Український арсенал: ЗРК С-300

19082

Особливе місце в системі ППО України відводиться зенітно-ракетній системі С-300, яка призначена для ППО стаціонарних об’єктів інфраструктури.

Її виробництво почалося в Радянському Союзі в 1975 році. Унікальність даної системи полягає в її здатності потрапляти в цілі на великій відстані — до 300 кілометрів.

Аналізуючи досвід використання різних зенітно-ракетних систем під час військових дій у В’єтнамі і Близькому Сході, радянські конструктори вирішили зробити таку систему, яку можна було б швидко перевести з чергового стану в стан бойовий. Таким чином, були закладені основи розробки С-300.

- РЕКЛАМА -
  • Основними завданнями були прискорення згортання в різних ситуаціях і поліпшення самої конструкції зенітно-ракетної системи. У підсумку, ЗРС С-300 потрібно в середньому близько десяти хвилин на згортання або розгортання всього комплексу, що дозволяє швидше реагувати на різні фактори в ході ведення бойових дій.

    Велике значення для С-300 грає можливість маскування в різних ситуаціях. Так, для цих цілей використовуються демаскіровочні повномасштабні надувні макети системи, які обладнані імітаційними пристроями випромінюваннями в радіодіапазоні.

    Зенітно-ракетна система С-300 має ряд модифікацій, обумовлених відмінностями в будові ракет, радарів, можливостей захисту і дальністю дій. Також, відмінності полягають і в можливості протистояти балістичним ракетам різних радіусів дій: від малих до середніх.

    На сьогоднішній день на озброєнні української армії знаходиться в більшості знаходяться є С-300ПС (крім того, є ще С-300В). Дана модель здатна вражати сучасні повітряні об’єкти на великій відстані, оснащена радіолокатором та автономним комплексом виявлення цілей. В Україні був налагоджений повний капітальний ремонт таких комплексів. У 2013 році був проведений ремонт 6 таких комплексів. У ході анексії Криму частина комплексів була втрачена.

    З початком війни на Донбасі розпочалася прискорена модернізація,

    залишилися концерном «Укроборонпром». Після останніх подій у Криму більшість модернізованих систем були відправлені ​​в Херсонську і Миколаївську області.

    Більшість ЗРК С- 300 в українських ППО базуються на древніх шасі МАЗ і БАЗ. У рамках модернізації ЗРК отримали не тільки нову систему управління та наведення, але й частина з них була переведена на українські шасі КрАЗ-6446. Вітчизняний тягач став єдиним стандартним автомобілем, який міг працювати в складі зенітного комплексу С-300. Всі інші носії — це специфічні і дорогі армійські тягачі або МЗКТ або БАЗ. У реальних військових діях система С-300 ще ніколи не брала участь.

    У різних країнах поки тільки проводяться навчальні заняття з використанням даної техніки. У Росії за станом на 2013 рік знаходиться приблизно 1900 ПУ 300ПТ / ПС / ПМУ, 200 С-300В, в Сирії — 6 С-300, Алжирі- 10 одиниць, є дані про поставки до Ірану.

    Тактико-технічні характеристики С-300П

    • Максимальна дальність ураження, км 75
    • Мінімальна дальність ураження, км 5
    • Верхня межа зони ураження, м 27000
    • Нижня межа зони ураження, м 25
    • Швидкість цілі, м/с

    – на зустрічних курсах 1200
    – навздогін 500

    • Імовірність поразки цілі 0,7 – 0,9

    ТТХ ЗУР:

    • Загальна довжина, мм 7250
    • Вага, кг 1662
    • Вага бойової частини, кг 13
    • Кількість осколків бойової частини, шт. 22000
    • Ефективний радіус ураження бойової частини, м 100
    • Середня швидкість польоту, м/с 1250

    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.