Через зміни клімату фермери починають вирощувати нестандартні культури

7588
  • На Херсонщині вирощують найдорожчу в світі спецію шафран, кольоровий рис, хурму, арахіс, раків і халяльних баранів.

    Кліматичні умови в Україні останнім часом стрімко змінюються. Ці зміни боляче б’ють по аграріях: городи українців долають суша, комахи, хвороби рослин, і навіть традиційні культури вирощувати з кожним роком все важче. Але, заручившись передовими технологіями, нашим фермерам вдається досягати успіхів там, де зовсім не чекали. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на khersonline.net.

    Так, на Закарпатті збирають врожаї ківі, на Полтавщині вирощують “поголів’я” їстівних равликів, а Херсонщина штурмує сучасні принципи ведення сільського господарства по всіх фронтах. Вже нікого не здивувати українським рисом: в області близько 10 років поля борознять рисозбиральних комбайнів, а худобу годують “елітної” рисовим борошном, висівками та зерновідходами.

    У лютому минулого року стало відомо, що землями Херсонщини зацікавилися також комерсанти з Ірану – планували орендувати поля років на 5-10, в тому числі під оливкові дерева. Оливки поки в проекті, повідомили нам в Херсонській ОДА: справа для області абсолютно нова, хоча угіддя з відповідним грунтом, кажуть, є. Але і крім них місцевим аграріям є чим зайнятися: встигнути б задовольнити світовий попит на український часник, відмінних баранів і австралійсько-херсонських раків.

    Екзоти: хурма і пау-пау

    На Херсонщині вирощують і хурму. У селищі Плодовому, під Новою Каховкою, раніше розміщувався філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами. І екзоти чудово відчувають себе на Херсонщині, в дослідному господарстві “Новокаховське” Інституту рису НААН. Його заснували 60 років тому, в епоху великих сільськогосподарських експериментів партії. Тоді під Нову Каховку завезли десятки нових для краю видів рослин, зібрали цілі колекції південних і східних “прибульців”. Першою висадили віргінську хурму, саму морозостійку, потім прижилися сорти “Росіянка”, “Бордова Нікітська”. До 2007 року в колекції хурми східної тут нараховувався вже 51 сорт. Тепер її тут – на будь-який смак: дрібна, велика, трохи жовта, з червоним відтінком, у формі мандарина, схожа на інжир.

    В основному наша, херсонська хурма невелика, але встигає дозрівати й не замерзає взимку, а це головне, – розповідає Олександр Синюк, глава громадської організації “Земля Таврії”. – В кінці осені збирають врожай.

    А ще розплоджується азіміна – рідкісне для Європи рослина з Північної Америки. Вона ж бананове дерево, північний банан і пау-пау. Хімсклад плодів дуже схожий з бананами, хоча на вигляд загального мало. Американці їх консервують, додають в морозиво, пироги та торти. А ще зизифус – китайський фінік, або унабі. Його плоди розміром зі сливу, дуже солодкі, поживні й в повністю зрілому стані дійсно нагадують фініки. Зростає в Південно-Східній Азії, Середземномор’ї, Австралії, Японії, на Кавказі й, з недавніх пір, на Херсонщині.

    1539452606.5848

    Гості зі Сходу: шафран і рис

    Фермери села Любимівка переходять з овочівництва на екзотичні приправи. Олег Демченко і подружжя підприємців Лариса і Йохан Боден третій рік займаються шафрановими крокусами, з яких отримують найдорожчу у світі спецію. Кажуть, на півдні Україні культурі живеться відмінно: ще трохи й зроблять всю область шафрановим краєм. Крокус – рослина невибаглива, шкідників і хвороб не боїться, обприскувати не потрібно, запилюється без бджіл, та й до морозів квіти помірно стійкі. Технологія простіше простого: треба дочекатися цвітіння крокусів в перших числах жовтня, і протягом місяця щоранку шукати на плантації розпустилися бутони. Тільки не баритися: чим довше квітка не зривають, тим сильніше дорогоцінні тичинки втрачають свої властивості й вартість. Адже грам шафрану коштує близько $5, в залежності від якості.

    У цій же області успішно “добувають” і рис: за даними департаменту АПК Херсонської облдержадміністрації, на плантаціях Скадовського та Каланчацького районів Херсонщини загальною площею 7,5 тисячі гектарів вирощують близько 45 тисяч тонн щорічно. Причому новим методом – без болота, а з крапельним зрошенням (ідея Інституту рису Національної Академії аграрних наук України). Вчені вивчають новий напрямок в рисівництво – кольоровий рис, працюють над сортами, близькими до того, що використовують для суші. А раніше вивели гібрид – рис з чорним листям.

    _3_01

    Арахіс вигідніше помідорів

    У Каховському районі фермери щосили культивують арахіс. За словами Олександра Синюка, залишилося вирішити останню проблему: посіви долають бур’яни. Арахісоводи перепробували безліч гербіцидів, але поки успіхів немає. Ніжна зелень екзота чутлива до хімії, її легко перепаліть, а вручну, мотикою – занадто витратно. Проте фермери планують навіть розширити площу.

    Є у нас фірми, які консультують фермерів по добривах, хвороб і шкідників, а крім іншого, вивчають можливості вирощування нових культур, – розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода. – На підбір сорту, який підійде області, йде чимало часу. зараз фермери впритул займаються арахісом і бататом.

    На полях Херсонщини хоч картопля, хоч батат ростуть тільки на штучному зрошенні, але батат вирощувати вигідніше: на українських ринках його ціна – близько 100 грн/кг.

    Особливий попит: хіт – очищена цибуля

    А ще на Херсонщині вирощують в промислових масштабах ягоду, за якої поки українці традиційно йдуть в ліс, а не в супермаркет, – ожину.

