно-Західної залізниці (Кагарлик, Козятин-2, Трипілля і ін.).

Компанія “ІВІСА ГРУП” була заснована у вересні 2015 року. Фірма спеціалізується на електромонтажних роботах. У тендерах “Укрзалізниці” вона бере участь з листопада 2015 року, але тільки в серпні 2016 року почала перемагати. З тих пір компанія заробила близько 41 млн грн.

“Бізнес Лайн Груп” – 26,56 млн грн

Компанія “Бізнес Лайн Груп” знову потрапила в першу десятку постачальників УЗ. Цього разу фірма уклала договори з усіма регіональними філіями та Центром забезпечення виробництва “Укрзалізниці” на поставку широкого асортименту продукції – від мила до трансформаторних підстанцій. Відзначимо, що компанія “Бізнес Лайн Груп” була створена в червні 2015 року. У торгах УЗ фірма бере участь з літа 2015 року.

Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.
ПОДІЛИТИСЯ
Головний редактор Національного промислового порталу