Ракетний «поплавок»

8621

В середині 1950-х років у світовому танкобудуванні на тлі загального інтересу до ракетної техніки спостерігалася тенденція на розробку танків з ракетним озброєнням. Одним з найцікавіших радянських проектів є встановлення на легкий плаваючий танк ПТ-76 цілої системи з некерованим і керованим протитанковим озброєнням.

Розроблений в 1957 році конструкторським бюро «Сталінградського тракторного заводу» «Об’єкт 170» був озброєний пусковою установкою для керованих ракет «Омар» і двома гладкоствольними гарматами для стрільби 100-мм НУРС «Корал».

Був виготовлений ходової макет танка, заводські випробування якого було завершено 19 червня 1958 року. В результаті проект був доопрацьований в бік відмови від керованої зброї – залишилися тільки гармати.

  • Однак все одно проект був занадто прогресивний для свого часу з великою кількістю недоліків – перш за все в точності попадання некерованими ракетами – і Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 липня 1959 року робота над танком була припинена.
    За проектом танк мав схему загального компонування з розміщенням екіпажу з трьох чоловік в корпусі машини. На танку передбачалося встановити дизель УТД-20 в 300 к.с. та механічну трансмісію з автоматичним перемиканням передач.

    У відділенні управління розмішався механік-водій, в бойовому відділенні під лівим бортом корпусу танка розташовувався навідник-оператор, у правого борта – командир танка. Комбінована бойова установка розміщувалася зовні танка на обертаємою броньованою платформою. Система наведення та управління ракетою опрацьовувалася в двох варіантах – напівавтоматична по радіоканалу та автономна з тепловою головкою самонаведення на кінцевій ділянці траєкторії.

    Керована ракета «Омар» калібром 140 мм мала швидкість польоту 150 м / с та бронепробійність в 400 мм. Максимальна дальність стрільби ракетою становила 3000 м. Кумулятивно-осколковий НУРС «Корал» калібром 100 мм мав таку ж бронепробійність, але максимальна дальність стрільби снарядом складала 5000 м.

    У боєкомплект до комбінованої пусковій установці входили 10 керованих ракет і 15 НУРС, з яких 10 снарядів знаходилися в двох механізмах заряджання барабанного типу. В якості допоміжного зброї використовувався 7,62-мм кулемет.

    Броньовий захист танка була противопульним. Носова частина корпусу забезпечувала захист від куль калібру 14,5 мм з дальності стрільби понад 100 м, а борт корпусу – з дальності 500 м.

    Тактико-технічні дані «Об’єкту 170»

    Максимальна розрахункова швидкість танка по шосе – 50 км/год, на плаву – 10 км/год
    Запас ходу – 350-400 км


    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.