    Нею зайнялося фермерське господарство в Скадовському районі. Раніше розплідник реалізовував саджанці винограду, малини та іншого, – розповідає Олександр Паливода. – А з недавніх пір освоїли вирощування ожини: стебла без колючок, ягоди великі, росте і плодоносить швидко. Вже і торгують нею, підписали контракт на постачання в мережу супермаркетів. Ціна – близько 90 грн/кг.

    Підвищена увага в області й до звичайного часнику.

    Вирощують його в основному бабусі на городах, а в супермаркетах продають імпортний. Тому є плани займатися часником в промисловому масштабі, – ділиться чиновник.

    Одна справа – продавати сировину, зовсім інше – хоча б напівфабрикат. Тому аграрії мізкують і над вдосконаленням обробки. Готовий продукт – це і прибутковіше, і логістика простіше.

    Також виробники почали освоювати метод глибокої заморозки. Місцеві овочі, завдяки сонцю і сухого клімату, містять мало вологи й більше сухих речовин, і заморожування підходить відмінно. З’явилося підприємство, яке постачає за кордон чищену цибулю.

    Просто цибулю – нічого особливого. А ось на чищений попит особливий, – пояснює Паливода. – Механічне очищення цибулини травмує, а ручна праця за кордоном коштує дорого. Ось і виходить, що вигідніше возити (наскільки мені відомо, у Великобританію) звідси цибулю, очищений руками українців.

    До речі, в ОДА займаються розробкою єдиного бренду для продукції, виробленої в Херсонській області: всі місцеві товари повинні позначатися спеціальним логотипом.

    _4_01

    Перспектива: лавандові поля і ракові ферми

    Метеорологи, кажучи, що в найближчому майбутньому на півдні України, ймовірно, будуть спокійно рости банани, не так вже й далекі від правди, впевнений Олександр Синюк.

    Щороку температурні показники Херсонської області збільшуються на півтора градуса, і це вже відчутно. Багато овочі майже не цвітуть – витрачають сили в першу чергу на виживання, до розмноження не доходить, – розповідає він.

    Але зміни на руку іншим нішовим культурам: тепер в Херсонській області дуже вигідно було б зайнятися вирощуванням лікарських трав.

    Причому лаванда і всякі корінці тут вийшли б навіть якісніше, ніж були в Криму, – в умовах сухості рослини накопичують більше сухих речовин і ефірних олій, і тому вони цінніші. Ліктрави, у порівнянні з помідорами, завжди більш рентабельно вирощувати, – говорить Олександр Синюк.

    Також, на думку експерта, варто задуматися про прянощі, наприклад чорному перці:

    Якщо його вже і дачники під Києвом вирощують, то у херсонців тим більше вийде, – упевнений він.

    В області подейкують і про розведення австралійських раків. Вони дуже теплолюбні, і вирощувати їх можна не в будь-якому болоті, але Херсонщина їм підійшла б.

    Це, так би мовити, м’ясна порода, швидко набирає вагу (за півроку – 50-60 грам, наші річкові досягають його за три роки). А свіжі раки – від 200 грн / кг в роздріб, цінний товар! Торік один фермер вже звернувся. Розмістили в його ставках своїх акваріумних рачків на відрощування, каже, певні успіхи вже є, – розповідає ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов.

    Виробництво прісноводних раків зародилося недавно, в кінці XX століття, причому саме з австралійського раку, уточнює Павло Кутіщев, доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури вишу, автор проекту.

    У товарних обсягах ними займаються Китай, Індонезія, Ізраїль, Іспанія, США. Ми розробили власну технологію вирощування раків в області: спочатку молодняк підростає в штучних умовах водойми (своєрідного” парника “. – Ред.), Потім набирає вагу в ставках рибгосподарства, – розповідає він. – У 2015-му на базі нашої науково-дослідної лабораторії створили такий акваріальний комплекс і запустили туди партію молодняку.

    Результати досвіду показали, що південні ставки України цілком підходять для вирощування австралійських членистоногих. Раки справно товстіли, розмножувалися і навіть навчилися рити нори, що їм взагалі не властиво.

    Це говорить про високу здатність південних раків адаптуватися до клімату України, – пояснює Кутіщев. – Зараз ці раки живуть в ставку, восени будемо виловлювати, а технологію патентуємо. До речі, ректор університету планує будівництво цеху з установкою замкнутого водопостачання для нових експериментів з іншими аквакультурами.

    ---_01

    Представники однієї арабської країни давали запит на баранину.

    Попит на м’ясо дуже великий, постачання могли б бути великі, але є проблема, – розповідає Олександр Паливода. – У нашій області споконвіку розводили овець вовняних порід, і зараз обласний Інститут вівчарства (Національний науковий селекційно-генетичний центр вівчарства при Інституті тваринництва” Асканія-Нова “) посилено працює над виведенням власних м’ясних порід.

    Але обласна влада розцінює це як перспективу для відродження запущеної галузі. Були часи, коли поголів’я області налічувало понад 914 тис. Овець, а ось у 2016 році тут нарахували всього 48 тис. А тут ще про своє бажання придбати велику партію овечок романівської породи заявили турки.

    Маємо намір купити 10 000 голів для розведення на території Туреччини, – пояснює директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської області. – Підприємець Садіяр Мамедов, у якого одне з найбільших вівчарських господарств в регіоні, вже готує першу партію для постачання.

    Підприємцю, щоб виконати умови контракту, доведеться вдатися до допомоги колег-вівчарів з усієї України, щоб спільними зусиллями сформувати партію за кілька місяців. Але все, що не робиться, на благо.

    Залучення таких закордонних контрактів підтримає цей напрямок шляхом вливання валютних коштів в галузь, – упевнений Паливода.

    -_5