Український арсенал: ЗРК С-300

21560

Особливе місце в системі ППО України відводиться зенітно-ракетній системі С-300, яка призначена для ППО стаціонарних об’єктів інфраструктури.

Її виробництво почалося в Радянському Союзі в 1975 році. Унікальність даної системи полягає в її здатності потрапляти в цілі на великій відстані — до 300 кілометрів.

Аналізуючи досвід використання різних зенітно-ракетних систем під час військових дій у В’єтнамі і Близькому Сході, радянські конструктори вирішили зробити таку систему, яку можна було б швидко перевести з чергового стану в стан бойовий. Таким чином, були закладені основи розробки С-300.

  • Основними завданнями були прискорення згортання в різних ситуаціях і поліпшення самої конструкції зенітно-ракетної системи. У підсумку, ЗРС С-300 потрібно в середньому близько десяти хвилин на згортання або розгортання всього комплексу, що дозволяє швидше реагувати на різні фактори в ході ведення бойових дій.

    Велике значення для С-300 грає можливість маскування в різних ситуаціях. Так, для цих цілей використовуються демаскіровочні повномасштабні надувні макети системи, які обладнані імітаційними пристроями випромінюваннями в радіодіапазоні.

    Зенітно-ракетна система С-300 має ряд модифікацій, обумовлених відмінностями в будові ракет, радарів, можливостей захисту і дальністю дій. Також, відмінності полягають і в можливості протистояти балістичним ракетам різних радіусів дій: від малих до середніх.

    На сьогоднішній день на озброєнні української армії знаходиться в більшості знаходяться є С-300ПС (крім того, є ще С-300В). Дана модель здатна вражати сучасні повітряні об’єкти на великій відстані, оснащена радіолокатором та автономним комплексом виявлення цілей. В Україні був налагоджений повний капітальний ремонт таких комплексів. У 2013 році був проведений ремонт 6 таких комплексів. У ході анексії Криму частина комплексів була втрачена.

    З початком війни на Донбасі розпочалася прискорена модернізація,

    залишилися концерном «Укроборонпром». Після останніх подій у Криму більшість модернізованих систем були відправлені ​​в Херсонську і Миколаївську області.

    Більшість ЗРК С- 300 в українських ППО базуються на древніх шасі МАЗ і БАЗ. У рамках модернізації ЗРК отримали не тільки нову систему управління та наведення, але й частина з них була переведена на українські шасі КрАЗ-6446. Вітчизняний тягач став єдиним стандартним автомобілем, який міг працювати в складі зенітного комплексу С-300. Всі інші носії — це специфічні і дорогі армійські тягачі або МЗКТ або БАЗ. У реальних військових діях система С-300 ще ніколи не брала участь.

    У різних країнах поки тільки проводяться навчальні заняття з використанням даної техніки. У Росії за станом на 2013 рік знаходиться приблизно 1900 ПУ 300ПТ / ПС / ПМУ, 200 С-300В, в Сирії — 6 С-300, Алжирі- 10 одиниць, є дані про поставки до Ірану.

    Тактико-технічні характеристики С-300П

    • Максимальна дальність ураження, км 75
    • Мінімальна дальність ураження, км 5
    • Верхня межа зони ураження, м 27000
    • Нижня межа зони ураження, м 25
    • Швидкість цілі, м/с

    – на зустрічних курсах 1200
    – навздогін 500

    • Імовірність поразки цілі 0,7 – 0,9

    ТТХ ЗУР:

    • Загальна довжина, мм 7250
    • Вага, кг 1662
    • Вага бойової частини, кг 13
    • Кількість осколків бойової частини, шт. 22000
    • Ефективний радіус ураження бойової частини, м 100
    • Середня швидкість польоту, м/с 1250

    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.