Протитанковий варіант «Гвоздики»

12362

В середині 70-х років XX століття позначилися нові вимоги до самохідних протитанкових засобів. Вони повинні були бути мобільними, мати можливість участі в контратаках і вражати танки на значних відстанях від вогневої позиції.

Наслідуючи світові тенденції, в травні 1976 року у СРСР почалася розробка легкого 100-мм самохідної протитанкової установки з автоматичним радіолокаційним комплексом управління вогнем. Новий проект отримав позначення 2С15 «Норов».

Інженери Юргінського машинобудівного заводу взяли за основу самохідну гаубицю 2С1, на яку встановили гармату МТ-12. Основою САУ повинен був стати радіолокаційний приладовий комплекс АРПКУО, максимально уніфікований з серійним «Рута». Комплекс повинен був забезпечувати виявлення рухається бронетехніки на відстані не менше 3000 м, а супровід цілей з необхідними точностями – з відстаней не менше 2000 м.

  • Попередні випробування комплексу «Норов» були розпочаті лише в 1983 році і були закінчені в 1985 році. До цього часу на озброєння армій низки країн стали надходити нові зразки танків, лобова броня яких успішно протистояла снарядів протитанкової ствольної артилерії калібру 100 мм. Для боротьби з цими танками необхідно було створення більш потужних протитанкових гармат. Комплекс «Норов» був визнаний не перспективним і в грудні 1985 року роботи по цій темі були закриті.

    Всього було побудовано три дослідні зразки, один з яких зберігся.


    Підписуйтесь на канал Національний Промисловий Портал в Telegram, також читайте нас у Facebook та Twitter, щоб першими дізнаватися про Українську промисловість.